СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
23 жовтня 2006 року |
Справа № 2-20/11869-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Видашенко Т.С.,
Котлярової О.Л.,
секретар судового засідання Хапанцева Н.А.
за участю представників сторін:
позивача: Жуковський Віталій Павлович, довіреність № б/н від 19.10.05, Відкрите акціонерне товариство "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист";
Ліцман Катерина Володимирівна, довіреність № б/н від 12.01.06, Відкрите акціонерне товариство "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист";
відповідача: Подружко Володимир Миколайович, довіреність № 02.9-2/333 від 10.01.06, Ялтинська міська рада;
3-тя особа: ОСОБА_1, довіреність НОМЕР_1, ОСОБА_2;
розглянувши апеляційні скарги Ялтинської міської ради та ОСОБА_2на постанову господарського суду Автономної Республіки ІНФОРМАЦІЯ_1 (суддя Луцяк М.І.) від 04.09.06р. у справі № 2-20/11869-2006А
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" (вул. Дражинського, 50,м.Ялта,98600)
до Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1,Ялта,98600)
3-тя особа: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
про скасування рішення НОМЕР_2від 02.02.2006 року в частині пункту 2 та пункту 3
ВСТАНОВИВ:
Позивач, відкрите акціонерне товариство "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" звернувся до господарського суду Автономної Республіки ІНФОРМАЦІЯ_1 з адміністративним позовом до відповідача, Ялтинської міської ради, про скасування рішення Ялтинської міської ради НОМЕР_2від 02.02.2006 в частині передачі ОСОБА_2в оренду строком на 49 років земельної ділянки для обслуговування кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 0,0348 га, а також зобов'язання ОСОБА_2укласти договір оренди вищевказаної земельної ділянки протягом шести місяців.
Постановою господарського суду Автономної Республіки ІНФОРМАЦІЯ_1 (суддя Луцяк М.І.) від 04.09.2006 у справі № 2-20/11869-2006А позов відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" задоволений.
Рішення 39 сесії 4 скликання Ялтинської міської ради НОМЕР_2від 02.02.2006 в частині передачі ОСОБА_2в оренду строком на 49 років земельної ділянки для обслуговування кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 0,0348 га, а також зобов'язання ОСОБА_2 укласти договір оренди вищевказаної земельної ділянки протягом шести місяців - скасовано.
З місцевого бюджету міста Ялти на користь відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Ялта-Інтурист" стягнуто судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Не погодившись з постановою місцевого господарського суду, Ялтинська міська рада та ОСОБА_2звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати прийняту у справі постанову, прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги Ялтинської міської ради обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, за твердженням Ялтинської міської ради, місцевий господарський суд дійшов неправильного висновку про те, що берегоукріплювальні споруди є гідротехнічними спорудами для захисту берега від розмивання та обвалів, отже вони безпосередньо пов'язані із землею, а оскільки позивач має право власності на споруду, згідно зі статтею 120 Земельного кодексу України він має право на отримання в оренду земельної ділянки, що знаходиться під нею.
Разом з тим, як твердить відповідач, пляжні споруди не є єдиним об'єктом нерухомості, а складаються з будівель літ. Б, Г, Д, Е, Ж.
У відповідності до договору купівлі-продажу від 23.08.2005р., реєстр НОМЕР_3 власником нежитлового приміщення літ. Г є ОСОБА_2.
Об'єкт продажу, тобто кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1”, розташований на земельній ділянці площею 348 кв. м., яка була передана у користування за договором оренди попередньому власнику кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1”.
Частиною 2 статті 377 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщенні, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Порушення судом першої інстанції норм процесуального права, за твердженням Ялтинської міської ради, полягають у тому, що місцевий господарський суд не залучив до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2, за завою якого Ялтинською міською радою приймалося рішення НОМЕР_2від 02.02.2006р., яке було скасовано оскаржуваним судовим рішенням.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2також обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме -не залученням його до участі у справі в якості третьої особи, оскільки рішення у справі стосується його прав та обов'язків.
За твердженнями ОСОБА_2, місцевий господарський суд скасував рішення Ялтинської міської ради в частині, якою йому в оренду строком на 49 років була надана земельна ділянка для обслуговування належного йому на праві приватної власності кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1”, тобто не прийняв до уваги обставини, що мають суттєве значення для спору.
Ухвалою Севастопольського господарського суду від 10.10.2006р. було відкрите провадження по апеляційній скарзі Ялтинської міської ради.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.10.2006р ОСОБА_2 залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, цією ухвалою було відкрите провадження по апеляційній скарзі ОСОБА_2.
У зв'язку з хворобою судді Видашенко Т.С., на підставі розпорядження виконуючого обов'язки голови суду, здійснено її заміну на суддю Гонтаря В.І.
