Справа №2-1197/07 кат.4
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Донецьк 17 серпня 2007р.
Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Козаченко А.В.
при секретарі Ляшенко Т.С.
за участі позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
третьої особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ЖБК «Мир-141», ОСОБА_4 «про визнання права власності на 1/2 частину квартири», -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, зазначивши, що він знаходився з відповідачем у зареєстрованому шлюбу з 17.10.1981р. по 22.11.2005р. За цей час вони у шлюбі набули сумісне майно, а саме квартиру №39 в будинку №25 по вул. .Прожекторна в Пролетарському районі м. Донецька, але свідоцтво про право власності на квартиру оформлене лише на відповідача, хоча кошти за квартиру сплачували з сумісно. Враховуючи рівність часток подружжя при розподілі сумісного майна просив прийняти рішення, яким визнати за ним право власності на 1/2 частину цієї квартири.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, вважали, що частка позивача у спірної квартирі менш ніж 1/2.
Третя особа ОСОБА_4 також заперечував проти задоволення позову.
Представник третьої особи ЖБК «Мир-141» у судове засідання не з*явився, надавши заяву с проханням розглянути справу у його відсутність.
Заслухавши доводи сторін, свідків, дослідивши надані суду документи та матеріали, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою (скаргою) осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана, довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст. ст. 22, 28 Кодексу про шлюб та сім*ю України, який був чинним на момент набуття спірної квартири та аналогічних положень ст. ст. 65, 70 Сімейного кодексу України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу. Також ст. 24 Кодексу про шлюб та сім*ю України та аналогічних положень ст. 57 Сімейного кодексу України встановлено, що майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.
Згідно зі свідоцтвом про право власності на квартиру №39 в будинку №25 по вул. .Прожекторна в Пролетарському районі м. Донецька, ця квартира належить на підставі рішення виконкому Пролетарської райради №258/2 від 09.04.2002р. ОСОБА_2 (а.с. 7).
Згідно рішення виконкому Пролетарської районної ради №258/2 від 09.04.2002р. ОСОБА_2 надана квартира №39 в будинку №25 по вул. .Прожекторна в Пролетарському районі м. Донецька у зв'язку з тим, що вона була членом ЖБК «Мир-141», пайовий внесок за квартиру виплачений у повному обсязі (а.с. 8).
Згідно довідки Пролетарського ВРАЦС між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 17.10.1981р. укладений шлюб та після одруження дружина взяла прізвище ОСОБА_1 (а.с. 9).
Згідно з довідкою ЖБК «Мир-141» ОСОБА_1 зареєстрований в квартирі №39 в будинку №25 по вул. .Прожекторна в Пролетарському районі м. Донецька з 18.02.1986р. (а.с. 6).
З наданої до суду копії заяви ОСОБА_6 до Бюро по обміну житлових приміщень м. Донецька вбачається, що 17.10.1985р. вона звернулася до Бюро з заявою про обмін належної їй квартири АДРЕСА_1 на квартиру за адресою: м. Донецьк, вул. .Семашко 22/34 з оформленням обмінного ордеру на ім*я ОСОБА_6 та квартиру за адресою: м. Донецьк, вул. .Прожекторна 25/39 з оформленням обмінного ордеру на ім. *я ОСОБА_2 (а.с. 21).
Згідно ордеру №4165 від 27.11.1985р. ОСОБА_2 запропоноване вселення в спірну за адресою: м. Донецьк, вул. .Прожекторна 25/39 замість ОСОБА_7 (а.с. 38)
Згідно розписки ОСОБА_7 (а.с. 39), а також її пояснень наданих у судовому засіданні при допиті у якості свідка, вона у 1985р. здійснила обмін своїх квартир, а саме квартиру за адресою: м. Донецьк, вул. .Семашко 22/34 та квартиру за адресою: м. Донецьк, вул. .Прожекторна 25/39 на квартиру за адресою: м. Донецьк, проспект Мира 1/179, яка належала ОСОБА_6 і саме ОСОБА_6 надала їй грошові кошти з переоформлення членства у кооперативу для виплаті першого пайового внеску у сумі 2674 рублів.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона здійснила обмін належної їй квартири за адресою: м. Донецьк, проспект Мира 1/179 на квартиру за адресою: м. Донецьк, вул. .Семашко 22/34 та квартиру за адресою: м. Донецьк, вул. .Прожекторна 25/39, при цьому враховуючи що у цей час за законодавством квартири придбати було неможливе, тому щодо квартири по вул. .Прожекторна було замінено члена кооперативу, яким стала ОСОБА_2, але кошти за перший внесок у розмірі 2674 рублів ОСОБА_7 сплатила саме вона зі своїм чоловіком з власних збережень, ні якої допомоги від ОСОБА_1 при цьому не було. У подальшому вона також постійно допомогала доньки сплачувати за комунальні послуги на квартиру і виплачувати пайові внески за неї, у тому числі і в розмірі 1000 рублів в січні 1992р. та 3000 рублів у червні 1992р.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона є сестрою ОСОБА_1 і в 1985р. вона знімала зі своєї ощадної книжки кошти у сумі 800 рублів, котрі вона передала ОСОБА_1 за внесення першого внеску за квартиру, ще їх батьки додатково позичали 400 рублів які передали ОСОБА_1 для внесення першого пайового внеску.
