РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Заочне
Справа № 1212/3374/2012
Провадження № 2/414/72/2013
04 лютого 2013 року
Кремінський районний суд
Луганської області
У складі: головуюча суддя Кіяшко В.Г.,
при секретарі Пугачова К.О.,
за участі: позивач ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кремінна
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення належної заробітної плати,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Кремінського районного суду Луганської області з позовом, в якому вказав, що працює юрисконсультом на Кремінському виробничому управлінні водопровідно-каналізаційного господарства з 10.03.2009 року. 07.11.2011 року колишнім керівництвом підприємства було видано наказ № 192 «Про зміну штатного розпису», відповідно до якого заробітна позивача зменшилася вдвічі. З цього приводу було проведено багаторазові перевірки фахівців в галузі трудового законодавства. Вищевказаним перевірками встановлено, що вищевказаний наказ є грубим порушенням трудового законодавства. Внаслідок такого порушення відповідачем не сплачувалася позивачу належна заробітна плата, яка згідно розрахунку складає 15986,59 грн. А тому позивач звертається до Кремінського районного суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав повністю.
Відповідач представника в судове засідання не надіслав, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, заперечень не надав (а.с. 94). У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. 04.02.2013 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, вислухавши пояснення позивача, повно всебічно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до трудової книжки (а.с. 6) позивач працює на посаді юрисконсульта. Відповідно до акту перевірки (а.с. 7-10) встановлено, що заробітна плата позивача значно занижена, при нарахуванні заробітної плати не дотримано мінімальних державних гарантій. Відповідно до довідки (а.с. 11-15) встановлено, що вищевказаний наказ є неправомірним з підстав невідповідності трудовому законодавству. Відповідно до акту повторної перевірки (а.с. 16-18) вищевказаний наказ є грубим порушенням норм трудового законодавства. Відповідно до Колективного договору (а.с. 41-51) розділом 4 встановлено форми, системи та розміри заробітної плати та інших видів трудових виплат, а також їх нормування та оплата праці.
Відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій,
зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 94 КЗпП України розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Відповідно до ч.ч. 2,3,4 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про колективні договори» умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про оплату праці» мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною
угодою.
Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.
Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про оплату праці» суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачем по справі порушено умови законодавства про працю, оскільки при нарахуванні заробітної плати позивачу не були враховані мінімальні гарантії оплати праці, заробітна плата виплачувалася в значно меншому розмірі, ніж то вимагає законодавство про працю, а також колективний договір, регіональна та галузева угоди. Внаслідок порушення умов колективного договору, регіональної та галузевої угоди позивачу була не виплачена належна заробітна плата, а саме: за листопад 2011 року - 996,13 грн., за грудень 2011 року - 1378,38 грн., за січень 2012 року - 1663,48 грн., за лютий 2012 року - 1562,22 грн., за березень 2012 року 1660,01 грн., за квітень 2012 року - 1504,78 грн., за травень 2012 року - 1234,23 грн., за червень 2012 року - 1101,26 грн., за липень 2012 року - 1302,66 грн., за серпень 2012 року - 1417,63 грн., за вересень 2012 року - 1294,19 грн., за жовтень 2012 року - 871,47 грн., загалом 15986,59 грн., що підтверджується розрахунком позивачав позовній заяві та не спростовано відповідачем по справі. Відповідачем при нарахуванні заробітної плати позивачу не застосовано тарифного коефіцієнту, коефіцієнти співвідношень.
А тому, на підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути на його користь належну заробітну плату у розмірі 15986,59 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. А тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 229,40 грн.
Повний текст рішення виготовлено 07.02.2013 року.
керуючись ст. ст. 32, 94, 97, 103 КЗпП України; ст. ст. 5, 18 ЗУ «Про колективні договори»; ст. ст. 11, 15, 22, 36 ЗУ «Про оплату праці», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 158, 212-215 ЦПК України, суд -
керуючись ст. ст. 32, 94, 97, 103 КЗпП України; ст. ст. 5, 18 ЗУ «Про колективні договори»; ст. ст. 11, 15, 22, 36 ЗУ «Про оплату праці», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 158, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення належної заробітної плати задовольнити повністю.
Стягнути з Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на користь ОСОБА_1 належну заробітну плату у розмірі 15986,59 грн.
Стягнути з Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства судовий збір у сумі 229,40 грн. на реквізити код ЄДРПО суду (для платника збору, для зазначенні у платіжному документі) 05381320 код класифікації доходів (ККД) 22030001 отримувач УДКСУ у Кремінському районі № доходного рахунку щодо сплати судового збору 31216206700151 код за ЄДРПОУ отримувача коштів 37796309 МФО отримувача коштів 804013 банк отримувача коштів ГУДКСУ у Луганській області.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення судового рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В.Г. Кіяшко