Справа № 210/972/13-к
Провадження № 1-кс/210/145/13
У Х В А Л А
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
"12" лютого 2013 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу, у складі слідчого судді Чайкіної О.В., секретаря Ромашевського В.Є., за участю прокурора Самойленка С.В., слідчого Соколова С.О., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши винесене в рамках кримінального провадження № 12012040710000327 від 29.12.2012р. слідчим слідчого відділення Дзержинського РВ Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області лейтенанта міліції ОСОБА_2 і погоджене прокурором Самойленко С.В. клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, раніше не судимого, проживаючий і зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, 02.01.2004року оголошений у міждержавний розшук, категорія розшуку злочинець, який утік від слідства та дізнання, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 189 КК України та додані до клопотання матеріали.
ВСТАНОВИВ:
12 лютого 2013 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу звернувся слідчий СВ Дзержинського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 24 вересня 2003 року, по попередній змові з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, маючи умисел на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном на дорозі біля с. Ілліча в Дзержинському районі міста ОСОБА_6, де ОСОБА_5 на автомобілі НОМЕР_1 перегородив шлях руху двом автомобілям ЛУАЗ. Після чого ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 озброєним спеціальним засобом самооборони правоохоронних органів – резинова палиця ПР-73, ОСОБА_7 (ОСОБА_1П.) озброєний металевим молотком, вийшли із вказаного автомобіля та напали на осіб які знаходились у автомобілі ЛУАЗ, громадян ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, під загрозою застосування насильства яке є небезпечним для життя та здоров’я, змусили зазначених вище осіб вийти із автомобіля та лягти на землю, тим самим зламавши їх волю до протидії. Після чого ОСОБА_7 (ОСОБА_1П.) у присутності співучасників злочину ОСОБА_5, ОСОБА_4 заволодів приналежним ОСОБА_8 мобільним телефоном марки Самсунг вартістю 1435 гривень, мобільним телефоном марки Філіпс вартістю 775 гривень, що належить ОСОБА_9 після чого спільники злочину, не зупинившись на скоєному, стали вимагати від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 200 доларів США, та після того як останні дали свою згоду, були звільнені для збору зазначених грошових коштів. У наслідок чого, у той же день ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у присутності ОСОБА_10 передали ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 1000 гривень, які згодом спільники злочину поділили між собою та розпорядилися ними на власний розсуд. 30.09.2003 року, по даному факту СВ Дзержинського РВ КМУ було порушено кримінальну справу №51032035 за ознаками ч. 2 ст. 187 КК України. Також 30.09.2003 року по даному факту СВ Дзержинського РВ КМУ було порушено кримінальну справу №51032035/1 за ознаками ч. 2 ст. 189 КК України. 30.09.2003 року СВ Дзержинського РВ КМУ кримінальні справи було об’єднано у одне провадження. 19.12.2003 року у відношенні ОСОБА_7, було винесено постанову про притягнення його у якості обвинуваченого у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. ст. 189 КК України. Згідно актового запису Довгинцівського відділу реєстрації актів цивільного стану №41 від 20.10.2003 року, обвинувачений ОСОБА_7 змінив прізвище на ОСОБА_1. 29.12.2012 року СВ Дзержинського РВ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області відомості по даному кримінальному правопорушенню було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12012040710000327.
Причетність ОСОБА_1 до даного кримінального правопорушення обґрунтовує зібраними в кримінальному провадженні доказами: показаннями потерпілого ОСОБА_8; показаннями потерпілого ОСОБА_9 І,Ф.; показаннями свідка ОСОБА_11; показаннями свідка ОСОБА_12; показаннями співучасника злочину ОСОБА_4; показаннями співучасника злочину ОСОБА_13; показаннями співучасника злочину ОСОБА_14; протоколом очної ставки ОСОБА_8 - ОСОБА_14; протоколом очної ставки ОСОБА_8 - ОСОБА_13
Беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеного ризику застосуванням більш м’яких запобіжних заходів, просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою .
