донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
20.11.2006 р. справа №22/33а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Величко Н.Л. |
суддів | Алєєвої І.В., М'ясищева А.М., |
при секретареві судового засідання | Щетініна І.О. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Спіцина Т.М. – за дов. № 320 від 11.05.2006р., |
від відповідача: | Таран А.О. - за дов. № 129 від 06.05.2006р., Перелома А.В. – за дов.№ 69 від 27.02.2006р. , |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державна податкова інспекція м.Краматорськ |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 01.03.2006 року |
по справі | №22/33а |
за позовом | Закрите акціонерне товариство "Науково-виробнича корпорація "Крамтехмаш" м.Краматорськ |
до | Державна податкова інспекція м.Краматорськ |
про | визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 24.01.06 р. № 0000282341/0/2272 в частині визначення податкового зобов"язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 241826,00 грн. та застосування штра |
В С Т А Н О В И В:
1.Стислий виклад суті постанови місцевого господарського суду
06.02.2006 року Закрите акціонерне товариство “Науково –виробнича корпорація “Крамтехмаш” м. Краматорськ звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 24.01.2006 р. № 0000282341/0/2272 в частині визначення податкового зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 241 826 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 120 913 грн.
Ухвалою від 06.02.2006 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Постановою від 01.03.2006р. у справі № 22/33а господарський суд Донецької області (суддя Волошинова Л.В.) позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Науково-виробничв корпорація "Крамтехмаш" м. Краматорськ задоволенні.
Визнано недійсним податкове повідомлення –рішення від 24.01.2006 р. № 0000282341/0/2272 в частині визначення податкового зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 241 826 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 120 913 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства “Науково –виробничої корпорації “Крамтехмаш” судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.
Строк розгляду справи склав 24 дня.
2. Підстави з яких порушено питання про перегляд постанови
Відповідач з прийнятою постановою господарського суду від 01.03.2006р. не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та відмовити Закритому акціонерному товариству “Науково –виробничої корпорації “Крамтехмаш” м. Краматорськ у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Посилається на те, що актом перевірки було встановлено, що підприємством порушений п.4.5 ст.4 Закону України від 03.04.997 р. № 168/97 "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненням), що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за 2004 р. на суму 2649,8 грн., у тому числі за жовтень 2004 р. на суму 2479 грн., за листопад 2004р.. на суму 169,9 грн., за 2005 р. на суму 310,85 грн., у тому числі за лютий 2005 р. на суму 24,00 грн., за березень 2005 р. на суму 286,85 грн., у зв'язку з тим, що підприємством ЗАТ "НВК "Крамтехмаш" ненараховано ПДВ по операціям, в зв'язку з визнанням боргу безнадійним згідно в 1.25 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) (дані операції описані в пункті 2.1 акту перевірки).
В порушення підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168-97-ВР із змінами та доповненнями підприємством віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 238866,00 грн. по накладній № 358/03-05 від 29.03.2.005 р. за ЗАТ "НВК Крамтехмаш" було придбано у ПП "Антела" (м. Слов'янськ) ТМЦ на суму 119433,00 грн., ПДВ 238866,00 грн., а саме: секція прівідна 6 шт.- ціна 93090,00 грн., балка гальмова 4 шт. - ціна 21830,00 грн., балка гальмова 4 шт.- ціна 21830,00 грн., секція промежуточна 5 шт. - ціна 29650,00 грн., балка гальмова 12 шт,- ціна 18450,00 грн., пневмообладнання 1 шт. - ціна 91500,00 грн., всього 1194330,00 грн., ПДВ 238866,00 грн.
Зазначає, що згідно листа від 29.03.2005 р. № 49а ЗАТ "НВК Крамтехмаш" просив прийняти ПП "Антела" вищевказані матеріальні цінності на відповідальне зберігання. На момент проведення перевірки ЗАТ "НВК Крамтехмаш" не було забезпечено проведення інвентаризації фактичної наявності даних матеріальних цінностей, які на відповідальному зберіганні у ПП "Антела", на думку відповідача, не було доведено, що дані матеріальні цінності були придбані для використання у господарській діяльності (лист - запит ДПІ від 28.12,2005 р. № 59205/10/23-6 лист ЗАТ "НВК Крамтехмаш" від 29.12.2005 р № 34135/10/23
ПП "Антела" листом № 01 від 18.01.2006р. повідомила,що з вересня 2005р. не здійснює фінансово-господарську діяльність, що до Слов'янської ОДПІ надані документи для провадження справи про банкрутство, що у підприємства відсутні складські приміщення, закриті в банках розрахункові рахунки. У листі ПП "Антела" повідомляє, що у березні 2005р. орендувало складські приміщення ЗАТ "НВК Крамтехмаш", але у зв'язку з припиненням фінансово-господарської діяльності договір оренди приміщень був розірваний, підтверджуючих документів підприємство надати не може, оскільки вони втрачені.
