Судове рішення #278359
2-21/10332-2006А

     


СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України


8 листопада 2006 року  


м. Севастополь      Справа № 2-21/10332-2006А

                    

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Видашенко Т.С.,

суддів                                                                      Антонової І.В.,

                                                                                          Заплави Л.М.,


секретар судового засідання                                        Долгова М.В.

за участю представників сторін:

представник позивача: Лєвашкіна М.А., довіреність №2 від 12.12.05;

представник відповідача: не з'явився, Бахчисарайська міська Рада;

представник третьої особи: Запрута Ж.В., довіреність №1 від 01.06.05; Споживче товариство "Ринок" Бахчисайського районного споживчого товариства;

представник третьої особи: Тітова Т.І., довіреність №1059 від 07.11.06; Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник;

розглянувши апеляційну скаргу Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Чонгова С.І.) від 06 липня 2006 року у справі № 2-21/10332-2006А

за позовом           Бахчисарайського районного споживчого товариства

(вул. Сімферопольська 5-а, місто Бахчисарай, 98400)

до           Бахчисарайської міської Ради

(вул. Сімферопольська, 14, місто Бахчисарай, 98400)

3-ті особи:

Споживче товариство "Ринок" Бахчисайського районного споживчого товариства (вул. Будьоного, 19, місто Бахчисарай,  98400) (вул. Ракітського, 2/6, місто Бахчисарай, 98400);

Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник (вул. Річна, 133, місто Бахчисарай, 98405)

про визнання незаконним рішення


                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від  6 липня 2006 року позов задоволено, визнано незаконним рішення Бахчисарайської міської ради 18 сесії 24 скликання від 27 квітня 2004 року № 242-л "Про дозвіл виконання проектних робіт з відведення земельної ділянки "Азиз" Бахчисарайському державному історико-культурному заповіднику, яким було видано дозвіл на виконання проектних робіт по відводу та розробці технічної документації земельної ді лянки на території м. Бахчисарай по вул. Буденного, 20, на якій розташова ний ринок Бахчисарайського Районного споживчого товариства.

Не погодившись з  постановою господарського  суду, Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник  звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду  з апеляційною скаргою, в якій просить  постанову господарського суду скасувати та прийняти нову постанову, якою  у позові Бахчисарайського районного споживчого товариства відмовити.  

Під час повторного розгляду справи в порядку передбаченому статтею 101 Господарського процесуального кодексу України Севастопольський апеляційний господарський суд встановив таке.

Бахчисарайське районне споживче товариство звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Бахчисарайської міської ради про визнання незаконним рішення 18 сесії 24 скликання від 27 квітня 2004 року, яким було видано дозвіл на виконання проектних робіт по відводу та розробці технічної документації земельної ділянки на території м. Бахчисарай по вул. Буденного, 20, на якій розташований ринок Бахчисарайського Районного споживчого товариства.

Як вбачається із матеріалів справи, рішеннями Виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради № 5 від 11 січня 1974 року (0,8 га) та Виконавчим комітетом Бахчисарайської ради депутатів № 392 від 28 вересня 1984 року (0,95 га) відповідно до статті 16 Зе мельного Кодексу УРСР (в редакції 1971 року) була виділена земельна ділянка Бахчисарайській державній організації - Дирекції ринку для будівництва колгоспного Ринку по вул. Буденного в м. Бахчисарай.

26 лютого 1987 року постановою Центрального комітету КПРС та Радою Міністрів СРСР № 265 "Про заходи поліпшення роботи колгоспних ринків" від 26 лютого 1987 року було визнано доцільним передати безкоштовно у встановленому порядку колгоспні ринки організаціям споживчої кооперації.

4 травня 1987 року ЦК КПУ та Радою Міністрів УРСР була прийнята постанова № 124, якою Мінторг зобов'язаний був передати колгоспні ринки організаціям споживчої кооперації України, відповідно до статті 91 Цивільного Кодексу УРСР, пункту 9 положення "Про порядок передачі державних підприємств та споруд", затвердженого постановою РМ СРСР № 285 від 28 квітня 1980 року.

На підставі прийнятих постанов Правління Бахчисарайського районного споживчого товариства прийняло до свого складу Бахчисарайський центральний ринок по вул. Буденного з 15 березня 1989 року, у тому числі і нерухоме майно, розташоване на центральному кол госпному ринку по вул. Буденного, займаною площею 1556 кв. м. станом на 01 січня 1989 року.

Рішенням № 59 6-ї сесії 23 скликання Бахчисарай ської районної ради 18 грудня 1998 року були затверджені технічні звіти з інвентаризації та Бах чисарайському районному відділу земельних ресурсів постановлено видати державний акт позивачу на право постійного користування землею.

3 січня 2001 року рішенням Виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради за №31 позивачу узгоджено місце розташування центрального ринку по вул. Буден ного, а рішенням виконавчого комітету №32 від 10 січня 2001 року затвердже ний проект відводу земельної ділянки для обслуговування центрального рин ку та земельна ділянка площею 0,7226 га надана у користування позивачу.

Рішенням Конституційного суду України від 11 листопада 2004 року № 16-рп/2004 по справі № 1-30/2004 по конституційному зверненню Центральної спілки споживчих товариств України про офіційне тлумачення положень пункту 1 статті 9, пункту 1 статті 10 Закону України "Про споживчу кооперацію" (справа про захист прав власності організацій споживчої кооперації) Кон ституційним судом України по даній справі було зроблено висновок, що без коштовна передача колгоспних ринків організаціям споживчої кооперації не суперечила діючому на той час законодавству, унаслідок чого ці ринки як цілісні майнові об'єкти перейшли у володіння та користування організації споживчої кооперації, які відповідно положенням Закону України "Про вла сність" придбали право власності на передане їм майно на підставі правовстановлюючих документів.

