донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
ПОСТАНОВА
Іменем України
23.11.2006 справа №2/274а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Алєєвої І.В. |
суддів: | Величко Н.Л., М'ясищева А.М., |
при секретареві судового засідання: | Горанська Д.В. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Беро А.Л. - за дов. Жаркова О.Г. - за дов., |
від відповідача: | Кримчак А.М. - за дов. Зеленевич Р.Б. - за дов., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: | Спеціалізованої Державної податкової інспекціі по роботі з великими платниками податку у м.Донецьку |
на постанову господарського суду: | Донецької області |
від: | 18.09.2006 року |
по справі: | №2/274а |
за позовом: | ЗАТ "Візаві" (м.Донецьк) |
до: | Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м.Донецьку |
про: | визнання недійсним податкового повідомлення- рішення №0002030823/0/20909/10/15-16-23/5 від 01.08.2006р. |
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ЗАТ “Візаві” (м.Донецьк), звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 01.08.2006р. №0002030823/0/20909/10/15-16-23/5.
Постановою від 18.08.2006р. у справі №2/274а господарський суд Донецької області (суддя: Ханова Р.Ф.) позовні вимоги задовольнив, визнавши недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку від 01.08.2006р. №0002030823/0/20909/10/15-16-23/5.
Постанова місцевого господарського суду мотивована положеннями п.4.5 ст.4, п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4, п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7, п.3 ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість”, ч.2 ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.2 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 01.07.1997р. №141 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2004р. №818) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.08.1997р. за №284/2088, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України України від 30.05.1997р. №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037; тим, що зменшення податкових зобов’язань постачальником на суму податку на додану вартість визначену у коригуючому розрахунку не завжди буде співпадати із сумою, на яку може зменшити кредит отримувач, оскільки він може придбавати товари (роботи, послуги), суми податку за якими до податкового кредиту не включаються або включаються частково; тим, що дані реєстру отриманих і виданих податкових накладних формують дані податкової декларації; на те, що саме сума в розмірі 441грн. припадала на вартість робіт, які придбавались з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, і при здійсненні попередньої оплати саме ця сума віднесена позивачем до складу податкового кредиту.
Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку, з прийнятою постановою місцевого господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, посилаючись в обгрунтування вимог про скасування на те, що господарським судом першої інстанції в порушення п.п.4.5.1 “б” п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” зроблено висновок про можливість ЗАТ “Візаві” коригувати податковий кредит на самостійно визначену суму, яка є меншою ніж зазначена у розрахунку, на підставі залишку станом на 01.03.2006р., а не даних щодо формування податкового кредиту за конкретною операцією; на те, що судом не досліджувалось, в якому обсязі, за якими операціями та з яких підстав по операціях з ВАТ “Інститут “Донецький будпроект” у травні 2000р. здійснювалось чи не здійснювалось формування податкового кредиту; на те, що місцевим господарським судом в неповному обсязі з’ясовані фактичні обставини щодо спірних правовідносин; на те, що господарським судом не були витребувані від позивача документи, що свідчать про формування ним у травні 2000р. податкового кредиту в обсязі меншому, ніж сума податку, сплачена у складі авансу на адресу ВАТ “Інститут “Донецький будпроект”; на те, що судом не враховані у якості доказу по справі дані розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 17.05.2000р. №91, виданого ВАТ “Інститут “Донецький будпроект”.
Позивач, ЗАТ “Візаві” (м.Донецьк), у відзиві на апеляційну скаргу заперечення заявника відхилив з огляду на те, що відповідно до положень Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” перша господарська операція –проведення попередньої оплати ВАТ “Інститут “Донецький будпроект” була відображена в облікових бухгалтерських регістрах у тому звітному періоді, в якому вона була здійснена –в березні 2000р.; на те, що сума ПДВ в розмірі 441,01грн. була зарахована до складу податкового кредиту, тому що не вся сума передплати була проведена з метою її подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; на те, що друга господарська операція –повернення попередньої оплати ВАТ “Інститут “Донецький будпроект” та коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, виданої у 2000р., була відображена в бухгалтерських регістрах у 2006р. –в момент отримання розрахунку корегування від 09.03.2006р. №19/81, на підставі якого позивачем зменшено податковий кредит березня 2006р., включаючи дані зазначеного рахунку до реєстру отриманих накладних; на те, що до моменту отримання первинного документу господарська операція не може бути відображена у тому періоді, в якому вона була здійснена; на те, що корегування здійснювалось позивачем відповідно до положень п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість”; на те, що зменшення податкових зобов’язань постачальником на суму податку на додану вартість, визначену у коригуючому розрахунку, не завжди буде співпадати із сумою, на яку може зменшити кредит отримувач, оскільки він може придбавати товари (роботи, послуги), суми податку за якими до податкового кредиту не включаються або включаються частково; на те, що господарським судом відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України вжито всіх заходів, необхідних для з’ясування фактичних обставин щодо спірних правовідносин.