У судовому засіданні слідчий СВ Дзержинського РВ Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області лейтенант міліції ОСОБА_2 підтримує заявлене клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_1 зазначив, що він не ухилявся від слідства, оскільки йому взагалі не було відомо про порушення відносно нього кримінальної справи та здійснення кримінального переслідування. Зазначив, що про обрання запобіжних заходів у вигляді підписки про невиїзд та тримання під вартою йому невідомо. Жодних процесуальних документів у кримінальній справі він не отримував. Також пояснив, що в 2003 році він виїхав на територію Російської Федерації, де працював нелегально на меблевій фабриці та підробляв шляхом облаштування приміщень. Має у місті Томск цивільну дружину ОСОБА_15, утримує її сина ОСОБА_16, які мають намір приїхати до України. В м. Томск проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5. Прізвище змінив у зв’язку з конфліктом з батьком. В Україні має матір, до якої приїжджав один раз у 2006році. Повідомлення про підозру отримав лише 12.02.2013року, після того як його зняли з поїзду і доставили до міліції.
Прокурор, мотивуючи доцільність задоволення клопотання слідчого, зазначив, що ОСОБА_17 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, був оголошений у міждержавний розшук, від слідства переховувався, тобто, в сукупності його поведінка дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Також зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, і відповідає меті такого заходу.
Заслухавши доводи прокурора про необхідність задоволення клопотання, пояснення слідчого, підозрюваного, дослідивши матеріали провадження, додані до клопотання, та кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12012040710000327, клопотання про застосування запобіжного заходу із долученими до нього додатками та заслуховуванням учасників розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_17 раніше не судимий, постанову про притягнення його у якості обвинуваченого у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. ст. 189 КК України від 19.12.2003 року у відношенні нього не отримував (а.с. 65-66), з постановою слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд щодо нього від 19.12.2003 року не ознайомлений (а.с. 67) у зв’язку з відсутністю його на території України. Підозрюваний не заперечував того, що залишив територію України після зміни прізвища.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, враховую вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи вимоги КПК України, суд вважає, що прокурором та слідчим доведено та підтверджено матеріалами кримінального провадження обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При обранні даного запобіжного заходу, суддею було також оцінено в сукупності такі обставини: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини; вік та стан його здоров'я, що дозволяють застосувати даний запобіжний захід; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці постійного проживання; відсутність у підозрюваного офіційного постійного місця роботи; його репутація та майновий стан; розмір завданої майнової шкоди. Також судом досліджено докази, надані в обґрунтування заявленого клопотання: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012040710000327 від 29 грудня 2012 року.
Враховуючи те, що в діях підозрюваного ОСОБА_17 вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, ч. 2 ст. 189 КК України, які є тяжким злочином в силу ст. 12 КК України, підозрюваний від слідства ухилявся, оскільки після скоєння інкримінованих йому злочинів з території України виїхав, змінивши при цьому своє прізвище, був оголошений у міждержавний розшук, прокурором доведено вагомі докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; достатні підстави вважати, що у діях та поведінці підозрюваного існує ризик переховування від слідства, та з метою запобіганням цим спробам, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, відносно останнього, який є непрацюючим, вважаю, що підозрюваному ОСОБА_17 доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, беручи до уваги що підозрюваний ОСОБА_17 був оголошений у міждержавний розшук, категорія розшуку - злочинець, який утік від слідства , що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеного ризику, а також застосуванням більш м’якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч.3ст.183 КПК України при постановленні ухвали слідчий суддя визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрювану обов’язків, передбачених КПК України, в межах передбачених ст. 182 ч.2 КПК України. В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов’язок повідомляти слідчого , прокурора та суд про зміну свого місця проживання.
Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 176 – 178, 183 ч.2 п.4, 184, 194 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, починаючи з 12 лютого 2013 року до 12 квітня 2013 року.
Визначити розмір застави – 28 675 гривень, що складає 25 мінімальних заробітних плат, в разі сплати якої вважати обраним ОСОБА_1 запобіжний захід – заставу. В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов’язок повідомляти слідчого , прокурора та суд про зміну свого місця проживання.
На Ухвалу може бути подана скарга до Апеляційного суду Дніпропетровській області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя:
ОСОБА_18