ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
16.11.06 Справа № 4/1645-12/301
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Кордюк Г.Т.
суддів: Давид Л.Л.
Мурська Х.В.
розглянувши апеляційну скаргу ЖЕК «Електрон»ДП ВАТ «Концерн-Електрон»,м.Львів від 28.09.06р.№057/219.
на рішення господарського суду Львівської області від 7.09.2006 р.
у справі №4/1645-12/301
за позовом: ЛКП «Залізничнетеплоенерго» , м.Львів.
до відповідача: ЖЕК «Електрон»ДП ВАТ «Концерн-Електрон»,м.Львів.
про стягнення 6680,60 грн.
За участю представників сторін:
від позивача –Охріменко В.В.-начальник юр.відд.
від відповідача –не з»явився.
Роз”яснено права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України.
Заяв про відвід суддів не поступало.
Клопотань по суті розгляду апеляційної скарги не заявлено, від здійснення технічної фіксації судового процесу сторона відмовилась.
Рішенням господарського суду Львівської області від 7.09.2006р. позов задоволено частково, суд вирішив стягнути з ЖЕК «Електрон»319,66 грн. інфляційних за невиконання грошових зобов»язань, 827,46 грн.- 3% річних, 53 грн. пені, 102 грн. держмита, 118 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.В частині стягнення основного боргу в сумі 5180,43 грн. провадження у справі припинено.
Приймаючи дане рішення суд мотивував тим, що відповідач у строки, встановлені договором №5014 від 1.11.2003р. оплату за використану теплоенергію не провів, а тому повинен нести відповідальність відповідно до ст.625 ЦК України.
Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою у якій посилаючись на неповне з»ясування господарським судом обставин справи, просить рішення місцевого суду скасувати, провадження у справі припинити.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на наступні обставини:
- теплову енергію використовує не ЖЕК «Електрон», а мешканці будинку №54 по вул. Величковського, які заборгували ЖЕК «Електрон»6729,22 грн., а кошти, які були проплачені ЛКП «Залізничнетеплоенерго»-кошти ЖЕКу, а не мешканців будинку;
- господарським судом не взято до уваги, що згідно з додатком №3 до договору №5014 від 1.11.2003р., у разі відсутності протягом десяти днів оплати теплової енергії у встановлені даним договором терміни енергопостачальна організація мала право припинити подачу теплової енергії, але з незрозумілих причин цим правом не скористалася.
- договором не передбачено звертання в судові органи, у разі неможливості досягти згоди, сторони зобов»язані інформувати виконавчі органи міської влади, не звертатися в судові органи, а тільки в міську раду.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні позивач зазначив, що підстав для скасування або зміни рішення господарського суду немає, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги належить відмовити, оскільки відповідачем зобов»язання по оплаті теплової енергії виконано з порушенням терміну, передбаченого договором №5014 від 1.11.03р., що підтверджено документально.
Апеляційним господарським судом встановлено:
1.11.2003р. між сторонами було укладено договір №5014 про постачання теплової енергії.
Позивач зобов'язувався постачати теплову енергію згідно з визначеними цим договором умовами та обсягами постачання теплової енергії, а відповідач зобов»язався її вчасно оплачувати на умовах передбачених договором.
Пунктом 6 договору визначено порядок розрахунків між сторонами, а саме у відповідності до п.п.6,3 оплата проводиться в термін до 15 числа звітного місяця в розмірі 100% вартості договірної величини, що встановлена сторонами в додатку №1 до договору.
Згідно з розрахунком заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.05.2005 р. по 01.07.2006 р. становить 5180,43 грн.
Позивачем було нараховано відповідачу за невиконання грошових зобов'язань 319.66 грн. інфляційних та 827,46 грн. 3% річних.
У відповідності до п. 7.2.3. вищезазначеного договору відповідачу була нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожень день прострочення.
Платіжними дорученнями № 338 від 18.07.2006 р. та № 391 від 15.08.2006 р. підтверджується сплата відповідачем заборгованості в сумі 5180,43 грн.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (п.2 ст.625 ЦК України).
Між позивачем і відповідачем укладено договір №5014 від 1.11.03р. про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до якого відповідач зобов»язався вчасно оплачувати на умовах передбачених договором.
Зобов»язання по оплаті теплової енергії відповідач виконав з порушенням терміну, передбаченого договором, що підтверджено матеріалами справи, а тому судом правомірно стягнено з відповідача на користь позивача пеню за прострочку оплати, передбачену п.7.2.3 договору, а також відповідно до п.2 ст.625 ЦК України за прострочку виконання зобов»язання 3% річних від простроченої суми та інфляційні за весь час прострочення.
Крім того, господарським судом було враховано фінансове становище відповідача та зменшено розмір пені.
Доводи апеляційної скарги судом відхиляються, оскільки:
- зобов»язання відповідача виникли з договору, укладеного сторонами 1.11.2003р.;
- право на звернення до господарського суду за захистом порушеного права встановлено ст.1 ГПК України та ст.124 Конституції України і не може бути обмеженою ні договором, ні законом;
- додатком №3 до договору №5014 встановлено право енергопостачальної організації на припинення подачі теплової енергії, а не її обов»язок.
З огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи змін оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 99, 101,103,105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 7.09.2006 р.
у справі №4/1645-12/301залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
2. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області
Головуючий-суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Мурська Х.В.