ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" лютого 2013 р. м. Київ К-30362/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіБорисенко І.В.
суддів Кошіля В.В.
Моторного О.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргуДжанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим
на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.12.2008
та ухвалуСевастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2008
у справі № 2а-3675/08/2
за позовомПриватного багатопрофільного підприємства «Український нафтопродукт»
доДжанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим
провизнання недійсним рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Приватне багатопрофільне підприємство «Український нафтопродукт»звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати недійсним рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0005422303 від 30.05.2008 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 46123,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.12.2008, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2008 у даній справі, позов задоволено частково, скасовано оскаржуване рішення в частині застосування 45000,00 грн. штрафних санкцій; в решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що:
- 27.05.2008 Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим проведена перевірка контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обороту на АЗС позивача - Приватного багатопрофільного підприємства «Український нафтопродукт», яка розташована у м. Джанкой, вул. Октябрьська, 192, за результатами якої складено акт №000673 від 27.05.2008 про порушення позивачем п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у зв'язку з незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що вказана у денному звіті РРО на суму 9224,60грн.;
- на підставі акту перевірки винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 46123грн. згідно зі ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованим застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій в розмірі 45000,00 грн. за порушення п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на наступне.
Згідно п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
За змістом ст.2 названого Закону місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцями за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо, розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Збереження готівкових коштів за реалізовані товари у межах торгової площі, але не на місці проведення розрахунків, без здійснення операції «службова видача»та оприбуткування у касовій книзі, вважається порушенням статті 22 Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(лист Державної податкової адміністрації України «Про визначення терміна «місце проведення розрахунків»»№5354/5/23-2116 від 08.07.2002).
Як вбачається з матеріалів справи, під час судового розгляду справи у судах попередніх інстанцій встановлені проведеною перевіркою порушення порядку здійснення розрахункових операцій позивачем з готівковими коштами в сумі 9000,00 грн. не знайшли свого підтвердження.
Судами попередніх інстанцій також було встановлено, що відповідачем неправильно було встановлено місце проведення розрахунків, оскільки кошти в сумі 9000,00 грн. були отримані оператором ОСОБА_4 до початку проведення перевірки з каси підприємства для розрахунку за придбані шини, з належним чином оформленими бухгалтерськими документами на цю суму готівки, зберігались в іншому місці та не використовувались під час проведення розрахунків у день проведення перевірки, а отже, їх не можна вважати коштами, отриманими від здійснення розрахункових операцій.
Зазначені обставини підтверджуються, в тому числі, й поясненнями свідків, допитаних судом першої інстанції.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч.3 ст.2, ч.2 ст.71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій також не спростовують.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п.3 ст.2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.12.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2008 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Борисенко
СуддіВ.В. Кошіль
О.А. Моторний