Справа №2-4009/07 Кат. №1
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Донецьк 14 вересня 2007 року
Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Масендич В.В.
при секретарі Михайловській P.O.
розглянувши у відкритому попередньму судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Комунального комерційного підприємства Донецької міськради «Бюро приватизації житлового фонду», ОСОБА_6, 3 особа: ОСОБА_3 «про визнання недійсним свідоцтва про право власнсоті на квартиру», -
встановив:
Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідачів про визнання недійсним свідоцтва про право власнсоті на квартиру, вказавши, що 25.05.2000 року представництвом Фонду державного майна України в м. Донецьку було видано свідоцтво про право власності на квартиру №5187, де власниками квартири АДРЕСА_1 були встановлені: позивачка, відповідач та малолітня ОСОБА_5, тобто вказаним особам було передано державне майно, що складається з вказаної квартири. Відповідач ніколи не був громадянином України, він був і на теперішній час є громадянином Лівану. Згідно посвідки на проживання, відповідач тимчасово знаходився на території України з листопада 1996 року по серпень 2000 року, однак в порушення законодавства відповідач був включений до складу власників приватизованої квартири. На даний час у позивачки та її дочки ОСОБА_5 з'явилася можливість поліпшити свої житлові умови, однак розпорядитися своєю власністю вони не можуть, так як частина квартири належить відповідачу, який не має на неї законних прав. 33, 2% ідеальної частки спірної квартири на підставі свідоцтва про право власності належить ОСОБА_3, і належність йому вказаної частки квартири позивачкою не оспорюється.
Позивачка просила суд визнати свідоцтво про приватизацію квартири недійсним.
В судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, надавши суду заяви із проханням розглянути справу в їх відсуть, проти задоволення позову не заперечували.
З особа - ОСОБА_3 також в судове засідання не з'явився, надавши суду зяву із проханням розглянути справу в його відсутність, і проти задоволення позову не заперечував.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків) , кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир
(будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.
Крім того, ст. 12 вищевказаного Закону закріплено право власника приватизованого житла на розпорядження приватизованим житлом на свій розсуд.
Відповідно до свідоцтва про право власності №5187 від 25.05.2000 року (а.с. 5) ОСОБА_1, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності належить АДРЕСА_1, -і ідеальна частка квартири становить 66, 8%.
Відповідно до свідоцтва про право власності №9157 від 05.08.1998 року (а.с. 9) ОСОБА_3 на праві приватної власності належить 33, 2% АДРЕСА_1.
Згідно копії посвідки на проживання та копії праспорту (а.с. 13, 14, 15) відповідач ОСОБА_6 є громадянином Республіки Ліван, і він мав право на проживання в України з 01.11.1996 року по 28.08.2000 року.
Крім того, згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 18), 14.06.1996 року було укладено шлюб між позивачкою та відповідачем ОСОБА_6, і вказані особи є батьками неповнолітньої ОСОБА_5 (а.с. 17).
Реєстрація вищевказаних осіб та ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 підтверджується випискою з лицьового рахунку, наданою ОСББ «Роздольне» (а.с. 21).
Аналізуючи наведене, суд вважає, що свідоцтво про право власності є недійсним і из цієї підстави позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 174, 213-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Визнати свідоцтво №5187 від 25.05.2000 року про право власності на АДРЕСА_1, видане представництвом Фонду державного майна України в м. Донецьку недійсним.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.