Справа 22-5749/2007 р. Головуючий у 1 інстанції
Куція Є.М.
Категорія 40 Доповідач Прокопчу к Л.М .
РІШЕННЯ
Іменем України
16 серпня 2007 р. м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: судді Голубинського A.M. Суддів Прокопчук Л.М. , Жданової B.C. При секретарі Бондаренко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Єнакіївського міського суду від 27 серпня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „Єнакіївські електричні мережі зовнішнього освітлення „Міськсвітло" про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
04 липня 2003 року позивачка звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що працювала в нього головним бухгалтером з 30 грудня 1980 року. Наказами № 46 від 16.04.2003., № 57 від 14.05.2003 р. та № 11 від 21.05.2003 р. їй були оголошені догани за дисциплінарні проступки, які вона фактично не скоїла. Вважає, що притягнення до дисциплінарної відповідальності стало наслідком її звернення до правоохоронних органів з приводу зловживань з боку директора та інженера підприємства. Наказом № 16 від 04.06.2003 р. її було звільнено з роботи за порушення, за яке наказом № 11 від 21.05.2003 р. до неї вже було засновано дисциплінарне стягнення. Крім того вказаний наказ їй було вручено лише 06.06.2003 p., що на її думку є підставою для зміни дати звільнення. Оскільки вона з 05.06.2003 р. знаходилася на лікарняному, то вважала, що її було звільнено в період тимчасової непрацездатності. її було звільнено без згоди профспілкового центру, хоча до 05.05.2003 р. вона було головою профспілкового комітету підприємства. Просила зобов'язати відповідача скасувати накази про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, поновити її на роботі і стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Єнакіївського міського від 27 серпня 2004 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Позивачка в судовому засіданні апеляційного суду підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити рішення суду без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду частково скасувати з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка працювала у відповідача з 1981 року, в тому числі на посаді головного бухгалтера. Наказами № 57 від 14.05.2003 p., № 11 від 21.05.2003 р. і № 12 від 23.05.2003 року вона була притягнута до дисциплінарної відповідальності в вигляді догани за невиконання службових обов'язків. Наказом № 16 від 04.06.2003 року позивачку звільнено з роботи з підстав, передбачених п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання службових обов'язків. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та поновлення позивачки на роботі немає.
З висновком суду першої інстанції про те, що відповідач обґрунтовано притягнув позивачку до дисциплінарної відповідальності наказами № 57 від 14.05.2003 p., № 11 від 21.05.2003 р. погодитись не можна.
Згідно матеріалів справи наказом № 46 від 16.04.2003 р. на позивачку покладено обов'язок поновити первісні бухгалтерські документи - книгу „Журнал-головна" за 2002 рік, річні інвентаризаційні описи мереж зовнішнього освітлення, швидкозношувальних предметів в підзвіті, товарно-матеріальних цінностей на складі за 2002 рік строком до 21.04.2003 р. (а.с. 28). Наказом № 57 від 14.05.2003 року позивачці за не виконання вищезазначеного наказу оголошена догана (а.с. 4).
Відповідно до ст. 31 КЗпП України власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.
Відповідач не надав посадову інструкцію головного бухгалтера, тобто позивачки, а Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. не передбачає обов'язку головного бухгалтера по поновленню інвентаризаційних описів. Тому покладання на позивачку обов'язку по поновленню вказаних документів є незаконним, невиконання наказу в зазначеній частині не може бути підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.
Що стосується іншого покладеного на позивачку обов'язку - поновити книгу „Журнал-головна", то висновки суду першої інстанції про те, що вона не виконала наказу в цій частині суперечать обставинам справи. Так, позивачка пояснила, що вона наказ виконала і книгу поновила. Вказана обставина підтверджена актом КРВ м Єнакієве (а.с. 114, 137), з якого вбачається, що 14.05.2003 р. книга „Журнал-головна" за 2002 рік надана для перевірки. Доказів того, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності видано до пред'явлення книги працівникам КРВ, відповідач не надав.
Таким чином, наказ № 57 від 14.05.2003 р. є незаконним і підлягає скасуванню.