3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу
Позивач вважає постанову суду законним та обґрунтованим і просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.
Вважає, що висновок про порушення підприємством вимог п. 4.5 ст. 4 Закону України від 03.04.997 р. № 168/97 "Про податок на додану вартість" був зроблений податковим органом згідно даних журналу - ордеру № 6, що є порушенням ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІУ (зі змінами та доповненнями), згідно якого підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Зазначає, що у зв'язку з тим, що журнал-ордер № 6 не є первинним бухгалтерським або правовстановлюючим документом і не містить у собі інформації про дату початку перебігу строку позовної давності не можна вважати доведеним висновок податкового органу про порушення позивачем п. 4.5 ст. 4 Закону України від 03.04.997 р. № 168/97 "Про податок на додану вартість".
Вважає, що відповідачем необґрунтовано зроблений висновок про порушення підприємством вимог п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.997 р. № 168/97 "Про податок на додану вартість" на підставі того, що підприємство під час проведення перевірки не забезпечило інвентаризації спірних товарно-матеріальних цінностей.
Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.997 р. № 168/97 "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбає (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послугу), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Ця норма не пов'язує право платника податку на включення сплаченого в ціні придбаних товарно-матеріальних цінностей податку на додану вартість із фактом проведення або не проведення інвентаризації цих товарно-матеріальних цінностей.
Законодавство передбачає не включення в податковий кредит будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ).
4. Як встановлено судом першої інстанції, та визнається сторонами по справі:
Фахівцями Державної податкової інспекції у м. Краматорську була здійснена планова документальна перевірка з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства Закритого акціонерного товариства “Науково –виробничої корпорації “Крамтехмаш” м. Краматорськ за період з 01.07.2004 р. по 30.09.2005 р., за результатами якої складений акт від 11.01.2006 р. № 5/23-2-25121302 (том1,л.с.8-28).
Актом перевірки були встановлені порушення:
- п. 4.5 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки підприємство не збільшило свої податкові зобов’язання з податку на додану вартість на суму 2 960,65 грн. (жовтень 2004 р. –2 479,90 грн., листопад 2004 р. –169,90 грн., лютий 2005 р. –24 грн., березень 2005 р. –286,85 грн.) у зв’язку з визнанням боргу безнадійним;
- п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” , оскільки підприємство не забезпечило проведення інвентаризації придбаних у Приватного підприємства “Антела” м. Слов’янськ та в подальшому залишених на відповідальному зберіганні останнього товарно –матеріальних цінностей на суму 1 194 433 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 238 866 грн.
24.01.2006 р. Державною податковою інспекцією у м. Краматорську було прийняте податкове повідомлення –рішення № 0000282341/0/2272 (том1,л.с.7), яким Закритому акціонерному товариству “Науково –виробничій корпорації “Крамтехмаш” м. Краматорськ було визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 244 089 грн. та застосовані передбачені п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції в сумі 122 044,50 грн.
Зазначене податкове повідомлення –рішення від 24.01.2006 р. № 0000282341/0/2272 позивач оскаржив в частині визначення податкового зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 241 826 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 120 913 грн.
15.02.2005 р. між Приватним підприємством “Антела” м. Слов’янськ та Закритим акціонерним товариством “Науково –виробничою корпорацією “Крамтехмаш” м. Краматорськ був укладений договір купівлі - продажу № 15/02/05 (том1,л.с.30-33), відповідно до якого Приватне підприємство “Антела” м. Слов’янськ прийняло на себе зобов’язання поставити Закритому акціонерному товариству “Науково –виробничій корпорації “Крамтехмаш” м. Краматорськ комплектуючі вузли вагоноуповільнювача у кількості, асортименті та за ціною, визначеною у специфікації.
Факт виконання зобов’язань по договору підтверджується товарною накладною від 29.03.2005 р. № 358 на суму 1 433 196 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 238 866 грн. (том1,л.с.36) та податковою накладною від 29.03.2005 р. № 358/03-05 на суму 1 433 196 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 238 866 грн. (л.с.39).
Розрахунки за поставлену продукцію були здійснені 27.04.2005 р. шляхом видачі Закритим акціонерним товариством “Науково –виробничою корпорацією “Крамтехмаш” м. Краматорськ простого векселя № 723355480012 номінальною вартістю 1 433 196 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту прийому-передачі векселя від 27.04.2005 р. (том1,л.с.60).
Одержані за договором купівлі –продажу від 15.02.2005 р. № 15/02/05 товарно –матеріальні цінності були залишені на відповідальному зберіганні у Приватного підприємства “Антела” м. Слов’янськ.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи встановлених судом першої інстанції.
Відповідач у апеляційній скарзі посилається лише на неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції.
