СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
10 листопада 2006 року | Справа № 20-5/264 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горошко Н.П.,
суддів Гонтаря В.І.,
Сотула В.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Воротилова Євгенія Єгоровича, довіреність № 57 від 08.02.06, державного підприємства "Пансіонат Ізумруд";
відповідача: Сазонова Олександра Вікторовича, довіреність № 1 від 10.01.06, Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю;
відповідача: не з'явився, закритого акціонерного товариства "Брянківське управління шахтобудмеханізації";
прокурор: Шульга Антон Миколайович, посвідчення № 438 від 20.02.06, прокурор міста Севастополя;
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Брянківське управління шахтобудмеханізації" на рішення господарського суду міста Севастополя (колегії суддів Євдокімов І.В., Шевчук Н.Г., Остапова К.А.) від 13 жовтня 2006 року у справі № 20-5/264
за позовом державного підприємства "Пансіонат Ізумруд"
(Севастопольська зона Південного берегу Крима, 13, с. Орлине, місто Севастополь, 99805)
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю
(майд. Повсталих, 6, місто Севастополь, 99008)
закритого акціонерного товариства "Брянківське управління шахтобудмеханізації"
(вул. Шахтарської дивізії, 25, Брянка-5, Луганська обл., 94105)
прокурор міста Севастополя
(вул. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)
про визнання договору купівлі-продажу недійсним
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 13 жовтня 2006 року у справі № 20-5/264 (колегія суддів Євдокімов І.В., Шевчук Н.Г., Остапова К.А.) позов державного підприємства "Пансіонат Ізумруд" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю; закритого акціонерного товариства "Брянківське управління шахтобудмеханізації", за участю прокурора міста Севастополя задоволено частково.
Суд визнав договір купівлі-продажу № 165/40 від 26.12.2003, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Севастополю та закритим акціонерним товариством "Брянківське управління шахтобудмеханізації" недійсним з моменту його укладення.
Судом повернуто Державному підприємству "Пансіонат "Ізумруд" державне майно: будівлю спального корпусу № 3, який знаходиться за адресою: місто Севастополь, селище Орлине, Урочище Ласпі, пансіонат "Ізумруд".
Суд стягнув з державного бюджету на користь закритого акціонерного товариства "Брянківське управління шахтобудмеханізації" грошові кошти в розмірі 552 756,00 грн.
Суд стягнув з закритого акціонерного товариства "Брянківське управління шахтобудмеханізації" на користь Державного підприємства "Пансіонат "Ізумруд" державне мито у розмірі 5 552,75 грн.
Суд стягнув з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю на користь Державного підприємства "Пансіонат "Ізумруд" державне мито в сумі 21,25 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 29,50 грн.
Суд стягнув з закритого акціонерного товариства "Брянківське управління шахтобудмеханізації" на користь державного підприємства "Пансіонат "Ізумруд" державне мито в сумі 21,25 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 29,50 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням господарського суду міста Севастополя від 13 жовтня 2006 року у справі № 20-5/264 закрите акціонерне товариство "Брянківське управління шахтобудмеханізації" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Севастополя від 13 жовтня 2006 року у справі № 20-5/264 скасувати та відмовити Державному підприємству "Пансіонат "Ізумруд" у задоволенні позовних вимог.
Сторона вважає, що рішення було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Порушення норм процесуального права полягають у тому, що господарським судом не прийнято до уваги той факт, що ПО "Укргеологія" звернулось до господарського суду Донецької області з аналогічними вимогами і на тих самих підставах.
Рішенням господарського суду Донецької області у справі № 16/256пд ПО "Укргеологія" у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду рішення господарського суду Донецької області залишено без змін.
Порушення норм матеріального права полягає у тому, що господарським судом не прийнято до уваги лист Вищого арбітражного суду України № 01-8/391 від 14.10.1998, в якому вказано, що якщо Фонд державного майна України чи його регіональне відділення дали дозвіл на укладення договору оренди після оформлення сторонами, у арбітражного суду немає правових підстав визнавати такий договір недійсним тільки з цієї причини. Тобто, на момент укладання договору оренди дозвіл у Фонду державного майна України щодо укладання договору оренди був відсутній.
Не дана правова оцінка Наказу Фонду державного майна України №2213 від 08.12.2003, яким спальний корпус № 3 "Пансіонату "Ізумруд" включений до переліку об'єктів приватизації групи А відповідно до абзацу 2 пункту 5 розділу 1 Програми приватизації.
Не прийнятий до уваги Наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополя № 85 від 26.12.2003 про приватизацію спального корпусу № 3 "Пансіонату "Ізумруд", яким на підставі експертної оцінки затверджена його вартість.
За клопотанням сторін судочинство здійснювалось російською мовою у відсутності представника закритого акціонерного товариства "Брянківське управління шахтобудмеханізації", про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомленого належним чином, але не скориставшогося своїм правом участі у судовому засіданні.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши справу, встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, лист № 05/10-301-1.06.200 Міністерством палива та енергетики було надано згоду на оренду спального корпусу № 3 "Пансіонату "Ізумруд", який розташований за адресою: місто Севастополь, селище Орлине.
07.07.2000 року між ВО шахтної геології та технічного буріння "Укрвуглегеологія" (орендодавець) та закритим акціонерним товариством "Брянківське управління шахтобудмеханізації" (орендар) було укладено договір оренди спального корпусу № 3 "Пансіонату "Ізумруд" - структурного підрозділу ВО шахтної геології та технічного буріння "Укрвуглегеологія".
03 січня 2001 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю надало згоду ВО шахтної геології та технічного буріння "Укрвуглегеологія" на передачу будівлі спального корпусу в оренду.
01.08.2003 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю листом № 966 01-6 повідомило Міністерство палива та енергетики України про надходження до Фонду від закритого акціонерного товариства “Брянківське управління шахтбудмеханізації” заяви про приватизацію спального корпусу № 3 структурного підрозділу цілісного майнового комплексу ВО шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія”пансіонату “Ізумруд”. Оскільки, ВО шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія” відповідно до Закону України “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” включено до переліку підприємств, що не підлягають приватизації, Фонд просив Міністерство палива та енергетики України погодити відчуження спального корпусу № 3 пансіонату “Ізумруд”.
Листом № 04/12-936 від 06.08.2003 року Міністерство палива та енергетики України повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України по місто Севастополю про те, що не заперечує проти приватизації спального корпусу № 3 пансіонату “Ізумруд” структурного підрозділу ВО шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія” в порядку, визначеному законодавством.
08 грудня 2003 року було видано Наказ Фонду державного майна України № 2213, відповідно до якого включено до переліків об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації, об’єкти згідно з додатком. В додатку до переліку об’єктів було включено спальний корпус № 3 пансіонату “Ізумруд”.
26 грудня 2003 року Наказом № 185 Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Севастополю було прийнято рішення про приватизацію способом викупу державного майна: окремого індивідуально визначеного майна: спального корпусу № 3 пансіонату “Ізумруд”, розташованого в місті Севастополі, Урочище Ласпі.
26 грудня 2003 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Севастополю (продавець) та закритим акціонерним товариством “Брянківське управління шахт будмеханізації” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 165/40, відповідно до якого продавець передав у власність покупця триповерхову будівлю спального корпусу № 3 пансіонату “Ізумруд”, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, селище Орлине, Урочище Ласпі, пансіонат “Ізумруд”, що знаходиться на балансі Виробничого об’єднання шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія”. Покупець сплатив продавцю за придбаний об’єкт приватизації 552756 грн.
Згідно з договором купівлі-продажу № 165/40 від 26 грудня 2003 року майно належить Продавцю – Державі Україна в особі Міністерства палива та енергетики на праві державної власності на підставі Свідоцтва про право власності від 19 грудня 2003 року, виданого Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської державної адміністрації на підставі її розпоряджень № 1986-р від 23 грудня 2002 року та № 1801-р від 17 листопада 2003 року.
