Справа № 2-а-6039/11

(2-а/401/281/12)

ПОСТАНОВА

іменем України

„10” жовтня 2012 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого – судді Спаї В.В.,

при секретареві - Пантелєєвій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання рішення неправомірним та про зобов’язання здійснення перерахунку пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 30 травня 2000 року вона вийшла пенсію державного службовця з посади головного державного податкового ревізора - інспектора державної податкової інспекції у м. Дніпропетровська (правонаступником є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську ). При розрахунку суми пенсії із фактичних виплат, отримуваних нею за останні 24 місяці роботи, Управлінням Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська вилучено із складу заробітної плати 15% винагороди за вислугу років, яка на момент виходу на пенсію виплачувалася позивачеві державним податковим органом у розмірі 40% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року № 1013 “Про порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання”. В ході здійснення позивачеві перерахунку пенсії на момент виникнення права на перерахунок пенсії станом на 1 вересня 2003 року, 1 листопада 2004 року, 1 січня 2005 року відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про підвищення посадових окладів працівникам апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" станом на 01.04 2006 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" та станом на 01.05.2007 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів країни від 12.05.2007 року № 700 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. N268” розмір вказаної надбавки відповідачем було також зменшено на 15% винагороди за вислугу років, що є діями протиправними та такими, що завдали позивачу матеріальну шкоду у виді не отриманої частини пенсії.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду, при призначенні позивачу пенсії відповідач відмовляв у прийомі довідок про заробітну плату з урахуванням у її складі 40% винагороди за вислугу років, та вказувалося, що пенсія буде призначатися лише за поданими довідками з урахуванням 25% вказаної виплати. Пенсійна справа позивача з моменту призначення і до 01.01.2006 року формувалася з довідок про заробітну плату з урахуванням 25% винагороди за вислугу років. На вимоги позивача довідками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 10.01.2006 року № 176/10/08 - 08 – 37, № 176/10/08 - 08 – 37, №175/10/08 - 08 - 37, від 29.05.2006 року № 13361/10/08-37 та від 18.06.2007 року № 19100/10/08-37 підтверджено, що фактично винагорода за вислугу років на державній службі виплачувалася позивачеві у розмірі 40% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання і становить на моменти перерахунку пенсії станом на 01.09.2003 року -154.80 грн., станом на 01.11.2004 року - 186.00 грн., станом на 01.01.2005 року - 200.80 грн., станом на 01.04.2006 року - 306,00 грн., станом на 01.05.2007 року – 431,60 грн.

На звернення позивача від 17.01.2006 року про перерахунок невірно призначеного їй розміру пенсії листом від 01.02.2006 року № 152/07 у перерахунку пенсії з урахуванням повної суми отримуваної позивачем винагороди за вислугу років відповідачем було відмовлено з посиланням на те, що згідно із статтею 33 Закону України "Про державну службу”, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років та інших надбавок. Винагорода за вислугу років, яка виплачується посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 1013 (із внесеними змінами) не належать до надбавок, які враховуються при обчисленні пенсії державного службовця. Не погодившись з вчиненими діями 16.02.2006 року позивачка оскаржила неправомірні дії відповідача до Амур-Нижньоднїпровського районного суду м. Дніпропетровська. В ході розгляду справи було з’ясовано, що відповідачем вказане питання не розглядалося комісією з питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій і рішення щодо відмови позивачці у врахуванні при призначенні і перерахунку пенсії повної суми винагороди за вислугу років не приймалося (ст. 104 Закону України “Про пенсійне забезпечення"), а тому у зв’язку з відсутністю вказаного рішення у матеріалах справи спірне питання не підлягає судовому розгляду.

За клопотанням позивача ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.08.2007 р. позов залишений без розгляду.

На чергову заяву позивача на адресу відповідача переглянути пенсійну справу і видати позивачеві рішення, необхідне для оскарження до суду, протокольне рішення комісії за № 7 від 23.08.2007 року було видане. Відмова у врахуванні повної суми спірної виплати аргументована статтею 33 Закону У країни «Про державну службу».

Як зазначається позивачем при зверненні до суду, дії відповідача є протиправними.

Пенсійні відносини осіб, які вийшли на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу” регулюються статтям 37 і 37-1 Закону. Виходячи з положень вказаних норм Закону, базовим об’єктом розрахунку суми пенсії є заробітна плата.

Стаття 33 Закону України «Про державну службу» регулює оплату праці державних службовців; частиною 7 статті 33 вказаного Закону передбачено, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються КМУ. Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про державну службу” надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років – 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Відповідно до ч. 7 ст. 33 вказаного Закону умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів Україна.

Відповідно до п. 1 Порядку виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, затвердженого постановою Кабінет' Міністрів України від 12.09.1997 року № 1013 до стажу роботи, що дає право на одержання винагороди за вислугу років, включається час роботи на підприємствах, в установах, та в організаціях на посадах бухгалтерів, економістів, фінансистів, юристів, інженері в-програмістів, інженерів-системотехніків, інженерів - електроніків, якщо ці працівники мали спеціальну освіту, працювали за фахом та перейшли на роботу до податкової адміністрації (інспекції) і зараховані на відповідну посаду.

Відповідно до п. 4 зазначеного Порядку документом для визначення стажу роботи є трудова книжка та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи.

