Справа №4-13/2007року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2007 року Суддя Зачепилівського районного суду Харківської області Бойко Г.В., при секретарі Оданець С. В., за участю прокурора Зачепилівського району Харківської області, радника юстиції Комар Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Зачепилівка подання слідчого СВ Зачепилівського РВ ГУМВС України в Харківській області Фортуни О.І. про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, раніше судимого 23.06.1999 року Самарським районним судом Дніпропетровської області за ст. 206 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений від кримінальної відповідальності з іспитовим строком на 2 роки, 07.10.1999 року Зачепилівським районним судом за ст. 212 КК України до 4 років позбавлення волі, в скоєні злочину передбаченого ст. 156 ч.2 КК України.
ВСТАНОВИВ:
Слідчий СВ Зачепилівського РВ ГУМВС України в Харківській області Фортуна О.І. звернувся до Зачепилівського районного суду Харківської області з поданням про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєні злочину передбаченого ст. 156 ч.2 КК України вказавши, що 03.05.2006 року ОСОБА_1 у власному домоволодінні, розташованому по АДРЕСА_1 діючи навмисно скоїв розпусні дії по відношенню до доньки його співмешканки - малолітньої ОСОБА_2, 2000 року народження.
Вина ОСОБА_1 підтверджується висновком медичної експертизи від 14.11.2007 року №НОМЕР_1, свідченнями матері потерпілої - ОСОБА_3, її бабусі -ОСОБА_4, свідка - ОСОБА_5
В судовому засіданні слідчий СВ Зачепилівського РВ ГУМВС України в Харківській області Фортуна О.І. пояснив, що ОСОБА_1 своїми діями скоїв злочин, передбачений ст. 156 ч.2 КК України й після вчинення розпусних дій погрожував фізичною розправою своїй співмешканці ОСОБА_3 та малолітній дитині ОСОБА_2, якщо вони звернуться до органів міліції. ОСОБА_1 раніше вже реально відбував покарання у вигляді позбавлення волі за скоєння навмисного злочину, на шлях виправлення не став і знову скоїв умисний злочин, і тому, на його думку, знаходячись на волі він може продовжити злочинну діяльність, а також переховуватися від слідства та суду, тому просить суд задовольнити подання та обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 не визнав себе винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 156 ч.2 КК України, а зазначив, що 03.05.2006
року був день народження доньки його співмешканки, вони святкували та вживали спиртні напої. Вночі до них в спальню прийшла донька ОСОБА_2. Його співмешканка ОСОБА_3 сама вчинила розпусні дії по відношенню до доньки. Він лише відніс ОСОБА_2 до ванної кімнати коли пішла кров, а забруднений кров'ю одяг викинули в яму туалету. Забруднений кров'ю матрац він не викинув, матрац і досі знаходиться в спальні.
Суд, вислухав думку прокурора району Комар Р.В., який вважає, що подання необхідно задовольнити, оскільки в судовому засіданні встановлено достатньо підстав вважати ОСОБА_1 таким, що може ухилятися від слідства чи суду та перешкоджати встановленню істини у справі, тому відносно нього слід обрати запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Суд, вислухавши обвинуваченого, думку слідчого СВ Зачепилівського РВ ГУМВС України в Харківській області Фортуни О.І. та прокурора району Комар Р.В., а також дослідивши матеріали справи встановив, що 13.11.2007 року була порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 156 ч.2 КК України, а саме - вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи.
Вирішуючи питання про обрання відносно запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд враховує рекомендації Пленуму Верхового Суду України, викладені в постанові від 25.04.2003 року №4, де зазначено, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і його належної поведінки.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував факт вчинення ним розпусних дій по відношенню малолітньої доньки його співмешканки, хоча в ході досудового слідства свою вину визнавав повністю.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 вже був неодноразово судимий за навмисні злочини, зловживає спиртними напоями, порушує громадський порядок, ніде на працює, власної сім'ї не має, притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 155 ч.1 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.
Санкція статті 156 ч.2 КК України, по якій обвинувачується ОСОБА_1, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 3 років, крім того суд враховує, що ОСОБА_1 ніде не працює, зловживає спиртними напоями, підтримує зв'язки негативного характеру, неодноразово притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, тому суд вважає, що ОСОБА_1 може ухилятися від слідства та суду, чим перешкоджатиме встановленню істини у справі та продовжуватиме злочинну діяльність.
Тому на підставі наявних у справі фактичних даних, суд приходить до висновку, що з певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки ОСОБА_1, тому вважає необхідним відносно нього обрати запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 148, 155, 156, 165-2 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Подання слідчого СВ Зачепилівського РВ ГУМВС України в Харківській області -задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, обвинуваченого в скоєні злочину передбаченого ст. 156 ч.2 КК України запобіжний захід у вигляді взяття під варту у Харківському слідчому ізоляторі УДДУ з питань ВП в Харківській області.
постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 3 діб із дня її проголошення, обвинуваченим ОСОБА_1 - в той же термін з дня отримання копії постанови.