Наказом Міністерства палива та енергетики України № 65 від 02 лютого 2004 року “Про реорганізацію Виробничого об’єднання шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія” було виділено зі складу ВО шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія” структурну одиницю (філію) –пансіонат “Ізумруд” та створено на його базі державне підприємство з правом юридичної особи - Державне підприємство “Пансіонат “Ізумруд”, яке є правонаступником в частині майнових прав та обов’язків структурного підрозділу пансіонату “Ізумруд”.
Як встановлено господарським судом, виробниче об’єднання шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія” є цілісним майновим комплексом, підприємством геологічної служби та на момент розгляду справи належало до сфери управління Міністерства палива та енергетики України, яке виконувало функції органу управлінням його майном відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики від 21 жовтня 2005 року № 537.
Згідно з частиною 2 статті 5 Закону України “Про приватизацію державного майна” приватизації не підлягають об’єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об’єктів, що мають загальнодержавне значення відносять майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів, що мають загальнодержавне значення.
Підпунктом “г” частини 2 статті 5 Закону України “Про приватизацію державного майна” встановлено, що загальнодержавне значення мають майнові комплекси підприємств геологічної служби.
Додатком № 2 до Закону України "Про перелік об'єктів права державної що не підлягають приватизації" від 7 липня 1999 року № 847-XIV затверджено перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані.
Виробниче об’єднання шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія”згідно з вказаним Додатком № 2 Закону України від 7 липня 1999 року № 847-XIV належить до об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
Таким чином, будівля спального корпусу № 3, яка є предметом договору купівлі-продажу № 165/40 від 26.12.2003 року, на момент продажу входила до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства - Виробничого об’єднання шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія”. Пансіонат “Ізумруд” на момент укладення спірного договору купівлі-продажу був структурним підрозділом ВО шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія” і його майно не підлягало приватизації відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 7 липня 1999 року № 847-XIV.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України “Про приватизацію державного майна” до об’єктів державної власності, що підлягають приватизації, належить майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, з структури якого вони виділяються.
Господарський суд також прийшов до висновку, що виділення в окреме майно спального корпусу № 3 зі складу ЦМК ВО шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія” суперечить частині 1 статті 5 Закону України “Про приватизацію державного майна”, також підтверджується листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю до Міністерства палива та енергетики України про неможливість та недоцільність виділення спального корпусу № 3 зі складу цілісного майнового комплексу ВО шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія”, структурним підрозділом якого є Пансіонат “Ізумруд”.
Статтею 4 Закону України “Про приватизацію державного майна” передбачено, що Державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна України і затверджується Верховною Радою України законом України один раз на три роки не пізніш як за місяць до затвердження Державного бюджету України на відповідний рік, але до початку наступного бюджетного року та діє до затвердження чергової Державної програми приватизації.
На момент укладення спірного договору купівлі-продажу був чинним Закон України “Про Державну програму приватизації” від 07 грудня 2000 року № 21-20-ІІІ, яким було затверджено Державну програму приватизації на 2000-2002 рік.
Статтею 5 Закон України “Про Державну програму приватизації” від 07 грудня 2000 року № 21-20-ІІІ встановлено, що до Групи “Ж” належать незалежно від вартості будинки відпочинку, що перебувають на балансі підприємств (крім будинків відпочинку, що перебувають на самостійних балансах).
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що спальний корпус № 3 належить до об’єктів групи “Ж”, оскільки не перебував на самостійному балансі і на момент укладання договору перебував на балансі та входив до складу цілісного майнового комплексу Виробничого об’єднання шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія”, структурним підрозділом якого був пансіонату “Ізумруд”. А тому включення спального корпусу № 3 до об’єктів групи А, які підлягають приватизації згідно з Наказом Фонду державного майна України № 2213 від 08 грудня 2003 року суперечить статті 5 Закону України “Про Державну програму приватизації” від 07 грудня 2000 року.
Крім того, всупереч вимогам Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України в редакції від 01.07.2003 року профспілкові органи і комітети на всіх рівнях беруть участь в переговорах з питань корпоратизації, перепрофілювання, приватизації та разом з керівниками підприємств забезпечують в колективах широку гласність проведення приватизації (пункт 7.6. Галузевої угоди). Всупереч вказаним вимогам профспілковий комітет ВО шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія” не брав участь в переговорах щодо приватизації спального корпусу № 3 пансіонату “Ізумруд” та згоди на приватизацію не надавав.
Господарський суд на підставі матеріалів справи встановив, що договір купівлі-продажу державного майна №165/40 від 26.12.2003 року не відповідає вимогам частини 1 статті 5 Закону України “Про приватизацію державного майна” та Закону України "Про перелік об'єктів права державної що не підлягають приватизації" від 7 липня 1999 року N 847-XIV, а тому на підставі ст.48 ЦК УРСУ є недійсним.
Згідно частині 2 статті 48 Цивільного кодексу України УРСР по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
Судом правомірно задоволені вимоги позивача - державного підприємства "Пансіонат Ізумруд" про повернення нерухомого державного майна, спального корпусу № 3, яке є предметом договору купівлі-продажу, у державну власність державному підприємству “Пансіонат Ізумруд” та стягнення з державного бюджету грошові кошти в розмірі 552 756 грн. на користь закритого акціонерного товариства “Брянківське управління шахтбудмеханізації”, які були сплачені за договором.
Обгрунтованими є і твердження суду про відмову у задоволенні вимог позивача - державного підприємства "Пансіонат Ізумруд" про визнання недійсним договору оренди спального корпусу № 3 "Пансіонату "Ізумруд" від 07.07.2000 року, укладеного між ВО шахтної геології та технічного буріння "Укрвуглегеологія" та закритим акціонерним товариством Брянківське управління шахтобудмеханізації" у зв'язку з пропуском строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушених прав.
Оскільки, строк позовної давності для вимоги про визнання недійсним договору оренди спального корпусу № 3 пансіонату “Ізумруд” від 07.07.2000 року закінчився 07.07.2003 року і позивачем не надано доказів поважності причини пропуску строку позовної давності.
Не може судова колегія прийняти до уваги і вимогу відповідача - закритого акціонерного товариства Брянківське управління шахтобудмеханізації" про припинення провадження по справі на підставі пункту 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Судом встановлено, що господарським судом Донецької області у справі № 16/256пд було прийняте рішення 01.02.2006 тільки по зняттю з балансу спального корпусу № 3 і про підключення спального корпусу № 3 до комунікацій пансіонату «Ізумруд», а в ухваленні зустрічного позову ПО «Укруглегеология» було відмовлено і питання про визнання договору купівлі-продажу державного майна, спального корпусу № 3 судом не розглядалося.
Крім того, Донецьким апеляційним господарським судом 21 березня 2006 у справі № 16/256пд була прийнята Ухвала (про яке відповідач - ЗАТ БУШСМ умисно ніде не згадує), якою рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2006 у справі № 16/256пд було повністю скасовано, а справа направлена на розгляд господарського суду міста Севастополя.
На момент розгляду в судах справи № 16/256пд і ухвалення
рішення у справі від 01.02.2006 ПО «Укруглегеология» не було належним
позивачем, оскільки на цей період було реорганізовано і з 16.01.2006
структурний підрозділ ПО «Укруглегеология» пансіонат «Ізумруд» був
реорганізований в юридичну особу - Державне підприємство пансіонат
«Ізумруд», до якої перейшли майнові права і обов'язки ПО
«Укруглегеология», що стосуються діяльності пансіонату «Ізумруд».
Із цього періоду тільки ДП «Пансіонат «Смарагд» повинно бути
належним позивачем і відповідачем.
Також, відповідачем не надано доказів розгляду в судах України справи за позовом державного підприємства "Пансіонату "Ізумруд" про той самий предмет та з тих самих підстав, а тому відсутні підстави для припинення провадження у справі на підставі пункту 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що немає підстав для скасування чи зміни рішення господарського суду.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Брянківське управління шахтобудмеханізації" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 13 жовтня 2006 року у справі № 20-5/264 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.П. Горошко
Судді В.І. Гонтар
В.В.Сотула