12.02.2013

Справа № 2012/10849/2012

Провадж. №1-КП/639/17/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Кіся Д.П.,

за участю: секретаря - Котлярова Д.О.,

прокурора - Лук'янчука А.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12012220010000024 від 21.11.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Таранівка Зміївського району Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, одруженого, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом, що надійшов до суду з прокуратури м. Харкова ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин. Так, ОСОБА_1, маючі умисел на заволодіння чужим майном, а також на спричинення майнової шкоди Пенсійному фонду України, користуючись тим, що до Харківської обласної комісії з визначення статусу потерпілих від аварії на ЧАЕС при Харківській обласній державній адміністрації у 1994 році надішли документи про те, що ОСОБА_1 з 16.06.1986 року по 01.07.1986 року виконував державне завдання по організації евакуації населення в селах Андріївка, Кам'янка, Опачичи Чорнобильського району Київської області, а так само в селі Луб'янка Поліського району Київської області, отримав статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії. Разом з тим, фактично, згідно листа № 02-2731/141 від 23.08.2012 року Державного агентства України по керуванню зоною відчуження, евакуація населення в с. Андріївка Чорнобильського району Київської області відбулася 07.05.1986 року, с. Кам'янка, Чорнобильського району Київської області - 04.05.1986 року, с. Опачичи Чорнобильського району Київської області 04.05.1986 року, селі Луб'янка Поліського району Київської області - 07.05.1986 року. Тобто ОСОБА_1 державне завдання по організації евакуації населення в селах Андріївка, Кам'янка, Опачичи Чорнобильського району Київської області, а так само в селі Луб'янка Поліського району Київської області з 16.06.1986 року по 01.07.1986 року не виконував та у зазначених селах у відповідний період не перебував, про що йому було достеменно відомо. Після цього, 07.03.2000 року, ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на заволодіння чужим майном, а також на спричинення майнової шкоди Пенсійному фонду України надав до відділу соціального захисту населення Дзержинської районної ради депутатів заву на незаконне дострокове встановлення йому пенсії за віком, згідно Закону України «Про державну службу», зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 «Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи» від 28.02.1991 року № 796 - ХІІ. На підставі зазначеної заяви, а також наданому ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії від 29 вересня 1994 року, ОСОБА_1 07.03.2000 року встановлена та з 01.11.2004 року по 01.06.2012 незаконно виплачена пенсія на загальну суму 76 532,50 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України, тобто заподіяння майнової шкоди у великих розмірах шляхом обману за відсутності ознак шахрайства.

Під час судового розгляду між прокурором прокуратури м. Харкова Лук’янчуком А.І. та обвинуваченим ОСОБА_1 11.02.2013 року укладено угоду про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_1 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч. 2 ст. 192 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн. у дохід держави.

В судовому засіданні сторони кримінального провадження просили суд затвердити вищезазначену угоду.

Розглянувши питання про затвердження угоди, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесений до злочинів невеликої тяжкості, внаслідок якого шкода завдана державним інтересам. Потерпілі по справі відсутні.

Отже, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про визнання винуватості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органами досудового слідства злочину.

При цьому обвинувачений в повній мірі розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме - права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, застосування якого до нього передбачено угодою.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України є з'явлення із зізнанням, та щире каяття у вчиненому злочині.

Обставин, що обтяжують відповідно до ст. 67 КК України покарання ОСОБА_1 не встановлено.

Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу та Кримінального кодексу України, зокрема, вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження та матеріали досудового розслідування свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання та укладення угоди є добровільним, що обвинувачений підтвердив в судовому засіданні.

Підстави відмови у затвердженні угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України судом не встановлені.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 124, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 11.02.2013 року по кримінальному провадженню №12012220010000024 про визнання винуватості, укладену між прокурором прокуратури м. Харкова Лук’янчуком А.І. та обвинуваченим ОСОБА_1

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України та призначити йому, узгоджене сторонами кримінального провадження, покарання у вигляді 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. штрафу у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 5896 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто шість) грн. 00 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Д.П. Кісь