У зв'язку з хворобою судді Горошко Н.П. та зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Гонтаря В.І., на підставі розпорядження першого заступника голови суду, здійснено їх заміну на суддів Видашенко Т.С. та Котлярову О.Л.
Повторно переглянувши справу в порядку 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Рішенням Ялтинської міської ради НОМЕР_6від 06.08.2003р. відкритому акціонерному товариству „Готельний комплекс „Ялта-Інтурист” був затверджений проект відводу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 для обслуговування пляжної зони.
Передано в оренду земельну ділянку приблизною площею 2,3526 кв. м. (без урахування площі земельних ділянок власників та користувачів відчужених приміщень та будов) за адресою: АДРЕСА_2.
23.08.2005р. між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 був укладений договір купівлі - продажу нежилого приміщення кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1” в літ. Г з будівлями загальною площею 263, 0 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, у відповідності з яким ОСОБА_2 набув права власності на вказане кафе.
Договір посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_3.
У відповідності з актом прийому-передачі від 23.08.2005р. продавець - ОСОБА_3 передала, а покупець - ОСОБА_2 прийняв вказане кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1” у власність.
Вказаний договір купівлі-продажу зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за НОМЕР_4
25.08.2005р. право власності на кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1” зареєстровано за ОСОБА_2 Комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації № запису НОМЕР_5.
Рішенням Ялтинської міської ради НОМЕР_2від 02.02.2006р. ОСОБА_2передана в оренду строком на 49 років земельна ділянка для обслуговування кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1” загальною площею 0,0348 га.
Ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість доводів, викладених в апеляційних скаргах Ялтинського міської ради та ОСОБА_2, у зв'язку з чим вважає, що судове рішення підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю, виходячи з наступного.
При розгляді апеляційних скарг судом апеляційної інстанції було встановлено, що до участі у справі не було залучено фізичну особу ОСОБА_2, який є власником кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1”.
Згідно зі статтею 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
У відповідності до частини 2 статті 377 Цивільного Кодексу України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Конституцією України кожному гарантовано право на захист та безпосередньо участь у судовому процесі у разі, якщо судовий процес стосується прав та охоронюваних законом інтересів такої сторони.
При скасуванні рішення Ялтинської міської ради НОМЕР_2від 02.02.2006р. про передачу ОСОБА_2в оренду строком на 49 років земельної ділянки для обслуговування кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1” загальною площею 0,0348 га, розташованої за адресою АДРЕСА_2, судом вирішено питання, яке безпосередньо стосується прав та охоронюваних інтересів фізичної особи ОСОБА_2, оскільки його право користуватися тією частиною земельної ділянки, на якій розташовано кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1” та частиною ділянки, яка необхідна для його обслуговування закріплено діючим законодавством, а саме -Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.
Однак до участі у справі ОСОБА_2місцевим господарським судом залучено не було.
У відповідності до частини 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із статтями 1, 2, 21 Господарського процесуального кодексу України стороною у господарській справі є позивач та відповідач, які за своїми ознаками є юридичними особами, або особами, які у встановленому законом порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності та мають право звертатись до господарського суду відповідно до встановленої підвідомчості господарських справ за захистом прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно з нормами статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
Таким чином, нормами Господарського процесуального кодексу чітко врегульовано склад учасників судового процесу. В провадженні у справах, віднесених до компетенції господарських судів, участь фізичних осіб у господарському судочинстві не передбачена, що обумовлюється специфічним статусом господарських судів України.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2було надано судовій колегії свідоцтво про його державну реєстрацію в якості підприємця.
Разом с тим, при укладенні договору купівлі-продажу кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1” від 23.08.2005р. з ОСОБА_3, ОСОБА_2 діяв як фізична особа без статусу суб'єкта підприємницької діяльності, так само він діяв, коли укладав з Ялтинською міською радою договір оренди спірної земельної ділянки від 02.02.2006р.
Таким чином, оскільки при укладенні вказаних правочинів ОСОБА_2 діяв як фізична особа, у суду немає підстав при вирішенні даного спору визначати правовий статус ОСОБА_2 як підприємця.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Оскільки даний спір не підвідомчий господарським судам, за правилами частини 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства провадження у справі підлягає закриттю у відповідності з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що постанова місцевого господарського суду винесена з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Керуючись статтями 157 (п.1 ч.1), 195, 198 (п.4), 205 (п.4 ч.1), 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги Ялтинської міської ради та ОСОБА_2задовольнити частково.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.09.2006р. у справі № 2-20/11869-2006А скасувати.
Провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді Т.С. Видашенко
О.Л. Котлярова