СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
15 листопада 2006 року | Справа № 20-9/332-11 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Щепанської О.А.,
Горошко Н.П.,
за участю представників сторін:
позивача: Царик Олени Олександрівни, довіреність № 178 від 23.11.05;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-Комплект" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Дмитрієв В.Є.) від 16.10.2006 у справі № 20-9/332-11
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-Комплект" (вул. Шабаліна, 19а,Севастополь,99029)
до приватного підприємства "Декор-Сервіс" (пр. Ген. Острякова, 171-б, к. 54,Севастополь,99055); (м. Севастополь, вул. Рибаков, 5, кв. 314)
про за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Комплект" про зміну способу та порядку виконання рішення від 13.12.2005 року у справі № 20-9/332 про стягнення 11351,26 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 16.10.2006 у справі № 20-9/332-11 у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення від 13.12.2005 у справі № 20-9/332 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-Комплект" до приватного підприємства "Декор-Сервіс" про стягнення 11351,26грн. відмовлено.
Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд невірно встановив обставини справи та застосував чинне законодавство.
Так, позивач посилається на те, що засновник відповідача –Небутов Сергій Анатолійович повинен відповідно до статуту приватного підприємства "Декор-Сервіс" відповідати своїм майном. При цьому, позивач звертає увагу на норми частини 3 статті 96 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 219 Господарського кодексу України, які, на думку товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-Комплект", суд необґрунтовано не прийняв до уваги.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу без участі відповідача за наявними документами в матеріалах справи.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.11.2006 суддю Прокопанич Г.К. замінено на суддю Щепанську О.А.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-Комплект" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-комплект" звернулося в суд з позовом до приватного підприємства "Декор-сервіс" про стягнення 11351,26 грн.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 13.12.2005 цей позов було задоволено.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 16.10.2006 у даній справі у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення від 13.12.2005 було відмовлено.
Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно поясненням позивача, оглянутими колегією суддів документами у судовому засіданні та наявними документами у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.
24.01.2006 Державною виконавчою службою в Гагарінському районі міста Севастополя винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
22.02.2006 Державною виконавчою службою в Гагарінському районі міста Севастополя винесено постанову про розшук майна боржника № 13/4211, вимоги надіслані до Державної податкової інспекції, Державної автомобільної інспекції, Бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомого майна, СФ Державного підприємства "Земельний кадастр".
02.03.2006 від Бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомого майна надійшла відповідь про наявність майна у боржника, від Державної автомобільної інспекції надійшло повідомлення про наявність у боржника автомобілю.
Постановою від 03.03.2006 Державною виконавчою службою в Гагарінському районі міста Севастополя було накладено арешт на майно боржника автомобіль ІЖ 27150 та автомобіль КАМАЗ 5410.
06.03.2006 Державною виконавчою службою в Гагарінському районі міста Севастополя було накладено арешт на грошові кошти боржника в розмірі 12078,19 грн.
Актом опису та арешту від 03.04.2006 накладений арешт на майно боржника, однак, відповідно до листа СФ "Приватбанк" від 06.04.2006 арештоване майно знаходиться у заставі, відповідно до договору застави.
Таким чином, позивач у своєї заяві посилається на статтю 33 Закону України "Про виконавче провадження" та просить змінити спосіб та порядок виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно та грошові кошти громадянина Небутова Сергія Анатолійовича, який являється директором приватного підприємства "Декор-сервіс".
Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що, оскільки відповідно до статуту відповідача, підприємство створено громадянином Небутовим Сергієм Анатолійовичем на підставі належних йому правах приватної власності майна та грошових коштів з метою підприємницької діяльності та, крім того, відповідно до пункту 1.6 Статуту, підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями тим майном, на яке, відповідно до законодавства України може бути звернене стягнення, то таке стягнення повинно бути виконано з особистого майна засновника цього підприємства.
Однак, судова колегія не може погодитися з такою думкою позивача. Так, позивач посилається на норми закону, якими фактично передбачено, що стягнення з засновника можливо, якщо це передбачено статутом.
Перевіривши статут приватного підприємства "Декор-Сервіс", колегія суддів не знаходить підстав для задоволення заяви позивача. Зі статуту вбачається, що підприємство створено на основі належних на праві приватної власності майна та грошових коштів Небутова Сергія Анатолійовича. Саме це положення статуту положено в обґрунтування вимог товариства з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-Комплект". Але, судова колегія зазначає, що з такого змісту статуту взагалі не вбачається, що при відсутності майна у юридичної особи, відповідає перед іншими особами засновник підприємства.
Згідно з пунктом 1 статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Господарський суд міста Севастополя вірно зазначив, що відповідно до установчих документів приватне підприємство "Декор-сервіс" є юридичною особою.
Відповідно до пунктів 2, 3 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. При цьому, в загальний об’єм цього майна саме і входить майно, лише з якого створено це підприємство, тобто майно засновника –Небутова Сергія Анатолійовича в той частині, яке було необхідно для створення юридичної особи.
Відповідно до частини 1, 2 статті 219 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним па праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. Засновники суб'єкта господарювання не відповідають за зобов'язаннями цього суб'єкта, крім випадків, передбачених законом або установчими документами про створення даного суб'єкта.
Апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого суду про те, що зі статуту приватного підприємства "Декор-сервіс" не передбачено відповідальність фізичної особи Небутова Сергія Анатолійовича як засновника приватного підприємства приватного підприємства "Декор-сервіс".
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що ухвала господарського суду міста Севастополя є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статтею 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-Комплект" залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 16.10.2006 у справі № 20-9/332-11 залишити без змін.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді О.А. Щепанська
Н.П. Горошко