Справа № 0418/7286/2012

Провадження № 2/0203/753/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2013 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                     Католікяна М.О.,

при секретарі                              Письменній К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

у с т а н о в и в:

02 листопада 2012 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 29.06.2006 р. було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач передала відповідачеві 7 000,00 доларів США строком до 01.12.2009 р. Відповідач дотепер не повернув суму позики, що стало причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики з урахуванням 3 % річних та індексу інфляції у сумі 73 347,39 грн., а також судових витрат (а.с.а.с. 2 –4).

У судовому засіданні позивач, її представник позов підтримали.

Відповідач у судове засідання повторно не з’явився, був повідомлений належним чином шляхом поміщення оголошення у засобах масової інформації. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 169, статей 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України (далі –ЦПК).

Суд, вислухавши пояснення позивача, її представника, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 29.06.2006 р. між сторонами в усній формі було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач передала відповідачеві у позику 7 000,00 доларів США строком до 01.12.2009 р. На підтвердження передачі коштів відповідач склав розписку (а.с. 5).

Дотепер відповідач борг не повернув.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі –ЦК) підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Згідно зі статтею 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності з абзацом 1 частини 1 статті 1049 ЦК позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій же кількості, такого ж роду і такої ж якості, які були передані йому позикодавцем) у строк і в порядку, встановлені договором.

За укладеним договором позики позивач передала відповідачеві 7 000,00 доларів США, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочини, у розумінні статті 1046 ЦК, було укладено.

Дотепер отримані кошти не повернуто, отже заборгованість за договором позики, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 55 951,00 грн. згідно з курсом Національного банку України станом на 02.11.2012 р. (7,933 грн. за 1,00 доларі США).

За правилами частини 1 статті 1050 ЦК, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму згідно зі статтею 625 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 625 ЦК передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

Як вбачається зі змісту укладеного договору, до нього не були включені положення про розмір відсотків за несвоєчасне виконання зобов’язання, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних обґрунтована й підлягає задоволенню.

Три відсотки річних за несвоєчасне виконання зобов’язань складає 2 069,98 грн. відповідно до розрахунку, який включено до позову.

Інфляційні за несвоєчасне виконання зобов’язань складають 15 326,41 грн. відповідно до розрахунку, який включено до позову.

Відповідно до статті 88 ЦПК з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати останнього з оплати судового збору в сумі 733,50 грн. (а.с. 1).

Керуючись статтями 4 –11, 15, 18, 57 –60, 88, 169, 208, 209, 212 –215, 218, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІН –НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІН –НОМЕР_2) заборгованість за договором позики від 29 червня 2006 року в сумі 55 951,00 грн., три відсотки річних у сумі 2 069,98 грн., інфляційні в сумі 15 326,41 грн., витрати з оплати судового збору в сумі 733,50 грн., разом –74 080,89 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення також може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.

Повний текст заочного рішення виготовлено 28 січня 2013 року.

Суддя                                                                                М.О. Католікян