КОПІЯ
Провадження № 11/792/90/13 Головуючий в 1-й інстанції
Справа № 220/2949/2012 Березюк О.Г.
Категорія: ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України Доповідач Козачок С. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 лютого 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Козачка С.В.,
суддів Дуфнік Л.М., Матущак М.С.,
з участю прокурора Боднара Р.Г.,
засудженого ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 листопада 2012 року, -
В с т а н о в и л а:
Цим вироком
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Ізяслав Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, не судимого в силу ст.89 КК України, -
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді 3-х років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, залишено попередній - підписку про невиїзд.
ОСОБА_4 за ч.1 ст.304 КК України виправдано у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_2 громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, непрацюючого, раніше судимого, 04 листопада 2010 року Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області за ч.2 ст.187, ст.69 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. На підставі ст.75 КК України його звільнено від відбуття покарання із встановленням іспитового строку - 2 роки, -
визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначено покарання - 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано не відбуте покарання за вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.11.2010 року і за сукупністю вироків призначено 3 роки 7 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишено попередній - підписку про невиїзд.
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця міста Шепетівка, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_3 проживаючого в АДРЕСА_4 раніше не судимого,
- 22 листопада 2012 року Шепетівським міськрайонний судом Хмельницької області за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.162 КК України до нього застосовано примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та передачі під нагляд матері, -
визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Відповідно до ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік.
Запобіжний захід ОСОБА_6 змінений із взяття під варту на підписку про невиїзд, він звільнений з під варти в залі суду.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди - залишено без розгляду.
Долю речових доказів вирішено на підставі ст. 81 КПК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 судові витрати по справі, з кожного по 309 грн. 54 коп.
За вироком місцевого суду, 3 жовтня 2011 року, близько 01.00 год., ОСОБА_4 разом із неповнолітніми ОСОБА_2 та ОСОБА_5, переслідуючи корисливі мотиви, з метою викрадення чужого майна, шляхом пошкодження замків дверей проникли в приміщення магазину «Тандем Плюс 38» по АДРЕСА_5 звідки таємно викрали товарно-матеріальні цінності приватного підприємця ОСОБА_7, зокрема: 4 упаковки шкарпеток по 10 пар, на суму 120 грн., 1 сумку дорожню вартістю 40 грн., 1 набір стаканів вартістю 40 грн., рушник вартістю 40 грн., 5 пар штанів чоловічих джинсових марки «VARXDAR» вартістю кожна по 120 грн. на загальну суму 600грн., зелений рушник вартістю 40 грн., натільну кофту марки «New Fashion» вартістю 40 грн., жіночу туніку марки «Lily» вартістю 40 грн., чорну футболку марки «Gova» вартістю 40 грн., сіру кофту з капюшоном чоловічу, марки «Weidebao» вартістю 80 грн., 2 осінні куртки чоловічі «Adidas» вартістю кожна по 120 грн. на загальну суму 240грн., З пари чорних чоловічих туфель марки «DESAY & DESAY» вартістю кожна по 120 грн. на загальну суму 360грн., футболку жовтого кольору марки «Gova» вартістю 40 грн., чорну чоловічу спортивну кофту з надписом «Gudsend» вартістю 80 грн., рюкзак з написом «Карра» вартістю 40 грн., куртку з капюшоном, чоловіча «вітровка» вартістю 80 грн., куртку «Adidas» з капюшоном вартістю 120 грн., 1 пару туфель вартістю 120 грн., чим спричинили ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 2160 гривень.
В апеляції засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних обставин справи, просить вирок змінити, в частині призначення покарання та на підставі ст.75 КК України повторно звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
При цьому посилається на невідповідність призначеного йому покарання ступеню тяжкості злочину та його особі.
Вказує, що суд не достатньо врахував його: щире каяття, сприяння розкриттю злочину та вчинення злочину неповнолітнім, його позитивну характеристику, а також ту обставину, що з часу вчинення злочину, а це вже більше року, ним не було вчинено жодного протиправного діяння, що свідчить про той факт, що він твердо став на шлях виправлення. Просить врахувати, що на його утриманні фактично знаходяться два непрацездатних члена його родини - мати похилого віку та хвора сестра.
Звертає увагу і на те, що ч.1 ст.78 КК України не заборонено повторне застосування ст.75 КК України до осіб, які в період іспитового строку вчинили новий злочин, не містить категоричної заборони щодо такої можливості і роз'яснення, які Пленум Верховного Суду України навів у п.10 Постанови під 24.10.2003р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Інші засуджені вирок не оскаржили.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого та його захисника на підтримку поданої апеляції, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, надавши засудженому право виступу в судових дебатах та останньому слові, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини та причетність ОСОБА_2 у вчиненні крадіжки майна потерпілого ОСОБА_7, за вказаних у вироку обставин ґрунтуються на зібраних по справі і досліджених в судовому засіданні доказах.
Сам ОСОБА_2 визнав, що крадіжку майна ОСОБА_7 вчиняв разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і саме на ту суму, яка зазначена у вироку суду.
За вказаних обставин місцевий суд оцінивши зібрані по справі докази у сукупності із показаннями свідків та потерпілого ОСОБА_7, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у крадіжці чужого майна, вірно кваліфікувавши його дії за ст. 185 ч. 3 КК України.
Покарання ОСОБА_2 призначене з дотриманням вимог ст. 65 та 71 КК України.
При цьому суд врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, особу засудженого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання суд обгрунтовано визнав щире каяття та сприяння розкриттю злочинів, молодий вік ОСОБА_2, з'явлення зі зізнанням, вчинення злочину неповнолітнім.
З наведеного вбачається, що при призначенні ОСОБА_2 покарання місцевий суд врахував всі пом'якшуючі обставини, на які він посилається в апеляції.
Однак, враховуючи, що він вчинив злочин під час іспитового строку за вироком Шепетівського міськрайонного суду від 04.11.2010 року, колегія суддів вважає, що підстав для пом'якшення призначеного йому покарання, навіть і за наявності декількох пом'якшуючих обставин відносно нього немає.
Поведінка ОСОБА_2 після звільнення його від відбування призначеного попереднім вироком покарання з випробуванням, вказує на те, що він не скористався наданою йому можливістю адаптуватися у суспільстві, не зробив відповідних висновків і не став на шлях виправлення.
Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
При цьому, колегія суддів виходить із того, що відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду від 24.10.2003 року № 7 ( зі змінами та доповненнями від 10.12.2004 року № 18, 12.06.2009 року № 8, 06.11. 2009 року № 11) «Про практику призначення судами кримінального покарання» п. 10, «у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це, як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.»
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України (1960 року) п. 11 «Перехідних положень», колегія суддів, -
У х в а л и л а:
Вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 листопада 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, його апеляцію - без задоволення.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя Апеляційного суду
Хмельницької області Козачок С.В.