 Біля меж земельної ділянки, яка займається позивачем, знаходяться пам'ятники архі тектури, які занесені до реєстру пам'ятників на підставі Постанови Ради Міністрів УРСР № 970 від 24 серпня 1963 року, навколо пам'ятників була встанов лена охоронна зона (дана охорона зона не суперечила діяльності ринку).

Бахчисарайський державний історико-архітектурний заповідник звернувся  до міської ради с клопотанням про передачу території під назвою "Азиз", рішенням №242-л 18 сесії 24 скликання Бахчисарайської міської ради від 27 квітня 2004 року Бахчисарайському державному історико-архітектурному заповіднику було видано дозвіл на виконання проектних робіт з відводу  земельної ділянки "Азиз".

22 травня 2006 року між Бахчисарайською міською радою та Бах чисарайським районним споживчим товариством було підписано договір оренди землі № 78, відповідно до пункту 1 якого орендодавець надає, орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки в м. Бахчисарай, вул. Буденного, пров. Базарний (відповідно до плану), у тому числі за угіддями (згідно форми № 6 зем.), забудовані землі, використо вувані в комерційних цілях. Земельної ділянки наданої для обслуговування центрального ринку та магазину по вул. Буденного, магазину по пров. Базар ний в м. Бахчисарай привласнено кадастровий номер.

Відповідно до пунктом 2 даного договору до оренди передається земельна ділянка загальною площею 0,7226 га, у тому числі: земельна ділян ка № 1 площею 0,6067 га, земельна ділянка № 2 площею 0,0989 га, земельна І ділянка № 3 площею 0,0170 га.

Згідно з пунктом 3 договору на земельній ділянці № 1 знаходиться комплекс будівель та споруд визначених на плані літерами - "А", загаль ною площею у 338,1 кв. м., - "Б" загальною площею 222 кв. м., - "В" загаль ною площею 27,9 кв. м., - "Г" загальною площею 65,9 кв. м., - "Е" загальною площею 502,1 кв. м., - "Ж" загальною площею 17,5 кв. м.,- "З" загальною площею 21,2 кв. м., - "К 1" загальною площею 110,6 кв. м., - "Л 1" загальною площею 77,2 кв. м., - "М 1" загальною площею 92,00 кв. м., - "Н 1" загальною площею 134,1 кв. м., - "О 1" загальною площею 159,4 кв. м., - "П 1" загаль ною площею 159,4 кв. м., - "Р 1" загальною площею 144,2 кв. м., "С 1" зага льною площею 257,4 кв. м., - "Т 1" загальною площею 211,6 кв. м., на земе льній ділянці № 2 - будівля та споруди магазину позначених на плані літера ми - "А" загальною площею 327,2 кв. м., - "Б" загальною площею 18,3 кв. м., -"В" загальною площею 51,0 кв. м., - "Г" загальною площею 1,0 кв. м., на зе мельній ділянці № 3 - споруди і будівлі, які належать орендарю.

22 травня 2006 року було оформлено акт прийому-передачі земельної ділянки.

Відповідно до стаття 90 Земельного кодексу УРСР (в редакції 1971 року) при переході права власності на будівлю переходить також право на користування земельною ділянкою

Стаття 377 Цивільного кодексу України передбачає, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земе льної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, на даній у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Стаття 17 Закону України "Про охорону культурної спад щини" передбачає, що землі, на яких розташовані пам'ятки археології, перебувають у дер жавній власності або вилучаються (викупаються) у державну власність в встановленому законом порядку. Порядок вилучення земельних ділянок встановлений статтею 149 Земель ного кодексу України та передбачає можливість вилучення земельних ділянок Для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та ор ганів місцевого самоврядування за наявністю згоди землекористувача на вилучення земельної ділянки.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право вла сності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Спірна земельна ділянка знаходяться у власності позивача, була вже надана по зивачу на підставі вищевказаних рішень Виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради та Бахчисарайської міської ради.   

Дані рішення не скасовані та не визнані недійсними в встановленому законом порядку.

Пунктом 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадовців місцевого самоврядування за мотивами їх невідповідності Конституції України і законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до пункту 10 інформаційного листа Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування чинного законодавства при розгляді господарських спорів" від 14 червня 1993 року №01-8/672, у разі прийняття Радою рішення про вилучення земельної ділянки без згоди власника, власник землі або землекористувач - юридична особа має право на звернення до арбітражного суду з заявою про визнання недійсним такого рішення Ради.

Судова колегія вважає, що у суду першої інстанції були всі підстави для задоволення позову, оскільки рішення №242-л Бахчисарайської міської ради від 27 квітня 2004 року суперечить вимогам законодавства, порушає права позивача.

При таких обставинах, судова колегія не знаходить підстав для скасування постанови господарського суду, оскільки вона відповідає чинному законодавству та встановленим обставинам справи.

Керуючись статтями 24, 195, 198 (частина 1 пункт 1), 200, 205 частина 1 пункт 1), 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд


                                                            УХВАЛИВ:


Апеляційну скаргу Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 липня 2006 року у справі № 2-21/10332-2006А залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.           


Головуючий суддя                                                  Т.С. Видашенко


Судді                                                                                І.В. Антонова


                                                                                Л.М. Заплава


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація