Справа № 0907/19483/2012

Провадження № 2-а/344/243/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Польської М.В.

при секретарі c/з Дзюбак Х.Б.

з участю позивача ОСОБА_2, представника відповідача Пасічник Л.В., яка представляє інтереси згідно довіреності від 03.07.2012 року 32756/06,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця з дати призначення -19.10.2007 року з врахуванням винагороди за вислугу років в розмірі 40% до посадового окладу і матеріальної допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про поновлення терміну звернення до суду, визнання недійсним розпорядження про призначення пенсії №3376 від 26.11.2007 року управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, зобов`язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця з дати призначення - 19.10.2007 року з врахуванням винагороди за вислугу років в розмірі 40% до посадового окладу і виплаченої матеріальної допомоги.

Заявою від 24 січня 2013 року позовні вимоги щодо визнання недійсним розпорядження про призначення пенсії №3376 від 26.11.2007 року управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську позивач просила залишити без розгляду.

В позові зазначено, що з 19.10.2007 року позивачу призначена пенсія державного службовця. В заробітну плату для обчислення пенсії відповідачем включено: посадовий оклад, надбавку за ранг, надбавку за високі досягнення в праці та частина винагороди за вислугу років в розмірі 20%, замість 40% від посадового окладу та надбавки за ранг, а також не включено матеріальну допомогу на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, внаслідок чого пенсія виплачується в меншому розмірі, ніж повинна бути.

21.01.2011 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням винагороди за вислугу років, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Проте в перерахунку було відмовлено.

Позивач просила суд поновити термін звернення до суду, оскільки вона перенесла інсульт і в зв'язку з погіршенням стану здоров'я та лікування в лікарні не могла звернутися вчасно. Позивач просила позов задовольнити. Поновити терміну звернення до суду, пропущеного з поважних причин. Визнати недійсним розпорядження про призначення пенсії №3376 від 26.11.2007 року управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську. Зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії державного службовця з дати призначення -19.10.2007 року з врахуванням винагороди за вислугу років в розмірі 40% до посадового окладу і виплаченої матеріальної допомоги.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, мотивуючи тим, що в заробітну плату державного службовця входить, в тому числі надбавка за вислугу років, яка залежить від стажу державної служби, а винагорода за вислугу років посадовим особам державної податкової служби не враховується до надбавки за вислугу років. Матеріальна допомога не відноситься до інших надбавок, з яких відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» складається заробітна плата державного службовця, а тому враховувати її в суму заробітної плати для обчислення пенсії немає підстав. Щодо поновлення терміну звернення до суду заперечила. Просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено, що публічно-правовий спір між сторонами виник з приводу того, що відповідач при розрахунку пенсії до складу заробітної плати позивача не включив винагороду за вислугу років та матеріальної допомоги.

Так, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером. По виходу на пенсію їй була призначено пенсія як державному службовцю, працюючому в органах податкової адміністрації, ця обставина сторонами не оспорюється, тому наведена обставина з урахуванням положення ч. 3 ст. 72 КАС України не потребує доказування в судовому засіданні.

Згідно з ст. 33 Закону України «Про державну службу» оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю. Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У ч.1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що винагорода за вислугу років, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до ч.1 ст. 66 цього Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

21.01.2011 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням винагороди за вислугу років, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Проте в перерахунку листом від 25.01.2011 року їй було відмовлено (а.с.31-32).

Однак, відповідачем при розрахунку пенсії не включено до складу його заробітної плати винагороди за вислугу років та матеріальної допомоги, внаслідок чого пенсія виплачується в меншому розмірі, ніж повинна бути.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року №1013 «Про порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби України, які мають спеціальні знання» та Наказу ДПА в Івано-Франківській області від 25.02.2000 р. №47 позивачу, як старшому державному податковому інспектору відділу по роботі з платниками податків при стажі 25 років, було підвищено з 01.03.2000 року розмір винагороди за вислугу років - до 40% (а.с.9).

Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про державну службу» передбачено виплату державним службовцям допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки.

Як слідує з постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суду та інших органів» керівники мають право установлювати надбавки за високі досягнення у праці до 50% посадового окладу з врахуванням надбавки за ранг державного службовця та надбавки (винагороди) за вислугу років, надавати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення.

Окрім того, за п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні чини, класний чин або спеціальні звання, вислуга років при призначенні пенсії враховуються у розмірах, що виплачуються на день звільнення.

З довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії № 253/05-035 від 18.10.2007 року, виданої Державною податковою адміністрацією в Івано-Франківській області вбачається, що позивач отримував при виході на пенсію: винагороду за вислугу років 40% (32 роки 8 місяців), матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, на всі виплати, включені у довідку, нараховувались страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (а.с.26-29).

В своїй постанові від 20 лютого 2012 року Верховний Суд України усуваючи неоднакове застосування норм матеріального права, вважає неправильними висновки суду про те, що оскільки матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, не включається до складу заробітної плати державного службовця, то вона не враховується при обчисленні розміру його пенсії.

Частиною 1 статті 244-2 КАС України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, є обов`язковими для всіх судів України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську зобов`язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця з дати призначення - 19.10.2007 року з врахуванням винагороди за вислугу років в розмірі 40% до посадового окладу і матеріальної допомоги, слід задовольнити частково.

Вимога позивача щодо зобов`язання здійснити перерахунок пенсії державного службовця саме з дати призначення - 19.10.2007 року, не може бути задоволено судом, оскільки тільки 21.01.2011 року позивач звернулася до відповідача щодо здійснення перерахунку пенсій, а тому суд приходить до висновку, що здійснення перерахунку пенсії державного службовця ОСОБА_2 слід визначити з 01.02.2011 року, тобто з першого числа наступного місяця з врахуванням подання заяви після 15-го числа.

Термін звернення до суду, підлягає поновленню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до виписок з медичної картки стаціонарного хворого з 03.05.2008р, 21.05.2008р., 03.08.2009р., 09.08.2010р. ОСОБА_2 перебувала на лікуванні в лікувальних закладах міста (а.с.18-21).

За заявою позивача про перерахунок її пенсії, відповідач 25.01.2011 року відмовив у перерахунку,отже термін звернення до суду встановлюється з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як з пояснень позивача в судовому засіданні вбачається, що їй не було відомо в листопаді 2007 року (пенсія призначена відповідно до протоколу від 26.11.2007року №3376), що при нарахуванні пенсії відповідачем не включено до сум заробітної плати, з яких нараховується пенсія, вищезазначеної винагороди за вислугу років та виплачених матеріальних допомог. А тільки, дізнавшись про невірне нарахування пенсії від інших колег з якими працювала позивач, що і їм невірно нараховано пенсії, та отримавши відповідь відповідача про відмову в перерахунку пенсії в січні 2011 року, позивач звернулася 17.02.2011 року до Івано-Франківського міського суду за захистом своїх прав.

Постановою івано-франківського міського суду від 13.10.2011 року (а.с.42) позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську було задоволено частково. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012 року постанову Івано-Франківського міського суду від 13.10.2011 року скасовано, а позовну заяву ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську залишено без розгляду (а.с.43).

За вимогами ст.99 КАС України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як слідує зі ст.102 КАС України встановлено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

На підставі викладеного, відповідно до, ст. ст. 33, 35, 37 Закону України «Про державну службу», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про оплату праці», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 6-11, 72, 102, 158-163, 244-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську - задовольнити частково.

Поновити термін звернення до суду, пропущений з поважних причин.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську здійснити перерахунок пенсії державного службовця ОСОБА_2 з 01.02.2011 року, включивши в суму заробітної плати для обчислення пенсії винагороду за вислугу років в розмірі 40% до посадового окладу з врахуванням доплати за ранг (спеціальне звання) і і сум виплаченої матеріальної допомоги, виплатити заборгованість в частині донарахованої пенсії та при черговому перерахунку пенсії враховувати винагороду вислугу років у розмірі 40% до посадового окладу з врахуванням доплати за ранг (спеціальне звання) і і сум виплаченої матеріальної допомоги.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Польська М.В.