УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0618/2-91/12 Головуючий у 1-й інст. Волощук В.В.

Категорія 41 Доповідач Кочетов Л. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Кочетова Л.Г.,

суддів Жигановської О.С., Косигіної Л.М.,

з участю секретаря Крижанівської М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олевського районного суду Житомирської області від 25 грудня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із вказаним позовом та в обгрунтування своїх вимог зазначили, що їм та відповідачці на праві власності належить будинок АДРЕСА_1: ОСОБА_2 належить 43/100 частини будинку, ОСОБА_1 - 40/100, ОСОБА_3 - 17/100. Відповідач у своїй частині не проживає, ремонт її не проводить, внаслідок чого відбувається руйнація будинку, у тому числі і частин, що належать позивачам. Оскільки частка відповідачки є незначною, спільне володіння і користування будинком з вищевказаних підстав є неможливим, припинення права власності не завдасть істотної шкоди інтерасам відповідача, просили припинити право власності ОСОБА_3 на зазначену частину будинку, стягнувши з них компенсацію її вартості та визнавши за позивачами право власності на спірне майно.

Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 25 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам.

Заслухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія

суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони по справі є співвласниками будинку АДРЕСА_1: ОСОБА_2 належить 43/100 частини будинку, ОСОБА_1 - 40/100, ОСОБА_3 - 17/100 (а.с. 27).

Як вбачається з поетажного плану будинку (а.с. 17) та звіту про оцінку майна (а.с. 57-83), частка, що належить відповідачу є відокремленою квартирою, що складається з однієї кімнати, площею 16.6 кв.м.

Стаття 365 ЦК України передбачає, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

У відповідності до вимог ст. 47 ЖК України, норма жилої площі встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.

Оскільки площа спірної квартири є більшою ніж норма жилої площі, вважати зазначену частку незначною, неможна.

З цих самих підстав, колегія суддів вважає, що доводи позивачів про те, що припинення права власності не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача, є помилковим.

Посилання позивачів щодо неможливості спільного володіння та користування майном спростовуються матеріалами справи.

Згідно з планом будинку та фотографіями, прикладеними до акту оцінки, частка відповідачки є відокремленою.

З актів обстеження житлового будинку сторін вбачається, що квартира ОСОБА_3 потребує ремонту.

Зазначені акти містять висновок про те, що внаслідок відсутності догляду за квартирою відповідача, руйнуються і частини будинку, які належать позивачам. Разом з тим, у даних актах будь-які пошкодження частин будинку, що належать позивачам, не зазначені. Крім того, акти складені посадовими особами міської ради, а не відповідними фахівцями, а тому, колегія суддів вважає, що вони не є належними доказами у даній справі.

Інших доказів того, що внаслідок ухилення відповідача від проведення ремонтних робіт своєї частини будинку, було заподіяно шкоду частинам, які належать позивачам, у процесі розгляду справи не надано. Про призначення експертизи, на предмет встановлення даних обставин, позивачі не просили..

Наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому на підставі ст. 308 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Олевського районного суду Житомирської області від 25 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді