СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
16 листопада 2006 року |
Справа № 20-2/070 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Борисової Ю.В.,
Горошко Н.П.,
за участю представників сторін:
представник позивача - Щербаков Леонід Михайлович, довіреність № 896 від 15.05.2006 - Міністерство оборони Російської Федерації;
представник відповідача - ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_1 від 29.11.2005 - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1;
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 13.09.2006 у справі № 20-2/070
за позовом Міністерства оборони Російської Федерації (вул. Знаменка, 19,Москва,119160)
в особі 1997 відділення морської інженерної служби Чорноморського Флоту Російської Федерації (вул.Ген. Острякова, 6, місто Севастополь, 99007)
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
про усунення перешкод у користуванні майном і повернення майна; за зустрічним позовом про спонукання до пролонгації договору оренди
ВСТАНОВИВ:
Міністерство оборони Російської Федерації звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1про усунення перешкод у користуванні майном і повернення майна.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались договірні зобов'язання щодо повернення орендованого майна у зв'язку з закінченням строку дії договору.
07.04.2006 представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив зобов'язати відповідача усунути перешкоди Міністерству оборони Російської Федерації (199160, Росія, місто Москва, вул. Знаменка, 19) в особі 1997 відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації (99007 місто Севастополь, вул. Ген. Острякова, 6, ЄДРПОУ 09613425, п/р 260044013404 в СФ ЗАТ "Банк Петрокоммерц - Україна", МФО 384544) в користуванні майном, шляхом звільнення приміщення у лівому крилі цокольного поверху Музею КЧФ, площею 21 м2 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.28-29).
01.06.2006 суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся з зустрічною позовною заявою до Міністерства оборони Російської Федерації про спонукання до пролонгації договору оренди (а.с.51-52).
Зустрічний позов мотивований тим, що відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України та статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" жодна сторона протягом місяця з моменту закінчення строку договору не заявляла про заперечення на пролонгацію.
У відзиві на зустрічну позовну заяву Міністерство оборони Російської Федерації заперечує та вважає позовні вимоги необґрунтованими у зв'язку з тим, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України з дотриманням місячного строку повідомлявся про припинення строку договору та необхідність повернення орендованого майна (а.с.71).
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 13.09.2006 (суддя Шевчук Г.Н.) первісний позов задоволено.
Суд зобов'язав суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1усунути перешкоди Міністерству оборони Російської Федерації в особі 1997 відділення морської інженерної служби Чорноморського Флоту Російської Федерації в користуванні майном, шляхом звільнення приміщення у у лівому крилі цокольного поверху Музею КЧФ, площею 21кв.м. за адресою: АДРЕСА_2
З суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1на користь Міністерства оборони Російської Федерації в особі 1997 відділення морської інженерної служби Чорноморського Флоту Російської Федерації стягнуто 85грн. - витрат по сплаті державного мита та 118грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У зустрічному позові - відмовлено.
Не погодившись з вказаним судовим актом, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду скасувати.
Основний аргумент апеляційної скарги полягає в тому, що рішення господарського суду прийнято при порушенні норм матеріального та процесуального права, оскільки висновки суду обґрунтовані тим, що строк дії договору скінчився, орендар був своєчасно повідомлений про припинення договору листом, а також фактом подачі позову про усунення перешкод в користуванні приміщенням, однак на думку заявника апеляційної скарги вказані висновки не відповідають матеріалам справи та закону.
Відповідно до розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.11.2006, суддю Прокопанич Г.К. було замінено на суддю Борисову Ю.В.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
29.12.2003 1997 відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації (орендодавець) в особі Мігая Сергія Володимировича, діючого на підставі довіреності командуючого Чорноморського флоту Російської Федерації, наділеного відповідними повноваженнями Міністром оборони Російської Федерації, та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (орендар) уклали договір суборенди НОМЕР_2 (далі - договір), за яким орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування індивідуально визначене майно, що перебуває на балансі 1997 відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації - нежитлове приміщення, площею 21,0м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.7-9).
Відповідно до акту прийому-передачі від 29.12.2003 орендодавець передав, а орендар прийняв в суборенду зазначене нерухоме майно (а.с.10).
Відповідно до пункту 10.1 договору строк його дії визначений з 01.01.2004 по 31.12.2004. Додатковою угодою від 01.03.2005 (а.с.11) договір пролонгований до 30.12.2005.
Земельна ділянка та розташовані на ній об'єкти берегової інфраструктури військового містечка № 100 Уряд України передав в оренду Уряду Російської Федерації відповідно до пункту 2 статті 2 Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту (пункт 1 статті 22 Додатку № 2) та Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту і перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року (ратифіковані Законом України "Про ратифікацію Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту і Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України" № 547-XIV від 24.03.1999).
17.10.2005 відповідачеві був направлений лист № НОМЕР_3 з повідомленням про те, що дія договору оренди припиняється у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди, та про необхідність повернення орендованого приміщення позивачу.
Вказаний лист був отриманий відповідачем особисто 28.10.2005 (а.с.14).
Таким чином, у зв'язку з запереченням орендодавця на продовження строку дії договору оренди 31.12.2005 строк дії договору укладеного між сторонам закінчився.
Відповідно до пункту 10.5 договору, договір оренди припиняється у випадку закінчення строку оренди.
Судова корлегія вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).
Об'єктом оренди можуть бути:
- державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;
- нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);
- інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства.
Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об'єктом оренди.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідач в порушення вимог пункту 10.5 договору орендоване приміщення здавати та підписувати акт приймання-передачі відмовляється.
Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
У зв'язку з викладеним судова колегія вважає вимоги позивача про спонукання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1до звільнення приміщення у лівому крилі цокольного поверху Музею КЧФ, площею 21м2 за адресою: АДРЕСА_2обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зустрічній позовній заяві суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 просить понудити позивача до пролонгації договору.
Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Згідно частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Але орендодавець неодноразово повідомляв орендаря про заперечення на продовження строку договору, що підтверджується листом №НОМЕР_3 від 17.10.2005, телефонограмою №НОМЕР_4 та позовною заявою про усунення перешкод в користуванні орендованим майном від НОМЕР_5, яка отримана орендарем 25.01.2006 (а.с.72-74).
У зв'язку з викладеним, судова колегія вважає, що позовні вимоги за зустрічним позовом про спонукання до пролонгації договору оренди не підлягають задоволенню.
При таких обставинах, апеляційна інстанція вважає, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Севастополя від 13.09.2006 у справі № 20-2/070 залишити без змін.
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Ю.В. Борисова
Н.П. Горошко