Згідно наданого до суду листа від 02.07.2007р. та додатками до нього ВАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_9 обласне управління, на ім*я ОСОБА_6 було відкрито сім рахунків з різними залишками, іноді перевищуючими 1000 гривень, за двумя з яких (№790653 та №11735) Ощадбанк не може надати інформацію у зв'язку з закінченням терміну зберігання документів. На ім*я ОСОБА_8 вкладних рахунків в Ощадбанку Донецькій області не має. Згідно наданого до суду листа від 13.06.2007р. №1137 ВАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_9 обласне управління, Волноваське відділення №3137 на ім. *я ОСОБА_6 та ім*я ОСОБА_8 вкладних рахунків не має.
Лист від 13.06.2007р. №1142 ВАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_9 обласне управління, Волноваське відділення №3137 судом не може бути прийнятий як доказ по справі у зв'язку з відсутністю у листі прізвища власника рахунка.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені докази у їх сукупності, суд вважає доведеним факт того, що перший внесок за членство у ЖБК «Мир-141» щодо квартири за адресою: м. Донецьк, вул. .Прожекторна 25/39 у сумі 2674 рублів сплатила саме ОСОБА_10 за рахунок власних коштів, які не належали сім*ї ОСОБА_1 і це підтверджується як поясненнями самій ОСОБА_6, так і розпискою та поясненнями незацікавленого у результаті розгляду справи свідка ОСОБА_7, яка підтвердила, що отримала кошти саме від ОСОБА_10, листом з Ощадбанку з додатками до нього про наявність декількох грошових вкладів на її ім*я зі значними сумами вкладів. При цьому, пояснення свідка ОСОБА_8 щодо передачі нею та її батьками коштів позивачу більш ні якими доказами не підтверджені і тому враховуючи зацікавленість свідка через родинній зв'язок з позивачем, суд до її пояснень відноситься критично. Крім цього, факт передачі коштів позивачу не підтверджує сплату їх у подальшому як пайовий внесок за спірну квартиру.
З наданих до суду розписок (а.с. 41, 42) вбачається, що ОСОБА_10 надавала ОСОБА_2 відповідно 1000 та 3000 рублів, але судом ці розписки до уваги не приймаються, оскільки вони можуть підтверджувати тільки факт отримання грошових коштів, а не внесення їх як пайові внески за квартиру і крім цього, сторонами по розпискам є зацікавлені особи, тому суд критично відноситься до їх змісту.
За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 придбали спірну квартиру частково (у сумі 2674 рублів) за рахунок дарувань ОСОБА_6 грошових коштів ОСОБА_2, а не за рахунок майна, набутого в шлюбі. Майно, набуте одним з подружжя в шлюбі за рахунок дарувань або спадщини, не є спільною сумісною власністю подружжя, і не може бути між ними розділено. Тому підстав для визнання за позивачем права власності саме на Уг частину спірної квартири суд не вбачає.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, без проведення обміну квартири за адресою: ОСОБА_9, проспект Мира 1/179, ОСОБА_2 не набула б права на членство у ЖБК «Мир-141» щодо квартири за адресою: м. Донецьк, вул. .Прожекторна 25/39, що також є суттєвим для правильного вирішення справи і прийняття обґрунтованого, розумного та справедливого рішення.
Виходячи з вишенаведеного, таким чином загальна вартість сплачених за квартиру за адресою: м. Донецьк, вул. .Прожекторна 25/39 пайових внесків ЖБК «Мир-141» становить 7 986 рублів 61 копійка, з них сплачено ОСОБА_2 за рахунок дарувань від ОСОБА_6 - 2 674 рублів, які не є спільною сумісною власністю подружжя, а є власністю особисто ОСОБА_2, що складає 33, 48% від загальної суми внесків, тобто 1/3 частка. Таким чином, позивачу належить право власності на 1/3 частину спірної квартири (2/3 :2= 1/3).
Аналізуючи вищенаведене, та надані докази у їх сукупності приводить суд до висновку про те, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з визнанням за ним право власності на 1/3 (одну третю) частину квартири АДРЕСА_2 в Пролетарському районі м. Донецька.
У відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України судові витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, належить стягнути з відповідача пропорційно задоволеним вимогам. Враховуючи, що позов задоволено частково (відмовлено в задоволенні позову на 1/6 частину спірного майна), з відповідача належить стягнути на користь позивача 153 гривні 30 копійок судового збору та 25 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ЖБК «Мир-141», ОСОБА_4 «про визнання права власності на 1/2 частину квартири» -задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 (одну третю) частину квартири АДРЕСА_2 в Пролетарському районі м. Донецька.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 25 гривень та судовий збір у розмірі 153, 30 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.