Справа № 0301/3700/2012 Головуючий у 1 інстанції:Пікула Н.В.

Провадження № 22-ц/773/260/13 Категорія:45 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів - Шевчук Л.Я., Данилюк В.А.,

при секретарі Галицькій І.П.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

представників відповідачів Онишкевича М.В., Захарчук М.Б.

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до Селецької сільської ради, Володимир-Волинської районної державної адміністрації, третя особа ОСОБА_4 про визнання права користування земельною ділянкою за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 25 грудня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 25 грудня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Селецької сільської ради, Володимир-Волинської районної державної адміністрації, третя особа ОСОБА_4 про визнання права користування земельною ділянкою площею 1,5га, що розміщена в заплаві річки Луга біля першого моста в с.Селець Володимир-Волинського району Волинської області з цільовим призначенням для розведення риби (ставком) відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає його незаконним та необґрунтованим, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши пояснення сторін, третьої особи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін із таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Селецької сільської ради №19/8 від 03.07.2001року позивачу ОСОБА_1 було надано в оренду землю водно болотного фонду для розведення риби терміном на 5 років площею 1,15 га.

12 липня 2001 року між Селецькою сільською радою та ОСОБА_1 був підписаний договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди). За умовами даного договору орендодавець - Селецька сільська рада передає на підставі рішення сесії сільської ради від 03.07.2001 року, а орендар ОСОБА_1 приймає в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 1,5 га, що розміщена в с.Селець заплава річки Луга біля першого мосту. Цільове призначення земельної ділянки - розведення риби.

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що позивачем ОСОБА_1 будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів про передачу йому в оренду спірної земельної ділянки строком на 25 років подано не було і таких доказів не здобуто, а договір тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) між Селецькою сільською радою і ОСОБА_1 від 12.07.2001 року був укладений з порушенням вимог діючого законодавства.

Встановлені судом та наведені вище обставини підтверджуються всією сукупністю наявних у справі доказів, яким суд дав належну оцінку.

Згідно із ч. 3 ст. 1 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992 року, чинного на час укладення договору оренди, гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря регулюються спеціальним законодавством України і Республіки Крим.

Згідно п.2 ч.3 ст.19 ЗК України районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених статтями 77 і 79 цього Кодексу.

Отже, правом передати в користування землі водного фонду на момент укладання договору були наділені районні ради.

Договір оренди від 12 липня 2001 року, на який посилається позивач як на підставу визнання за ним права користування земельною ділянкою, укладено сільською радою, яка не мала на це повноважень.

Не знайшов в судовому засіданні підтвердження факт укладення договору оренди між сторонами на строк 25 років. Так, з наданих примірників договору вбачається, що він містить в собі виправлення щодо строку дії договору. Рішення сільської ради, яким би було вирішено питання про надання позивачу в оренду спірної земельної ділянки строком на 25 років не приймалось.

Договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі" в редакції від 07 грудня 2000 року і є укладеним з моменту такої реєстрації.

Згідно п.2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, який діяв на момент підписання договору, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок. Пунктом 3 Порядку передбачено, що державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Судом встановлено, що державна реєстрація договору оренди не відбулася. Ця обставина підтверджується довідкою Управління держкомзему у Володимир-Волинському районі від 18 березня 2011року №250, відповідно до якої в Книзі реєстрації договорів оренди землі по Селецькій сільській раді, запис щодо державної реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 1,5га ОСОБА_1 відсутній.

Таким чином, не будучи зареєстрованим у встановленому законом порядку, договір оренди земельної ділянки не є укладеним.

За таких обставин підстав для визнання права користування спірною земельною ділянкою за ОСОБА_1 немає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і рішення судом ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 25 грудня 2012 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді