донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
20.11.2006 р. справа №2/307а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Величко Н.Л. |
суддів | Алєєвої І.В., М'ясищева А.М., |
при секретареві судового засідання | Щетініна І.О. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Міміношвілі Н.М. - за дов. № 1-149 від 10.02.2006р., |
від відповідача: | Яковенко О.В. - за дов. № 25450/10/10-1 від 13.09.2006р., Рижкова Л.В. – за дов. № 25451/10/10-1 від 13.09.2006р., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 03.10.2006 року |
по справі | №2/307а |
за позовом | Відокремлений підрозділ "Шахта ім.О.О.Скочинського" Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м.Донецьк |
до | Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку |
про | визнання недійсним рішення |
В С Т А Н О В И В:
1.Стислий виклад суті постанови місцевого господарського суду
31.08.2006 року Державне підприємство “Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк звернулося з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24 липня 2006 року № 0000020830/0, яким застосований штраф у розмірі 979102 грн. 80 коп. за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов’язкової попередньої згоди податкового органу.
Ухвалою від 31.08.2006р. позовна заява залишена без руху на підставі ч.3,4 ст.106 КАС України.
Ухвалою від 07.09.2006 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Постановою від 03.10.2006р. у справі № 2/307а господарський суд Донецької області (суддя Ханова Р.Ф.) позовні вимоги Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк задоволенні.
Визнано повністю недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 24 липня 2006 року № 0000020830/0.
Присуджено з Державного бюджету України на користь Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Строк розгляду справи склав 26 днів.
2. Підстави з яких порушено питання про перегляд постанови
Відповідач з прийнятою постановою господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову від 03.10.2006р. та прийняти нову постанову, якою відмовити Державному підприємству “Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме п.п.6.2.1. п.6.2. ст. 6, п.8.1. ст. 8, п.п.8.2.1. п.8.2. ст. 8, п.п. "а" п.п. 8.6.1, п.п. 8.6.5 п.8.6. ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181 -III (зі змінами та доповненнями), п.п. "а" п. 5.1. розділу 5 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затв. наказом ДПА України від 28.08.2001 № 338 та зареєст. у Мін'юсті України 03.10.2001 за № 857/6048, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно витягу про внесення запису до Державного реєстру застав рухомого майна, дата виникнення податкової застави - 01.10.2000р., застоводавцем є ВП "Шахта ім. О.О. Скочинського" ДП "Донецьквугілля"; у податковій заставі знаходиться все рухоме майно та майнові права, у т. ч. векселя.
Посилається на те, що господарському суду були надані копії Витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, згідно яких: об'єктом обтяжень є усі активи платника податків; обтяжувачем є СДШ по роботі з ВПП у м. Донецьку; боржниками є ВП "Шахта Ім. О.О. Скочинського" ДП "ДВКК" та ДП "Донецька вугільна енергетична компанія"; терміни дії по ВП "Шахта ім. О.О. Скочинського" до 16.02.2010, по ДП "ДВЕК" до 17.10.2009.
Зазначає, що 02.10.2006р. відповідачем надано господарському суду Донецької області довідки про суми податкового боргу ВП "Шахта ім. О.О. Скочинського" ДП "ДВЕК" та ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" якими, підтверджується наявність податкового боргу.
Відпуск вугледобувним підприємством вугілля на побутові потреби своїм робітникам ,згідно з ст.43 Гірничого Закону України від 06.10.1999 № 1127-ХІУ (зі змінами та доповненнями) не передбачає отримання коштів.
На думку відповідача, позивач, активи якого перебувають у податковій заставі, у даному випадку зобов'язаний узгоджувати операції зі своїми активами відповідно до п.п. 8.6.1 п. 8.6. ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-Ш (зі змінами та доповненнями).
Позивачем не було надано до відповідача письмового запиту стосовно безоплатного надання вугілля своїм працівникам та пенсіонерам. що підтверджує правомірність та обґрунтованість застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій до платника податків.
Крім того, відповідач вважає, що господарським судом Донецької області були порушені норми процесуального права.
Згідно з ст. 86 КАСУ, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Вважає, що господарським судом не надана оцінка наступним доказам, які є у матеріалах справи, а саме копія корінця першої податкової вимоги, копія корінця другої податкової вимоги, копії поштових повідомлень про вручення 1-ї та 2-ї податкових вимог, копія рішення № 21 від 21.01.2002, копія витягу з Державного реєстру застав рухомого майна, копії витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, копія листа ВП "Шахта О.О. Скочинського" ДП "ДВЕК" про відпуск вугілля, довідка про суми податкового боргу ВП "Шахта О.О. Скочинського" ДП "ДВЕК", довідка про суми податкового боргу ДП "ДВЕК".
Згідно з ст. 159 КАСУ, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу
Позивач вважає постанову суду законною та обґрунтованою і просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.
Посилається на те, що відповідач у своїй апеляційній скарзі доводить наявність у позивача податкового боргу, але наявність податкового боргу у судовому засіданні не спростовувалася, що й було відображено у оскаржуваній постанові господарського суду по справі № 2/307а (стор. 4).
Зазначає, що відповідач наполягає на тому, що податкова застава майна позивача виникла з 01.10.2000 р. Однак, порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами регулюється Законом України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2. от. 6 Закону № 2181-ІІІ право податкової застави виникає з моменту надіслання першої податкової вимоги. Перша податкова вимога була надіслана 22.04.2003 р.
Відповідач у апеляційній скарзі наполягає на тому, що положення підпункту 8.2.1 пункту 8.2. ст. 8 Закону № 2181-ІІІ є конституційними, відповідно до рішення Конституційного суду України від 24.03.2005 р. № 2-рп/2005 та звертає увагу суду, що він керувався, зокрема, рішенням Конституційного суду України від 24.03.2005 р. № 2-рп/2005 щодо підпункту 8.2.2. пункту 8.2. ст. 8 Закону, у якому визначено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували на момент виникнення такого права в його власності, а також на будь-які інші активи, па які платник податків набуде право власності у майбутньому. Пунктом 4.3. вищезазначеного рішення Конституційного суду України визнано неконституційним. Крім того, підпункт 8.2.1. пункту 8.2. ст. 8 Закону, на який посилається у своїй апеляційній скарзі відповідач, пунктом 4.2. рішенням Конституційного суду України від 24.03.2005 р. № 2-рп/2005 визнано таким, що не відповідає Основному Закону України.
Також у скарзі відповідач наполягає на тому, що судом першої інстанції не врахований той факт, що у податковій заставі знаходяться всі активи позивача, у тому числі й вугілля, що безоплатно надавалося робітникам підприємства. Між тим, відповідно до ст. 37 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" податкова застава визнана одним з видів публічних обтяжень. Відповідно до ст.11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження рухомого майна реєструється в державному реєстрі. Відповідач не надав витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо реєстрації податкової застави вугілля, що безоплатно надавалося робітникам підприємства. Підпункт 17.1.8. пункту 17.1. ст. 17 Закону визначає, що штрафні санкції застосовуються при відчуженні без попередньої згоди з податковим органом активів, що перебувають у податковій заставі. Тобто, для застосування штрафу підставами є: наявність податкового боргу, наявність податкової застави, а також той факт, що відчужувалися саме ті активи, які перебувають у податковій заставі. Всебічно та об'єктивно дослідивши всі надані докази, суд першої інстанції правомірно визначив, що відповідачем не доведений той факт, що позивачем відчужувалися саме ті активи, що знаходилися у податковій заставі.
4. Як встановлено судом першої інстанції, та визнається сторонами по справі:
Державне підприємство “Донецька вугільна енергетична компанія” є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ за номером 33161769. Перебуває на податковому обліку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 40378750, має відокремлений підрозділ “Шахта імені О.О. Скочинського” (л.с.5-23, 25, 80).
11.07.2006 року головним державним податковим інспектором відділу погашення прострочених податкових зобов’язань Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, призначеним податковим керуючим наказом від 01.03.2006 року № 64 (л.с.70-71), проведено перевірку стану збереження активів відокремленого підрозділу “Шахта імені О.О. Скочинського” Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія”, які перебувають у податковій заставі, за період з 3 червня 2005 року по 1 травня 2006 року, за результатами якої складений акт перевірки від 11.07.2006 року № 57/24-013-33161769 (л.с27-29).
