УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

16 липня 2007 року                                     м.  Донецьк

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Донецької області в складі: Лісової В.І.,

Новосядлої В.М. ,  Лоленко А.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за касаційною

скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення

Дніпровського районного суду м.  Києва від 2 листопада 2004 року і на ухвалу Апеляційного

суду м.  Києва від 25 лютого 2005 року в справі за позовом ОСОБА_3

до   ОСОБА_1   та   ОСОБА_2   про

відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2004 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої вимоги обґрунтовував тим,  що 24 червня 2000 року по вулиці Миропілській в м.  Києві сталась дорожньо-транспортна пригода у результаті якого було зіткнення належного позивачу автомобіля «Опель-Омега»,  державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля «Баркас-1000»,  державний номерний знак НОМЕР_2,  який належить на праві власності ОСОБА_1,  під керуванням водія ОСОБА_2  за дорученням.

У результаті пошкоджень,  які були завдані автомобілю позивача,  сума збитків становить 4 660 гривень 54 копійки.

У судовому засіданні позивач доповнив свої позовні вимоги: просив збільшити розмір матеріальної шкоди на 200 гривень (вартість проведеної експертизи) та відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 3000 гривень,  мотивуючи тим,  що пошкодження автомобіля спричинили йому моральні страждання,  він має сина інваліда та змушений позичати гроші на ремонт.

Рішенням Дніпровського районного суду м.  Києва від 2 листопада 2004 року,  залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду м.  Києва від 25 лютого 2005 року,  позов був задоволений частково і з відповідачів на користь позивача було стягнуто солідарно матеріальну шкоду у розмірі 2330 гривень 37 копійок та вартість проведеної експертизи у розмірі 200 гривень 94 копійки. Позивача зобов'язано передати відповідачам пошкоджені частини автомобіля,  які були замінені при проведенні відновлювального ремонту. У задоволенні позову про стягнення моральної шкоди було відмовлено.

В касаційній скарзі відповідачі просять скасувати судові рішення і направити справу на новий апеляційний розгляд,  оскільки судовими інстанціями був неправильно застосований матеріальний і порушений процесуальний закони.

Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із вимогами частини 1 статті 335 ЦПК України,  суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,  що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним,  вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Оскаржувані рішення постановлені із додержанням норм процесуального права,  доводи скарги не спростовують висновків судів.

Справа № 33ц 1308- кс 07                          Категорія 16 ЦП:

АПП: Головуючий у першій інстанції Кулікова С. В.

Відсутні і передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Виходячи з наведеного,  колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332,  336,  337 ЦПК України,  Законом України "Про внесення змін до закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року №697-У та главою 2 розділу У ЦПК України,  колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.  Києва від 2 листопада 2004 року і ухвалу Апеляційного суду м.  Києва від 25 лютого 2005 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.