СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
17 листопада 2006 року | Справа № 2-23/9004-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Голика В.С.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Фоменко В.М.
за участю представників сторін:
позивача: Гаврилов Віктор Іванович, довіреність № б/н від 01.11.06;
відповідача: Поданева Олена Володимирівна, довіреність №40 від 10.11.06;
Клочкова Олена Володимирівна, довіреність №41 від 10.11.06;
Кулак Костянтин Васильович, довіреність №20/10-0 від 28.07.06;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 31.08.2006 року у справі № 2-23/9004-2006А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Відпочинок-Крим" (вул. Вєрєсаєва, 12,Феодосія,98100)
до Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим (вул. Кримська, 82-в,Феодосія,98100)
про спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Відпочинок-Крим" звернулось з позовом до господарського суду Автономної Республіки Крим про спонукання Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим надати висновок до відділення Державного казначейства України в місті Феодосії про повернення зайво сплаченого єдиного податку в сумі 69286,00 грн.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 31.08.2006 року у справі № 2-23/9004-2006А позов задоволено. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що податковою інспекцією неправомірно було відмовлено позивачу у наданні територіальному відділенню Державного казначейства України в місті Феодосії про повернення позивачу надмірно сплаченого податку, оскільки позивачем був наданий уточнюючий розрахунок, у якому було зменшено суму податкового зобов'язання.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки позивач надав уточнюючий розрахунок за перше півріччя 2004 року вже після проведення документальної перевірки підприємства за вказаний період, якою не було встановлено завищення податкового зобов'язання.
У судовому засіданні 14.11.2006 року представники податкової інспекції підтримали вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Шевченко Н.М. від 14.11.2006 року у зв’язку з зайнятістю судді в іншому процесі у складі колегії було замінено суддю Фенько Т.П. на суддю Голика В.С.
Після оголошеної перерви 17.11.2006 року представники сторін не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Судова колегія вважає можливим закінчити розгляд спору за відсутністю представників сторін.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Відпочинок-Крим" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності, створено шляхом об'єднання майна фізичних та юридичних осіб з метою одержання прибутку. 01.01.2004 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Відпочинок-Крим" було видане свідоцтво №0111001038 серія А№361289 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємства - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10% та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 2004 році.
Позивач є емітентом облігацій власної емісії. Випуск облігацій зареєстрований Державною комісією по цінним паперам і фондовому ринку України на суму 2650000,00грн., про що видане свідоцтво за №24/2/04. При надходженні грошових коштів на поточний банківський рахунок позивача від розміщування облігацій власної емісії у першому кварталі 2004 року в розмірі 160277,00 грн. та в другому кварталі 2004 року в розмірі 532586,00грн. зазначені суми були включені позивачем до об'єкту оподаткування за ставкою 10% відповідно до даних розрахунку сплати єдиного податку від 19.07.2004 року. В результаті в місцевий бюджет міста Феодосії було перераховано 69286,00грн.
30.06.2005 року позивачем був направлений уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за перше півріччя 2004 року по сплаті єдиного податку з вказуванням суми завищеного податкового зобов'язання, нарахованого у зв'язку з виправленням помилки, в розмірі 69286,00 грн., який надійшов до податкової інспекції 04.07.2005 року.
Позивачем разом з уточнюючим розрахунком було надіслана пояснювальна записка, в якій позивач просив внести зміни до особового рахунку підприємства-платника податку у зв’язку з виправленням помилок за перше півріччя 2004 року. Актом звірки розрахунків по платежам до бюджету від 12.10.2005 року підтверджено, що сума єдиного податку в розмірі 69286,00 грн. відображена як переплата.
Позивач 09.08.2006 року звернувся з листом до податкової інспекції в якому просив надати до відділення Державного казначейства України в місті Феодосії висновок про повернення зайво сплаченої суми єдиного податку в розмірі 69286,00 грн.
Листом від 17.08.2006 року податкова інспекція повідомила позивача про те, що надані позивачем документи використовувались при проведенні планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Відпочинок-Крим" за період з 01.01.2002 року до 01.01.2005 року, що підтверджено актом перевірки №1058/23-1/31284938 від 23.05.2005 року. Зазначеним актом перевірки підтверджено, що у перевіряємий період факту завищення суми податкового зобов’язання з єдиного податку встановлено не було, а уточнюючий розрахунок був наданий позивачем вже після дати реєстрації акту перевірки, тому не може бути підставою для зменшення суми податкового зобов’язання. На підставі викладеного податкова інспекція відмовила позивачу у задоволенні заяви про надання висновку про повернення зайво сплаченої суми єдиного податку в розмірі 69286,00 грн.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що згідно з актом перевірки №1058/23-1/31284938 від 23.05.2005 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Відпочинок-Крим" відповідно до вимог Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №477 від 13.10.1998 року, включались до об’єму виручки підприємства від реалізації для розрахунку єдиного податку по ставці 10% суми, які надійшли на розрахунковий рахунок позивача від засновників за іменні облігації на загальну суму 692863,00 грн. Зазначеним Порядком зазначено, що в графі 6 „Загальна сума виручки і позареалізаційних доходів” відображаються всі суми, які надійшли на розрахунковий рахунок і касу суб’єкта підприємницької діяльності.