Стаж роботи для виплати винагороди за вислугу років визначається комісією органу державної податкової служби з питань встановлення стажу, необхідного для нарахування винагороди за вислугу років.

Рішення комісії про встановлення стажу роботи або зміну його розміру оформляється протоколом і передається керівникові відповідного органу державної податкової служби для видання наказу про виплату винагороди за вислугу років.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно з протоколом засідання постійно діючої комісії про встановлення стажу роботи для виплати винагороди за вислугу років службовим особам державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську станом на 01.04.2000 р. ОСОБА_1 встановлений стаж роботи для виплати винагороди за вислугу років у 35 років 07 місяців 13 днів, на підставі якого наказом від 31 березня 2000 року № 112 “Про виплату надбавки за вислугу років” встановлена винагорода за вислугу років у розмірі 40%, що відповідає п. 2 Порядку.

Наказом голови державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську № 112 від 31.03.2000 р. виплата винагороди за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 40% виплачувалася щомісячно з 01.04.2000 року.

Відповідачем допущено перевищення своїх повноважень відносно встановлення нового розміру винагороди за вислугу років посадовій особі іншого органу владних повноважень - органу державної податкової служби з застосуванням її розміру по шкалі в залежності від стажу роботи на державній службі та присвоєного рангу державного службовця.

Довідками податкового органу про заробітну плату від 10.01.2006 року №30154/6/08-11/37, №174/10/08-08-37, №176/10/08-08-37, від 29.05.2006 року №13361/10/08-37 та від 18.06.2007 року №19100/10/08-37 вказується, що позивачу державним органом, в якому вона працювала, присвоєно не ранг, а спеціальне звання — Радник податкової служби III рангу.

Частиною 1 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Частиною 2 ст. 101 зазначеного вище Закону встановлено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Враховуючи викладене, призначаючи новий розмір винагороди за вислугу років позивачу, а саме 25%, відповідач перевищив свої повноваження, спричинив зменшення державних гарантій та прав позивача на пенсійне забезпечення згідно з вимогами статей 22 та 64 Конституції України, ст.ст. 33, 37, 37-1 Закону України “Про державну службу” та зменшив розмір пенсії шляхом вилучення із заробітної плати 15% отримуваної позивачем спірної виплати.

У зв’язку з вищенаведеним у позові й заявлено вимогу про визнання неправомірним рішення комісії Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 23.08.2007 р. №7 щодо вилучення із складу заробітної плати ОСОБА_1 при перерахунку пенсії державного службовця 15 відсотків винагороди за вислугу років та про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська починаючи з 01.09.2020 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії державного службовця з урахуванням отримуваної нею повної суми винагороди за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання.

У судове засідання позивач не з’явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, просила суд повністю задовольнити поданий позов.

Відповідач позов не визнав, надав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив про правомірність своїх дій.

Врахувавши заяву позивача та заперечення відповідача, та дослідивши докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 працювала на посаді головного державного податкового ревізора – інспектора відділу оперативного контролю, звільнена 29 травня 2000 року відповідно до наказу №101-о від 29.05.2000 р. згідно з п. 1 статті 40 КЗпПУ. За даними особових рахунків в заробітну плату ОСОБА_1 включалася винагорода за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання відповідно до Постанови КМУ від 12.09.97 р. №1013 «Про порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання». З винагороди за вислугу років (в розмірі40%) утримувався збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

За ст. 37№ Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (ч. 6 зазначеної вище статті).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входить основна заробітна плата (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців), додаткова заробітна плата (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій) та інші заохочувальні компенсаційні виплати (до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).

За розгляду справи судом було встановлено, що позивач отримувала заробітну плату, до якої включалася винагорода за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання відповідно до Постанови КМУ від 12.09.97 р. №1013 «Про порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання» (а.с. 245); з винагороди за вислугу років (в розмірі40%) утримувався збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та була звільнена у зв’язку з виходом на пенсію. Таким чином, спірні виплати у вигляді повної суми винагороди за вислугу років з урахуванням надбавки за спеціальне звання, а не її частини, є складовими заробітної плати, з якої справляється збір на обов’язкове державне пенсійне страхування і яка являється об’єктом перерахунку пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 № Закону України «Про державну службу». Відтак, рішення комісії Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 23.08.2007 р. №7 щодо вилучення зі складу заробітної плати ОСОБА_1 при перерахунку пенсії державного службовця 15% винагороди за вислугу років є неправомірним, тому для суду з метою поновлення порушених прав позивача вбачаються підстави для ухвалення про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, починаючи з 01.09.2003 р., здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії державного службовця з урахуванням отримуваної нею повної суми винагороди за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд, приймаючи до уваги результат вирішення справи, вважає правомірним прийняття рішення про стягнення на користь позивача судових витрати, пов’язаних зі сплатою судового збору та розмір яких складає 3,4 грн.

Керуючись ст.ст. 7-9, 11-12, 17, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання неправомірним рішення комісії неправомірним та про зобов’язання здійснення перерахунку пенсії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо вилучення із складу середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 при перерахунку пенсії 15% винагороди за вислугу років.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії державного службовця з урахуванням отримуваної нею повної суми винагороди за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання, починаючи з 01.09.2003 р., та з урахуванням фактично отриманих сум.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (Управління державної казначейської служби в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська) на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, в розмірі 3,4 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня її проголошення шляхом подачі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя