СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
08 листопада 2006 року | Справа № 2-5/6660-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Горошко Н.П.,
Сотула В.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Кісельової Оксани Олександрівни, довіреність № 1779 від 31.08.05;
відповідача: Бєлая Людмили Леонідівни, довіреність № б\н від 01.03.06;
розглянувши апеляційну скаргу Кримської республіканської рятувально-водолазної служби на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 04.05.2006 у справі № 2-5/6660-2006
за позовом Комунального підприємства "Ялтажитлоексплуатація" (вул. Дзержинського, 4,Ялта,98612)
до Кримської республіканської рятувально-водолазної служби (пр. Перемоги, 82,Сімферополь,95023); (м. Сімферополь, вул. Ген. Радіонова, 13); (м. Сімферополь, вул. Київська, 92А);
про усунення перешкод в користуванні майном
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.2006 у справі № 2-5/6660-2006 позов Комунального підприємство "Ялтажитлоексплуатація" до Кримської республіканської рятувально-водолазної служби про усунення перешкод в користуванні майном задоволено.
В основу рішення покладено головний висновок суду про те, що, оскільки матеріалами справи, а саме актами перевірки використання не житлових приміщень будівель рятувальної станції, підтверджується факт самовільного займання відповідачем нежитлових приміщень, а ці приміщення, відповідно до рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1950 від 24.12.2004, наказів Фонду комунального майна Ялтинської міської ради № 150-П від 30.12.2004 та № 44-П від 14.05.2005, повинні бути передані позивачу, то, таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що будівля рятувальної станції „Ялта-центральна”, розташована за адресою: м. Ялта, вул. Парковий проїзд, 15 відноситься до загальнодержавної власності, органом управління державним майном є товариство рятування на водах України, що підтверджується статутом Кримської республіканської рятувально-водолазної служби, довідкою Статуправління та свідоцтвом Фонду майна Автономної Республіки Крим № 96 від 05.10.1998.
Крім того, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що господарський суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а саме неналежним чином повідомив Кримську республіканську рятувально-водолазну службу про місце та розгляд справи, тому що кореспонденція скеровувалась на адресу, де відповідач фактично не знаходиться.
Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.
Розпорядженнями першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду суддю Горошко Н.П. замінено на суддю Сотула В.В. Суддю Борисову Ю.В. замінено на суддю Горошко Н.П.
25 жовтня 2006 року було оголошено перерву до 01 листопада 2006 року.
01 листопада 2006 року було оголошено перерву до 08 листопада 2006 року.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Кримської республіканської рятувально-водолазної служби підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
28 вересня 2004 року виконавчим комітетом Ялтинської міської Ради було прийнято рішення за № 1400 про оформлення права власності на будинки рятувальної станції по Парковому проїзду, 15 та вул. Дражинського, 33 "А" міста Ялта за Ялтинської міською радою та видачу свідоцтва про право власності.
Комунальним підприємством "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" 12 квітня 2005 року було зареєстровано право власності за Ялтинською міською радою на будинки, розташовані за адресою: місто Ялта, Парковий проїзд, 15, вул. Дражинського, 33 "А".
Дані обставини справи підтверджуються Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.01.2006 у справі № 2-20/8716-2005.
На підставі рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1950 від 24.12.2004, в основу якого було покладено рішення виконавчого комітету Ялтинської міської Ради від 28.09.2004 № 1400, наказів Фонду комунального майна Ялтинської міської ради № 150-П від 30.12.2004 та № 44-П від 14.05.2005 Комунального підприємству „Ялтажитлоексплуатація” передані на баланс нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Парковий проїзд, 15, загальною площею 403,5 кв.м., а саме - будівля рятувальної станції: літер: „А”, „Б”, „В”, „Г”, „Д”, навіс літер „М”, сарай літер „Ж”, „Л”, „Н”, убиральня літер „К”: які є комунальною власністю Ялтинської міської Ради.
У відповідності з Положенням про порядок укладення договорів оренди майна, що знаходиться в комунальної власності Ялтинської міської Ради, затвердженої рішенням № 31 23-ої сесії 23 скликання Ялтинської міської Ради від 01.03.2000 комунальне підприємство „Ялтажитлоексплуатація” є орендодавцем комунального майна, що знаходиться на його балансі.
Господарський суд Автономної Республіки Крим зазначив, що відповідачем були самовільно зайняти спірні приміщення. Так, в обґрунтування цього висновку суд поклав акти перевірки використання нежитлових приміщень будівель рятувальної станції, розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Парковий проїзд, 15 від 09.07.2005 та від 01.12.2005 (а. с. 10, 22).
Відповідач в апеляційній скарзі послався на те, що ці документи є неналежними доказами, тому що вони не мають підпису уповноважених осіб Кримської республіканської рятувально-водолазної служб. При цьому, відповідач не заперечує проти того, що він займає спірні приміщення. З огляду на вищевикладене, апеляційна інстанція вважає необхідним зазначити той факт, що Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2005 у справі №2-20/8716-2005, яке залишено без змін в порядку апеляційного провадження, та, відповідно, вступило в законну силу, було відмовлено Кримській республіканській рятувально-водолазній службі у визнанні недійсним свідоцтва на право власності на спірні приміщення, що фактично є підтвердженням чинності даного свідоцтва, а тому неправомірність відповідача, у даній справі, стосовно зайняття ним спірних приміщень, без такого свідоцтва на його ім’я, підтверджується обставинами справи № 2-20/8716-2005.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України - факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Більш того, значимий факт відображено у справі №2-20/8716-2005, а саме те, що Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим №110-1 від 26 червня 1992 року "Про розмежування майна державної власності і власності адміністративно-територіальних одиниць", визначені підприємства, організації та установи, які віднесені до державної власності, а підприємства та інші установи не включені у відповідні переліки, є комунальною власністю відповідних територіальних громад.
Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 982-2000 від 15 березня 2000 року "Про склад майна, що належить Автономній Республіці Крим", було встановлено майно, що належить Автономній Республіці Крим .
Будинки рятувальної станції не було включено в цей перелік майна.
Таким чином, судова колегія вважає, що предмет спору у даній справі є логічним продовженням встановлення законного власника на спірне майно та, практично, у суду другої інстанції не має підстав не приймати до уваги висновки, яких дійшов Севастопольський апеляційний господарський суд у справі № 2-20/8716-2005.
Наданий відповідачем наказ Фонду майна Автономної Республіки Крим, судовою колегією не приймається до уваги, тому що він не відповідає вищезазначеній Постанові Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 982-2000 від 15 березня 2000 року "Про склад майна, що належить Автономній Республіці Крим" і є неналежним та суперечливим доказом у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що господарський суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а саме неналежним чином повідомив Кримську республіканську рятувально-водолазну службу про місце та розгляд справи, тому що кореспонденція скеровувалась на адресу, де відповідач фактично не знаходиться, судовою колегією не може бути прийняти до уваги, оскільки відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Крім того, в процесі апеляційного провадження, відповідач, відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, і, крім того, згідно зі статтею 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд перевірив законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Перевіривши рішення у повному обсязі, судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.
Суд першої інстанції своїм рішенням задовольнив позовні вимоги комунального підприємства "Ялтажитлоексплуатація" та зобов’язав Кримську республіканську рятувально-водолазну службу не чинити перешкоди для позивача у користуванні нежилими приміщеннями, розташованими за адресою: м. Ялта, вул. Парковий проїзд, 15, площею 403,5 кв. м., а саме - будівля рятувальної станції: літери „А”, „Б”, „В”, „Г”, „Д”, навіс літер „М”, сарай літер „Ж”, „Л”, „Н”, убиральню літер „К”, шляхом виселення. Але, колегія суддів вважає, що господарський суд не мав права приймати права рішення відносно літери „В”, так як рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської Ради № 655 від 28.04.2005 (а.с. 9) вказану літеру виключено з переліку об’єктів що були передані на баланс позивача.
Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що резолютивна частина рішення господарського суду Автономної Республіки Крим не відповідає обставинам і матеріалам справи, а також висновку, якого дійшов суд першої інстанції у мотивувальній та описової частинах рішення, у зв'язку з тим резолютивна частина підлягає зміні.
Керуючись статтею 101, пунктом 4 статті 103, пунктом 3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Кримської республіканської рятувально-водолазної служби задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.2006 у справі № 2-5/6660-2006 змінити.
3. Виключити з тексту абзацу 2 резолютивної частини рішення від 04.05.2006 у справі № 2-5/6660-2006 будівлю за літерою „В”.
4. В інший частині рішення від 04.05.2006 у справі № 2-5/6660-2006 залишити без змін.
5. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді Н.П. Горошко
В.В.Сотула