Справа № 11-481                                             Головуючий у І інстанції Васильченко О.Г.

Категорія 190ч.1, 358ч.3                                                                    Доповідач Шаліна Т.О.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2007 року колегія судців Судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого: Шаліної Т.О.

суддів: Топалової В.В.,  Шапар Ю.І.

за участю прокурора: Галані І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальну справу за апеляцією прокурора,  який затвердив обвинувальний висновок заступника прокурора Жовтневого району м.  Маріуполя на постанову судді Жовтневого районного суду м.  Маріуполя від 12 липня 2007 року,  якою кримінальна справа за обвинуваченням

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця м.  Алмати Казахстан,  громадянина України,  раніше не судимий. Заступник керівника ТОВ „Азов-Тріумф"

за  ст. 190ч.1, 358ч.3 КК України повергнута прокурору Жовтневого району м.  Маріуполя для проведення додаткового розслідування.

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового слідства підсудний ОСОБА_1  обвинувачується у тому,  що працюючи головою НКС „Добробут",  шляхом обману заволодів грошовими коштами даного кредитного союзу,  які він отримав на витрати по відрядженню,  а саме витрати на проживання у готелях м.  Києва.

Так,  13.01.2005 ОСОБА_1  отримав 1000 грв.,  19.01.2005 року - 310 грв. і 25.01.2005 року - 250 грв. 25.01.2005 року ОСОБА_1 надав у бухгалтерію НКС „Добробут" звіт про використання грошових коштів,  отриманих на витрати по відрядженню у розмірі 2534 грв.41 коп.,  куди входили і витрати на проживання у готелі „Сатурн" м.  Києва згідно із квитанцією даного готелю у розмірі 2280 грв.,  але фактично у цьому готелі не проживав і рахунок не оплачував.

03.02.2005 року ОСОБА_1 у бухгалтерії НКС „Добробут" отримав грошові кошти на витрати по відрядженню у розмірі 1900 грв. 09.02.2005 року надав у бухгалтерію звіт про використання грошових коштів,  в який навмисно вніс неправдиві відомості по витраті грошових коштів у розмірі 1984 грв.,  куди входили і витрати на проживання у період з 04.02.2005 року по 07.02.2005 року у готелі „Дружба" м.  Києва у розмірі 1240 грв.,  але у готелі не проживав і рахунок не оплачував.

26.02.2005 року ОСОБА_1 отримав у бухгалтерії НКС „Добробут грошові кошти у розмірі 2000 грв. на витрати по відрядженню. 09.03.2005 року він надав до бухгалтерії звіт

про використання грошових коштів,  які отримав на витрати по відрядженню,  в який вніс неправдиві відомості по факту витрати грошових коштів у розмірі 1846 грв.55 коп.,  куди входили витрати на проживання у готелі „Дружба" м.  Києва у розмірі 1188 грв.,  але у цьому готелі не проживав і рахунок не оплачував.

09.03.2005 року ОСОБА_1  отримав у бухгалтерії НКС „Добробут грошові кошти у розмірі 1500 грв.,  15.03.2005 року - 1500 грв. на витрати по відрядженню. 22.03.2005 року він надав до бухгалтерії звіт про використання грошових коштів,  які отримав на витрати по відрядженню у розмірі 2305 грв.04 коп.,  куди входили витрати на проживання у готелі, Дружба" м.  Києва у розмірі 1050 грв.,  але у цьому готелі не проживав і рахунок не оплачував.

22.03.2005 року ОСОБА_1 отримав у бухгалтерії НКС „Добробут грошові кошти у розмірі 1000 грв. на витрати по відрядженню. 29.03.2005 року він надав до бухгалтерії звіт про використання грошових коштів,  які отримав на витрати по відрядженню у розмірі 1015 грв.55 коп.,  куди входили витрати на проживання у готелі „Мир" м.  Києва у розмірі 870 грв.,  але у цьому готелі не проживав і рахунок не оплачував.

13.04.2005 року ОСОБА_1 отримав у бухгалтерії НКС , Добробут грошові кошти у розмірі 900 грв. на витрати по відрядженню. 13.04.2005 року він надав до бухгалтерії звіт про використання грошових коштів,  які отримав на витрати по відрядженню,  в який вніс неправдиві відомості по факту витрати грошових коштів у розмірі 880 грв.01 коп.,  куди входили витрати на проживання у готелі „Сатурн" м.  Києва у розмірі 630 грв.,  але у цьому готелі не проживав і рахунок не оплачував.

Крім того ОСОБА_1  у період з 25.01.2005 року по 14.04.2005 року навмисно із корисних мотивів під час вчинення шахрайства,  знаходячись у приміщенні НКС , Добробут",  яке розташоване по провулку Кузнечному у м.  Маріуполі навмисно надав у бухгалтерію НКС , Добробут" звити про використання грошових коштів,  які були видані йому на витрати по відрядженню,  куди входили витрати на проживання у готелях м.  Києва,  тобто завідомо підроблений документ - квитанцію №004867,  видану 15.01.2005 року готелем „Сатурн" м.  Києва; квитанцію №082098,  видану 04.02.2005 року готелем „Дружба"; квитанцію №082273 від 01.03.2005 року видану готелем , Дружба"; квитанцію №082091 видану 10.03.2005 року готелем , Дружба"; квитанцію №023834 видану 24.03.2005 року готелем „Мир"; квитанцію №005100 видану 08.04.2005 року гот елем „Сатурн",  для отримання грошових коштів у розмірі 7258 грв.

Постановою судді Жовтневого районного суду м.  Маріуполя від 12 липня 2007 року кримінальна справа повернута прокурору Жовтневого району м.  Маріуполя для проведення додаткового розслідування.

У апеляції прокурор,  який затвердив обвинувальний висновок заступник прокурора Жовтневого району м.  Маріуполя просить постанову скасувати,  а справу повернути на судовий розгляд у той же суд. Вказує,  що досудове слідство по справі було проведено у повному обсязі,  а дії,  які за думкою суду необхідно провести,  суд може виконати як сам,  так і у відповідності із  ст. 315-1 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора,  який підтримав доводи апеляції; дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції,  колегія судців вважає,  що вона     підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи дану справу на додаткове розслідування із стадії попереднього розгляду справи,  суддя першої інстанції не дослідивши докази по справі,  дав оцінку наданим доказам по справі і вказав,  що досудове слідство по справі проведено поверхньо,  однобічно,  і вбачається неповнота,  яка може бути усунута тільки за допомогою додаткових слідчих дій.

Згідно із ч.1  ст. 246 КПК України при попередньому розгляді справи,  суддя з власної ініціативи чи за клопотанням прокурора,  обвинуваченого,  його захисника чи законного представника,  потерпілого,  позивача,  відповідача чи їх представників своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках,  коли під час порушення справи були допущені такі порушення вимог цього Кодексу,  без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Як роз яснив Пленум Верховного Суду України у п.6 постанови №2 від 11 лютого 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства,  що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування",  наведений у  ст. 246 КПК України перелік підстав для повернення справи на додаткове розслідування зі стадії попереднього розгляду справи є вичерпним.  Тому суддя не вправі повернути справу на додаткове розслідування з цієї стадії,  наприклад,  з мотивів неповноти досудового слідства або у зв'язку з тим,  що обвинувачений після передання справи до суду зник і місце його перебування невідоме.

Таким чином,  колегій суддів вважає,  що суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку про неповноту досудового слідства і необґрунтовано направив справу на додаткове розслідування.

Керуючись  ст. .366, 367 КПК України,  колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора,  який затвердив обвинувальний висновок,  заступника прокурора Жовтневого району м.  Маріуполя задовольнити.

Постанову судді Жовтневого районного суду м.  Маріуполя від 12 липня 2007 року про направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 прокурору Жовтневого району м.  Маріуполя для проведення додаткового розслідування скасувати,  а справу повернути на розгляд до того ж суду зі стадії попереднього розгляду.