Справа №2-699/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2007року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді: Мужика 1.1.
Секретаря: Остап'юк М. Д. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна справу за позовом ОСОБА_1, і який діє в інтересах ОСОБА_2 до Назавизівської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання рішення Назавизівської сільської ради від 23.07.1996 року і державного акту про право приватної власності на землю недійсними, -
встановив:
ОСОБА_1, і який діє в інтересах ОСОБА_2. звернувся в суд з позовом до Назавизівської сільської ради, ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. про визнання рішення Назавизівської сільської ради від 23.07.1996 року і державного акту про право приватної власності на землю недійсними.
В судовому засіданні позивач, він же і представник позивача ОСОБА_2. позов пітримав з мотивів викладених в позовній заяві, яку просить задоволити, а рішення Назавизівської сільської ради від 23.07.1996 року і державний акт про право приватної власності на землю визнати недійсними.
Представник Назавизівської сільської ради позов не визнала і просить в його задоволенні відмовити.
Представник відповідачів ОСОБА_3.І ОСОБА_4.-ОСОБА_6 позов не визнала і просить в його задоволенні відмовити, оскільки він безпідставний.
Відповідач ОСОБА_5. позов не визнав і просить в його задоволенні відмовити.
Суд, вислухаши поясснення сторін по справі, свідків, дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст. 60 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання їх власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи правопостійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж у натурі /на місцевост/, одержання документу, що посвідчує право на неї до державної реєстрації забороняється.
Аналогічна норма була передбачена ЗК України в редакції від 1992 р. і згідно якої право користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними органами меж земельної ділянки в натурі і одержання документу, що посвідчує це право. Відповідно до ст. 81 ч.1.п.6 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельну ділянку на підставі приватизації земельної ділянки, що раніше була надана їм у користування, а згідно ст. 116 ЗК України громадяни набувають право власності та право користування земельною ділянкою за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, у межах їх повноважень, а безоплатна передача земельної ділянки
у власність громадян проводиться у разі приватизації земельної ділянки, які перебувають у користуванні громадян.
У відповідності з ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами.
На підтвердження права на земельну ділянку сторони у земельному спорі повинні надавати суду документи, які згідно з законодавством можуть засвідчувати таке право. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7., покійному брату позивача по справі ОСОБА_1 рішенням Назавизівської сільської ради від 23.07.1996 р.було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0, 4963 га землі, якою останній користувався і вона була йому відведена в натурі /на місцевості/ і знаходиться в с. Мирне Назавизівської сільської ради Надвірнянського району/ас. 10/
У зв'язку з цим ОСОБА_7. 7.08.1996р. було видано державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_1, який зареєстрований в книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_2 Назавизівської сільської ради/ ас. 11/. Даний факт ствердили сторони по справі.
Тобто, як встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_7. був належним землекористувачем земельної ділянки площею 0, 4963 га землі./ас. 14/ Згідно довідки Надвірнянської районної державної нотаріальної контори від 24.11.2004 р. спадкоємцями померлого ОСОБА_7 . 26.04.2004р. є ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5., які звернулися із заявами про прийняття спадщини 27.10.2004р., тобто є спадкоємцями по закону.
Свідки ОСОБА_8., ОСОБА_9. та ОСОБА_10. суду пояснили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2. отримали земельну ділянку ОСОБА_11. площею 0, 37га землі. Пізніше дану земельну ділянку приватизував ОСОБА_7. В 1996р. Про наявність документів на спірну земельну ділянку у ОСОБА_1 . їм нічогоне відомо.
В судовому засіданні встановлено, що рішення Назавизівської сільської ради від 23.06.1996р. про передачу земельної ділянки у приватну власність площею 0, 4963 га землі ОСОБА_7. та видачу йому 7.08.1996р. Державного акту на право приватної власності на землю прийнято в межах її компетенції та згідно вимог чинного земельного законодавства та не порушує їхніх прав та охоронюваних законом інтересів.
Фактичне користування земельною ділянкою незалежно від строку не тягне за собою виникнення права землекористування, а отже й права на судовий захи ст.
А тому , суд оцінюючи в сукупності здобуті докази по справі приходить до висновку про відмову в задоволенні позову із-за безпідставності позовних вимог.
На підставі ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 81, 116.125, 152, 158 ЗК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
В позові ОСОБА_1, і який діє в інтересах ОСОБА_2-відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Надвірнянський районний суд.