ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 року м. Київ К/9991/38724/11

Вищий адміністративний суд України колегією суддів у складі

Гашицького О.В. (суддя-доповідач), Гордійчук М.П., Мороз Л.Л.,

здійснивши попередній розгляд за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької області (далі також -Управління ПФ, ПФУ відповідно) на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2009 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року адміністративної справи за позовом УПФ до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калинівському районні Вінницької області про зобов'язання вчинити певні дії,

установив:

У поданій до суду в листопаді 2009 року позовній заяві Управління ПФ просило суд зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калинівському районні Вінницької області (далі -Відділення Фонду, Фонд відповідно) включити суму у розмірі 73176,77 гривні до акту щомісячної звірки за період із червня по серпень 2009 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на положення статті 21 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(далі -Закон № 1105-ХІV), згідно з якою, на його думку, Відділення Фонду не вправі відмовитися від підписання акту звірки.

Севастопольський апеляційний адміністративний суд постановою від 12 січня 2011 року скасував постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2009 року про задоволення позову та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

У касаційній скарзі Управління ПФ, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення.

Підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Спір, що виник між сторонами, підлягає розв'язанню виходячи з положень Закону № 1105-ХІV і Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання затвердженого постановою правління ПФУ та правління Фонду від 4 березня 2003 року № 5-4/4 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за № 376/7697) (далі - Порядок).

Зокрема, згідно з пунктом 5 частини першої статті 24 Закону № 1105-ХІV відповідач зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між ПФУ і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до пункту 5 Порядку органи ПФУ щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції ПФУ в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Зазначені акти після їх підписання надсилаються до вищестоящих органів ПФУ та Фонду і після звірок та уточнень є підставою для здійснення розрахунків щодо відшкодування останнім здійснених органами ПФУ витрат (пункти 6 та 7 Порядку).

Отже, за змістом наведених норм Закону № 1105-ХІV та Порядку зазначені в позові акти звірки є предметом подальшого опрацювання вищестоящими органами сторін у цій справі. У частині підписання актів звірки розрахунків Порядок підлягає застосуванню лише при відсутності спору між Управлінням ПФ і Відділенням Фонду, оскільки не врегульовує спірних відносин між фондами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач відмовився підписати надіслані йому позивачем зазначені в позовній заяві акти звірки витрат, які підлягають відшкодуванню. Позивачем не заявлено вимогу про стягнення з відповідача сум на відшкодування витрат.

Правова позиція суду апеляційної інстанції, відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України з цього питання, згідно з якою Порядок у частині підписання актів звірки розрахунків підлягає застосуванню лише при відсутності спору між УПФ і Відділенням Фонду.

У випадку відсутності згоди на підписання таких актів з боку органу Фонду, вимоги про відшкодування таких сум вирішуються в судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції шляхом пред'явлення позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, що вимоги УПФ про підписання актів звірки не підлягають задоволенню. Судове рішення в цій справі ухвалено відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені. Підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Викладені у касаційній скарзі доводи висновку суду не спростовують, його рішення є законним та обґрунтованим.

Якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, суд касаційної інстанції відповідно до положень статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ухвалив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької області відхилити і залишити без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року.

Чинним процесуальним законом не передбачена можливість оскарження цієї ухвали. Рішення суду касаційної інстанції може бути переглянуте Верховним Судом України відповідно до положень статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді