СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
19 жовтня 2006 року |
Справа № 2-22/10281-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Лисенко В.А.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
прокурор Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим - не з'явився;
позивача - ОСОБА_1, довіреність НОМЕР_1
відповідача - не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 18 липня 2006 року у справі № 2-22/10281-2006
за позовом Прокурора Бахчисарайського району (вул. Кооперативна, 3а, місто Бахчисарай, 98400)
в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (вул. Сімферопольська, 5а, місто Бахчисарай, 98403)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2(АДРЕСА_1)
про стягнення 344,22 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2006 по справі 32-22/10281-2006 позов Прокурора Бахчисарайського району в Автономній Республіці Крим в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2про стягнення 344,22 грн. задоволений. З відповідача стягнуто державне мито у сумі 102,00 грн., витрати на інформаційне -технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн., та 344,22 грн. суму боргу (заборгованість по фінансових санкціях -340,00 грн., пеня -3,34 грн., по внесках -0,88 грн.) Крім того, судом надано розстрочку виконання рішення термітом на 12 місяців з щомісячною сплатою по 28,68 грн., враховуючи фізичний і матеріальний стан відповідачки.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідно до статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058- ІV від 09.07.2003 із змінами та доповненнями, суми страхових внесків своєчасно не нараховані і/або не сплачені страхувальником в строк, визначений статтею 20 Закону, у тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною 3 статті 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю по сплаті внесків (недоїмки) і стягуються з нарахуванням пені та застосовуються фінансові санкції.
Не погодившись з рішенням суду в частині надання розстрочки виконання рішення, Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення в вище вказаній частині скасувати.
Обґрунтування апеляційної скарги полягає у тому, що невчасна сплата грошових коштів платниками збору веде до дефіциту бюджету і може спричинити за собою невчасну виплату пенсій. Відповідно до статті 18, 20 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України.
На думку заявника, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків
Розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.10.2006, у зв'язку з хворобою судді Видашенко Т.С. здійснено її заміну на суддю Лисенко В.А.
Прокурор та відповідач у судове засідання 19.10.2006 не з'явилися, прокурор про причини неявки судову колегію не сповістив, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, відповідачка не з'явилася за станом здоров'я.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058- ІV від 09.07.2003 із змінами та доповненнями, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 4 статті 18 Закону України №1058- ІV від 09.07.2003 Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Згідно з пунктом 6 статі 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до частини 10 статі 20 вище вказаного закону, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 зареєстрована як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим за №16113418, проте, у встановлений законодавством термін відповідач не сплатив узгоджену суму страхових внесків -0,88 грн., та пені -3,34 грн.
Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17 статті 17 Закону України” Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та цільовими фондами” відповідачу нараховані фінансові санкції рішенням № НОМЕР_2 за перший та другий квартали 2003 року у розмірі 340,00 грн.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач не надав доказів, які б свідчили про те, що він сплатив вказану суму боргу або оскаржив вимоги про сплату боргу., у зв'язку з чим, суд дійшов вірного висновку про задоволення вимог позивача в повному обсязі.
Господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках, залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Оскільки згадана стаття процесуального закону не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Згідно медичних документів, що є в матеріалах справи, 70-річна СПД ОСОБА_2знаходиться на обліку у психіатричній лікарні, спостерігається зниження пам'яті.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, розстрочка виконання судового рішення надана судом у відповідність з вимогами процесуального закону і фактичними обставинами справи.
Керуючись статтями 101, (пункт1) 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2006 року у справі № 2-22/10281-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя З.Д. Маслова
Судді В.А. Лисенко
О.Л. Котлярова