Актом перевірки встановлено, що листи на узгодження відпуску вугілля у 2005 році направлялись до податкової інспекції після відпуску вугілля, тобто, на думку податкового органу, фактично відпуск вугілля відбувався без узгодження з податковим органом. Всього без одержання згоди безоплатне відчуження вугілля у 2005 році було відпущено працівникам та пенсіонерам шахти у кількості 4184,2 тн. На суму 979 102,80грн.
На підставі висновків акту перевірки керівником відповідача 24.07.2006 року було прийняте спірне податкове повідомлення № 0000020830/0 (л.с.26), яким застосований штраф на підставі підпункту 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов’язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження, у розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, що складає 979102 грн. 80 коп.
Спірним податковим повідомленням–рішенням відповідачем визначено, що позивачем порушені норми абзацу “а” підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Сторонами визнається наявність у позивача податкового боргу та права податкової застави.
Податковим органом було прийнято рішення № 21 від 21.01.2002р. (л.с.63) про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів, що перебувають у його власності, а також за рахунок тих активів, прав власності по яких він набуде у майбутньому.
Згідно витягу наданому 15.08.2003р. реєстратором Інформаційного центру Міністерства юстиції м. Донецька про внесення змін до запису у Державному реєстрі застав рухомого майна (л.с.64), все рухоме майно та майнові права, у т.ч. векселі Відокремленого підрозділу "Шахта ім. О.О. Скочинського" з 01.10.2000р. знаходяться у податковій заставі.
Також згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, який виданий 17.02.2005р. (л.с.65), усі активи платника податків знаходяться у податковій заставі.
5.Мотиви, за якими апеляційна інстанція виходила при прийнятті ухвали
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року № 1251-12 (з наступними змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Пунктом 8.1 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платників податків, що має податковий борг передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно закону та не потребує письмового оформлення.
Підпунктом 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.
Рішенням Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року у справі № 1-9/2005 положення підпункту 8.2.2 зазначеного Закону в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до пункту 4 резолютивної частини наведеного рішення, положення абзацу 2 підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, спірне податкове повідомлення-рішення було прийняте 24.07.2006р., в період коли вже діяло рішення Конституційного Суду України , тому суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відсутність у податкового органу підстав для розповсюдження податкової застави на усі активи платника податку як у минулому, так і у майбутньому, відповідачем повинні були бути внесені зміни в Державний реєстр обтяжень лише на майно, вартість якого відповідає сумі податкового боргу позивача.
Крім того, господарським судом встановлено, що безоплатна передача вугілля працівникам та пенсіонерам здійснена позивачем відповідно до ст..43 Гірничого закону України від 6.10.99р. № 1127-Х1У із змінами та доповненнями, якою передбачені права та соціальні гарантії працівників гірничих підприємств , встановлено ,що підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, працівникам з видобутку (переробки) вугілля та вуглебудівних підприємств; пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок; інвалідам і ветеранам війни та праці, особам, нагородженим знаками Шахтарської Слави або Шахтарської Доблесті трьох ступенів, особам, інвалідність яких настала внаслідок загального захворювання, у разі, якщо вони користувалися цим правом до настання інвалідності.
Згідно з п.п. "а" 8.6.1п.8.6ст.8 Закону України від 20.12.2000р. № 2181-111 "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податку, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій ,що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом. Це стосується операцій купівлі- продажу, інших видів відчуження або оренди (лізінгу) нерухомого та рухомого майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків ( інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами ,що не є меншими за звичайні.
За таких підстав, судова колегія вважає, що відповідачем не доведений факт відчуження активів, які перебували у податковій заставі в розумінні підпункту “а” підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Господарським судом надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам, вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.184,195,198,205,212, п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія , -
У Х В А Л И Л А :
Постанову господарського суду Донецької області по справі № 2/307а від 03.10.2006 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку залишити без задоволення.
Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвала виготовлена в повному обсязі 23.11.2006р.
Головуючий: Н.Л. Величко
Судді: І.В. Алєєва
А.М. М'ясищев
Надруковано: 4 примір.
1 –позивачу
1 –відповідачу
1 –до справи
1 –ДАГС