Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 лютого 2013 р. Справа №2а/0570/16634/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13:40
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., при секретарі судового засідання Максімчук М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Сніжне (м. Сніжне)
до
Державного підприємства «Сніжнеантрацит» (м. Сніжне)
про
стягнення пені у розмірі 197235,89 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: Фарафонова Г.А. - за дов. б/н від 08.01.2013 року,
від відповідача: Могила Д.В. - за дов. №4 від 02.01.2013 року,
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Сніжне звернулось до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення пені у розмірі 197235,89 грн..
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, просив відмовити у повному обсязі.
Заслухавши доводи представника позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд, -
ВСТАНОВИВ:
24 листопада 2011 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Сніжне звернулось до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення пені у розмірі 197235,89 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не виконує своїх обов'язків перед Фондом, несвоєчасно та неповністю сплачує страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. В зв'язку з чим Актом камеральної перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачення коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.11.2011 року відповідачу нараховано пеню в розмірі 197235,89 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2011 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.03.2012 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, Постанову суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України віл 20.11.2012 року касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду задоволено частково, Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2011 року та Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.03.2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У зазначеній ухвалі Вищого адміністративного суду України зазначено, що приймаючи рішення по суті спору, суди не дали належної оцінки посиланню позивача на те, що пеня в сумі 197235,89 грн. була нарахована з порушення строків сплати заборгованості із внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виникла у період до 1 січня 2011 року, а відтак на підставі вищезазначених приписів Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за Фондом соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника були збережені повноваження щодо застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши заперечення на позовну заяву, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Державне підприємство «Сніжнеантрацит» зареєстровано в якості юридичної особи, внесено до ЄДРПОУ за № 31906124 та взятий на облік як платник страхових внесків у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Сніжне за № 0559000061.
04.11.2011 року Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Сніжне Донецької області проведена камеральна перевірка своєчасності перерахування страхових внесків. На підставі перевірки складено Акт від 04.11.2011 року.
Актом перевірки встановлено за підприємством недоїмка в сумі 8429950,88 грн. станом на 01.07.2011 року та за несвоєчасність сплати зазначеної недоїмки відповідачу нараховано пеню за період з 01.07.2011 року по 01.10.2012 року в розмірі 197235,89 грн.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, яке гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до ч. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до Постанови Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 року № 31, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2010 р. за N 1286/18581, визнано такою, що втратила чинність Постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 «Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за N 867/14134.
Постанова правління Фонду від 30.11.2010 року № 31 набрала чинності з 01 січня 2011 року.
Відповідно до п. 2.1 п. 2 зазначеної Постанови передбачено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за N 867/14134.
При цьому суд зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача як страхувальника пені в розмірі 197235,89 грн., яка нарахована за період з 01.07.2011 року по 01.10.2011 року, що підтверджується доданим до матеріалів справи Актом перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду та додатками до нього, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про безпідставність та неправомірність посилання позивача на частину 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та пункту 2 Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 року № 31, оскільки право нараховувати штрафні (фінансові) санкції після 1 січня 2011 року за порушення, які мали місце до вказаної дати, зазначені Фонди соціального страхування втратили у зв'язку з відсутністю на час прийняття рішення про застосування санкцій норми матеріального права, якою таке застосування було б передбачено.
Суд зазначає, що в зв'язку з втратою з 1 січня 2011 року норми матеріального права, якою передбачалось застосування фінансових санкцій, вказані Фонди не мають права їх застосовувати після вказаної дати. При цьому положення пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо залишення за фондами певних повноважень відповідно до раніше діючого законодавства також такого права Фондам не надають, оскільки ці положення розповсюджуються лише на недоїмку та штрафні (фінансові) санкції, які нараховані та/або не сплачені до 1 січня 2011 року
Аналогічна правова позиція наведена в Постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2012 року, предметом розгляду якої було неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих же норм матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином суд не приймає посилання позивача, який зазначає підставою для нарахування пені Постанову правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 «Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», оскільки зазначена Постанова, як вже зазначалось судом, на період нарахування пені (а саме з 01.07.2011 року по 01.10.2011 року) втратила чинність відповідно до Постанови Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 року № 31.
Враховуючи вищевикладене, суду дійшов висновку щодо необґрунтованості позову та відсутності підстав для його задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне, соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Рішенням Конституційного Суду України від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001, Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, ст.ст. 17-20, 33, 51, 69-72, 86, 94, 112, 136, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволені адміністративного позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Сніжне до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення пені у розмірі 197235,89 грн. - відмовити.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 05 лютого 2013 року.
Повний текст постанови складений 11 лютого 2013 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Троянова О.В.