Справа № 0418/8008/2012

Провадження № 2-а/0203/72/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2013 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Письменній К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці про скасування постанови, закриття провадження у справі,

у с т а н о в и в:

30 листопада 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської митниці про скасування постанови, закриття провадження у справі. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16.10.2012 р. позивачем на митну територію України в митному режимі тимчасового ввезення було ввезено транспортний засіб edes-Benz»(реєстраційний № НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1) для здійснення комерційної діяльності від імені юридичної особи-нерезидента Company OU»(Естонія). 08.12.2012 р. вказаний автомобіль під керуванням позивача було зупинено співробітниками ДАІ та встановлено, що автомобіль перебуває на території України з перевищенням строку транзиту. Того ж дня за даним фактом посадовою особою Дніпропетровської митниці відносно позивача було складено протокол про порушення митних правил. 22.11.2012 р. відповідачем було ухвалено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 470 Митного кодексу України (далі -МК) з накладенням штрафу в сумі 8 500,00 грн. Вказану постанову позивач вважає протиправною, а тому просить суд скасувати її.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, а представники відповідача заперечували проти їх задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.10.2012 р. позивачем на митну територію України в митному режимі тимчасового ввезення було ввезено транспортний засіб cedes-Benz»(реєстраційний № НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1) для здійснення комерційної діяльності від імені юридичної особи-нерезидента Company OU»(Естонія).

08 грудня 2012 року в м. Новомосковськ Дніпропетровської області вказаний автомобіль під керуванням позивача було зупинено співробітниками ДАІ та встановлено, що автомобіль перебуває на території України з перевищенням строку транзиту -більше за 10 діб.

Того ж дня за даним фактом посадовою особою Дніпропетровської митниці відносно позивача було складено протокол про порушення митних правил.

22 листопада 2012 року відповідачем було ухвалено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 470 МК з накладенням адміністративного штрафу в сумі 8 500,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 318, частини 1 статті 321 МК усі товари та транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України перебувають під митним контролем з моменту перетинання митного кордону України і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

Згідно зі статтею 90 МК транзит -це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. При цьому відповідно до статті 95 МК граничний строк транзитного перевезенні для автомобільного транспорту становить 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу -5 діб.

У відповідності з частиною 3 статті 470 МК перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на 10 діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу митного органу тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доводи позивача, його представника про те, що ввезений ним транспортний засіб є транспортним засобом комерційного користування та був ввезений в режимі тимчасового ввезення не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними у справі доказами.

За правилами пункту 59 статті 4 МК транспортні засоби комерційного призначення -це будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.

Пунктом 60 статті 4 МК передбачено, що транспортні засоби особистого користування -це наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.

Аналогічні приписи містить у собі стаття 1 Додатку «С»до Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік).

Таким чином, оскільки позивач під час переміщення через митний кордон України не здійснював міжнародні перевезення з платного транспортування осіб або платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів автомобілем Benz»(реєстраційний № НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1) та такої діяльності на меті не мав, то за таких умов переміщений ним на митну територію України автомобіль не є транспортним засобом комерційного призначення, у розуміння митного законодавства, а є транспортним засобом особистого користування.

Порядок та умови тимчасового ввезення транспортних засобів на митну територію України громадянами врегульовано статтею 380 МК.

Відповідно до частини 3 статті 380 МК тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТЗЕД дозволяється на строк до 1 року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до 1 року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та із застосуванням до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу.

Між тим, матеріали справи не містять будь-яких документів, які б підтверджували здійснення позивачем письмового декларування ввезеного транспортного засобу та сплату митних платежів або застосування будь-яких заходів гарантування.

Таким чином, відсутність підтвердження факту здійснення позивачем письмового декларування транспортного засобу та сплату митних платежів або застосування будь-яких заходів гарантування, підтверджує те, що при ввезенні вказаного автомобіля позивач не обирав митний режим «тимчасове ввезення».

При цьому, згідно зі статтею 90 МК режимом, який передбачає, що товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є транзит.

Особливості ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування з метою транзиту через митну територію України визначені статтею 381 МК, відповідно до якої громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Таким чином, вказаний транспортний засіб був ввезений позивачем відповідно до положень частини 1 статті 380 МК в режимі транзиту без застосування грошової застави як такий, що зареєстрований за межами митної території України.

За таких обставин суд доходить висновку про те, що оскаржена позивачем постанова ухвалена відповідачем цілком законно, і підстав для задоволення позову немає.

Керуючись статтями 7 -12, 17 -19, 86, 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 у позові до Дніпропетровської митниці про скасування постанови, закриття провадження у справі відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 31 січня 2013 року.

Суддя М.О. Католікян