КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3037/11 Головуючий у 1-й інстанції: Подорога Л.В.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Старової Н.Е., Файдюка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області на постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Городищенського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про визнання дій незаконними та стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.

Постановою Городищенського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

ОСОБА_2 є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось в меншому розмірі неправомірно.

Але, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача з 29 березня 2011 року, не врахувавши при цьому Постанову Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06.07.2011 року № 745.

Так, на виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

Таким чином, до набрання чинності зазначеною Постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Отже, з 23 липня 2011 року правомірність дій суб'єктів владних повноважень у зазначених категоріях справ необхідно перевіряти на відповідність вимогам Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та Постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745.

Колегією суддів при прийнятті рішення у справі враховано позицію Вищого адміністративного суду України щодо спірних правовідносин, яка викладена у листі від 06.09.2011 року № 1080/0/4-11/1400/1/6/13-11.

Тобто з 23.07.2011 при нарахуванні належних позивачу виплат застосуванню підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06.07.2011 №745, а тому суд першої інстанції мав зазначити кінцевий строк - 22.07.2011, по який позивачу належить здійснювати виплати в розмірах встановлених статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки постанова суду ухвалена після набуття чинності вказаної постанови Кабінету Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, а тому апеляційну управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області необхідно задовольнити частково, а постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2011 року - змінити: в абзаці третьому резолютивної частини постанови слова «з 29.03.2011 року» змінити на « з 29.03.2011 року по 22 липня 2011 року», оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права. В решті постанову - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області - задовольнити частково.

Постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2011 року - змінити: в абзаці третьому резолютивної частини постанови слова «з 29.03.2011 року» змінити на « з 29.03.2011 року по 22 липня 2011 року».

В решті постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2011 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок та строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Файдюк В.В.