Стосовну наказу № 11 від 21.05.2003 p., яким позивачці об'явлена догана за несплату та втрату рахунків (а.с. 5), апеляційний суд також вважає наявними підстави для його скасування за таких обставин.
Згідно з телефонограмою № 448 від 16.05.2003 р. (а.с. 246) представник відповідача 5.05.2003 р. отримав рахунки для сплати, які повинні бути сплачені у відповідності з умовами договору № 96 12 та 25 числа поточного місяця. 12 числа травня місяці платіж не відбувся.
З пояснень позивачки вбачається, що вказаний рахунок вона не отримувала, а з тексту наказу № 11 від 21.05.2003 року вбачається, що рахунок отримано іншим працівником підприємства 5.05.2003 р.
За таких обставин та враховуючи, що оплата рахунку в строк 12 травня 2003 року не відбулася не з вини позивачки, а наступний-строк оплати 25 травня 2003 року ще не настав, догану позивачці за відмову оплатити рахунок і його втрату оголошено безпідставно і наказ №11 від 21.05.2003 року також підлягає скасуванню.
В іншій частині рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, вимогам закону.
3~доводами апеляційної скарги про те, що позивачка необгрунтовано була притягнута до дисциплінарної відповідальності наказом № 12 від 23.05.2003 р. апеляційний суд погодитись не може.
Так, наказом № 58 від 21.05.2003 р. було створено комісію з перевірки наявності кабельної продукції, до її складу увійшла і позивачка відповідно до її посадових обов'язків (а.с. 61). Позивачка відсторонилася і не взяла участь в роботі комісії, що було встановлено під час проведення перевірки КРВ та зазначено у складеному неї акті (а.с. 119). Звірку, зроблену позивачкою по результатам роботи комісії, не можна визнати її участю в роботі комісії. Тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для скасування вказаного наказу.
19 травня 2004 року позивачка отримала рахунки по оплаті за електроенергію за період з 01.05.2003 р. по 12.05.2003 р. та з 13.05.2003 р. по 23.05.2003 р. та відмовилась їх оплатити, що нею не заперечується та підтверджується її власноруч зробленими записом на рахунках (а.с. 43, 44). Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що позивачка безпідставно не виконала покладені на неї обов'язки по своєчасній оплаті розрахунків відповідно до договірних зобов'язань. Доводи позивачки про те, що вона відмовила в оплаті у зв'язку з відсутністю договору, не заслуговують на увагу. Договір на поставку електроенергії між відповідачем та ВАТ „Донецькобленерго" укладено 16.12.2002 р. (а.с. 426), в додатку до договору зазначені строки оплати. Крім того, з доданих представником відповідача в судовому засіданні апеляційного суду документів вбачається, що раніше, тобто до травня 2003 року, рахунки виставлялись та оплачувались без застережень. Несплата планових платежів могла призвести до відключення міського освітлення, тобто потягнути серйозні наслідки, з урахуванням чого доводи апеляційної скарги про те, що рахунки на оплату фіктивні, не заслуговують на увагу (а.с. 65, 67-69).
Оскільки позивачка до 25 травня, тобто до встановленого договором строку, не сплатила рахунки, висновок суду першої інстанції про те, що вона обґрунтовано звільнена з роботи з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, є правильним.
Доводи апеляційної скарги про порушення відповідачем при звільнені вимог ст. 252, 43 КЗпП України не ґрунтуються на законі, оскільки позивачка сама не заперечує, що головою профспілкового комітету вона була до 05.05.2003 року, тобто до накладання на неї дисциплінарних стягнень та звільнення. Відповідно до ст. 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації допускається у випадку звільнення головного бухгалтера підприємства, установи, організації.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 309, 316 ЦПК України апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Єнакіївського міського суду від 27 серпня 2004 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування наказів № 57 від 14.05.2003 p., № 11 від 21.05.2003 р. скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, накази № 57 від 14.05.2003 p., № 11 від 21.05.2003 р. визнати незаконними і скасувати
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на нього може бути подана протягом двох місяців до Верховного Суду України з дня набрання законної сили.