5.Мотиви, за якими апеляційна інстанція виходила при прийнятті ухвали
Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (в редакції норми, яка була чинною до 31.03.2005 р.) у разі коли після поставки товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за поставку товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з такою поставкою, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю.
Згідно п. 1.25 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (в редакції Закону від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями) до безнадійної заборгованості віднесено заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.
Як вбачається з акту перевірки (том1,л.с.14), висновок про порушення підприємством вимог п. 4.5 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” був зроблений податковим органом при перевірці журналу –ордеру № 6 по бухгалтерському рахунку 631 “Розрахунки з постачальниками”, відповідно до якого станом на 01.01.2005 р. Закрите акціонерне товариство “Науково –виробнича корпорація “Крамтехмаш” м. Краматорськ має кредиторську заборгованість перед постачальниками: Машзавод м. Красний Луч –120 грн. (дата виникнення –31.01.2002 р.), Товариством з обмеженою відповідальністю “Оазис” –849,84 грн. (дата виникнення –05.03.2002 р.), УТЕЛ –849,84 грн. (дата виникнення –31.10.2001 р.), Зуєвським ЄМЗ –6 400 грн. (дата виникнення –30.09.2001 р.), Приватним підприємством “Простір” –5 999,60 грн. (дата виникнення –30.09.2001 р.).
Станом на 01.01.2005 р. та на 01.04.2005 р. ці суми кредиторської заборгованості залишились несплаченими.
Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу Української РСР, який був чинним під час здійснення поставок контрагентами позивача, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Перебіг строку позовної давності, згідно зі ст. 76 Цивільного кодексу Української РСР, починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Вимоги до первинного документу наведені у ч. 2 ст. 9 Закону, відповідно до якої первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку , що журнал –ордер № 6 по бухгалтерському рахунку 631 “Розрахунки з постачальниками” не є належним письмовим доказом на підставі якого встановлюється початок перебігу строку позовної давності і що не можна вважати доведеним висновок податкового органу про порушення позивачем у жовтні та листопаді 2004 р., лютому та березні 2005 р. вимог п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість”.
Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно наданих у судовому засіданні пояснень представником відповідача , у податкового органу при перевірці виник сумнів, щодо фактичного укладення та виконання позивачем договору купівлі - продажу № 15/02/05 від 15.02.2005р. з Приватним підприємством “Антела” м. Слов’янськ та Закритим акціонерним товариством “Науково –виробничою корпорацією “Крамтехмаш” м. Краматорськ, оскільки позивач не мав мети використовувати придбану продукцію у господарській діяльності.
У матеріалах справи наявна постанова Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2006р. по справі № 43/234 за позовом Закритого акціонерного товариства “Науково –виробничою корпорацією “Крамтехмаш” м. Краматорськ до Приватного підприємства "Антела" м. Слов'янськ про витребування майна на загальну суму 1 433 196 грн. (том2,л.с.32-33).
Постановою Донецького апеляційного господарського суду встановлено, що договір № 15/02/05 від 15.02.05р. поставки "комплектуючі вузли вагонозамедлітеля" відповідно до специфікації був виконаний про що свідчить накладна № 358 від 29.03ю05 р. Оплата продукції була здійснена позивачем шляхом передачі векселя по акту від 27.04.05 р. 29.03.05 р. позивач надіслав відповідачу лист № 94-а,яким просив прийняти на зберігання товари за договором № 15\02\05 у зв’язку з неможливістю їх транспортування. Відповідач прийняв на зберігання майно позивача про що свідчить підпис директора підприємства Чернявської В.Ю. , закріплений печаткою юридичної особи. На підставі ст.938 ЦК України суд встановив факт укладення договору зберігання та виникнення між сторонами зобов’язань по виконанню цього договору
Відповідно до ст. 72 КАС України обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
За таких підстав, судова колегія вважає, що факти укладання та виконання договору купівлі - продажу № 15/02/05 від 15.02.2005р. та договору зберігання встановлені судовим рішенням звільнені від доказування.
Відповідно до п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Зазначена вище норма не пов’язує право платника податку на включення сплаченого (нарахованого) в ціні придбаних товарно –матеріальних цінностей податку на додану вартість з фактом проведення або не проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей. Підпункт 7.4.5 ст.7 вище зазначеного закону пов’язує право платника податку на включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого податку) з підтвердженням на момент перевірки її податковими накладними чи митними деклараціями.
За таких підстав, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.184,195,198,205,212, п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія , -
У Х В А Л И Л А :
Постанову господарського суду Донецької області по справі № 22/33а від 01.03.2006 р. (підписана 03.10.2006р.) залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську залишити без задоволення.
Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвала виготовлена в повному обсязі 24.11.2006р.
Головуючий: Н.Л. Величко
Судді: І.В. Алєєва
А.М. М'ясищев
Надруковано: 4 примір.
1 –позивачу
1 –відповідачу
1 –до справи
1 –ДАГС