Таким чином, податкова інспекція вважає, що оподаткуванню єдиним податком по ставці 10% підлягали зазначені вище надходження від засновників підприємства, оскільки ці надходження відображаються у Книзі обліку доходів і витрат суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи.
Однак, судова колегія не може погодитись з зазначеним висновком з огляду на наступне.
Норми, яки б регулювали питання про те, як здійснюється оподаткування виручки від продажу цінних паперів, в Указі Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва ” від 03.07.1998 року N 727/98 відсутні.
Тому судова колегія вважає за необхідне за аналогією застосувати до спірних правовідносин норми підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, якими урегульовано питання про оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами.
Відповідно до абзацу 5 підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.
У зв’язку з викладеним, судова колегія вважає правомірним виключення суми надходжень за векселі, отримані від засновників, з об’єкту оподаткування єдиним податком, та вважає обґрунтованим повернення сум єдиного податку, сплачених позивачем.
Податкова інспекція в апеляційній скарзі також зазначає, що відповідно до акту перевірки №1058/23-1/31284938 від 23.05.2005 року не знайшов підтвердження факт завищення податкового зобов’язання в розмірі 69286,00 грн., а уточнюючий розрахунок за перше півріччя 2004 року був наданий позивачем до податкового органу лише 04.07.2005 року, тобто вже за перевірений раніше період та після реєстрації акту перевірки. Тому згідно з Протоколом засідання комісії по оперативному вирішенню спірних питань оподаткування та валютного регулювання по Товариству з обмеженою відповідальністю "Відпочинок-Крим" від 27.09.2006 року уточнюючий розрахунок з єдиного податку за перше півріччя не був визнаний органом Державної податкової служби як податкова звітність.
Судова колегія з зазначеним погодитись не може, оскільки право позивача подавати уточнюючі розрахунки закріплено нормою пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до якого якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
При цьому зазначене право платника податку обмежено Законом лише строком давності, який складає 1095 днів, та як підтверджено матеріалами справи не був пропущений позивачем.
Відповідно до пункту 5 Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №58/78/22 від 03.02.2005 року, повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) у випадках, передбачених податковими законами, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб), яка може бути подана не пізніше 1095 дня, наступного за днем виникнення такої переплати.
Пунктом 7 зазначеного Порядку визначено процедуру здійснення повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно до якої орган державної податкової служби України на підставі даних особових рахунків платників готує висновки, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам. Згідно з зазначеними реєстрами орган державної податкової служби України, відповідний районний (міський) фінансовий орган та орган Державного казначейства України проводять приймання-передавання висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів).
За платежами, належними державному бюджету, орган державної податкової служби України в термін не пізніше ніж п'ять робочих днів від дати отримання заяви платника передає висновки згідно з Реєстром висновків для виконання відповідному територіальному органу Державного казначейства України. За платежами, належними місцевим бюджетам, орган державної податкової служби України в термін не пізніше ніж п'ять робочих днів від дати отримання заяви платника передає висновки згідно з Реєстром висновків для погодження відповідному районному (міському) фінансовому органу.
Районний (міський) фінансовий орган у термін не пізніше ніж два робочих дні здійснює погодження отриманих висновків шляхом завірення підписом керівника районного (міського) фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків відповідному органу державної податкової служби України.
Орган державної податкової служби України не пізніше ніж наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого районним (міським) фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків територіальному органу Державного казначейства України.
Таким чином, судова колегія вважає, що у податкової інспекції не було законних підстав не враховувати дані уточнюючого розрахунку, а також вважає безпідставною відмову Державної податкової інспекції у місті Феодосії у наданні до відділення Державного казначейства України в місті Феодосії висновку про повернення зайво сплаченої суми єдиного податку в розмірі 69286,00 грн.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Феодосії та вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою та такою, що прийнята відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.08.2006 року у справі № 2-23/9004-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді В.С. Голик
І.В. Черткова