01.11.2005р. набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.2005р. №2953-ІV, яким п.6 та п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України були викладені в новій редакції, згідно якої до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р., вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою від 27.10.2006р. Донецьким апеляційним господарським судом було відкрите апеляційне провадження по справі №2/274а.
Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2006р. в порядку ст.29 Закону України “Про судоустрій України” призначено колегію суддів (головуючий суддя: Алєєва І.В., судді: Величко Н.Л., Москальова І.В.) для розгляду апеляційної скарги Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку на постанову господарського суду Донецької області від 18.09.2006р. у справі №2/274а.
Ухвалою від 02.11.2006р. справа №2/274а була призначена до апеляційного розгляду.
Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2006р. в порядку ст.29 Закону України “Про судоустрій України” в зв’язку з відпусткою судді Москальової І.В. змінено колегію суддів (головуючий суддя: Алєєва І.В., судді: Величко Н.Л., М’ясищев) для розгляду апеляційної скарги Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку на постанову господарського суду Донецької області від 18.09.2006р. у справі №2/274а.
В судовому засіданні апеляційної інстанції оголошувалась перерва в порядку ст.150, ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.41, ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вивчивши матеріали справи, наявні докази, заслухавши пояснення, доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:
Предметом спору є податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку від 01.08.2006р. №0002030823/0/20909/10/15-16-23/5., яким з посиланнями на п.п.4.4.2 “б” п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ, п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2006р. в розмірі 619грн. (див.23арк.справи).
Оспорене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі матеріалів акта від 21.07.2006р. №77/15-16-23/5/24068600, складеного за результатами позапланової перевірки ЗАТ “Візаві” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів за квітень 2006р.
В акті перевірки перевіряючими констатовано, що ЗАТ “Візаві” в порушення 4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2006р. на суму 619грн. Зазначене порушення відбулось внаслідок невключення до складу податкового кредиту в березні 2006р. розрахунку коригування вартісних і кількісних показників від 09.03.2006р. №18/91 до податкової накладної від 17.05.2000р. №91, виписаної ВАТ “Інститут “Донецький будпроект” на суму ПДВ -1059,85грн.
Відповідно до п.4.5 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Згідно п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку-постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).
Згідно бухгалтерського рахунку ЗАТ “Візаві” на рахунку 641 “Податковий кредит” за березень 2006р. по контрагенту ВАТ “Інститут “Донецький будпроект” значиться сума 441,01грн. (див.105арк.справи).
Як свідчать матеріали справи, податковий кредит за операцією з ВАТ “Інститут “Донецький будпроект” був відкоригований та сформований позивачем у травні 2000р. за податковою накладною від 17.05.2000р. №91.
Представником відповідача було надано в судове засідання апеляційної інстанції довідку від 04.01.2001р. №4-08-41-2 про результати тематичної документальної перевірки ЗАТ “Візаві” за травень 2000р. (оригінал –для огляду, копію –для залучення до матеріалів справи), згідно якої порушень підприємством щодо ведення податкового обліку та правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за придбані товари (роботи, послуги) у травні 2000р. не встановлено. Крім цього, в довідці від 04.01.2001р. №4-08-41-2 про результати тематичної документальної перевірки ЗАТ “Візаві” за травень 2000р. зазначено, що ЗАТ “Візаві” в частині віднесення сум податку до податкового зобов’язання та податкового кредиту застосовано “правило першої події”.
Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість” постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників складається у двох примірниках.
Оригінал розрахунку коригування кількісних і вартісних показників надається покупцю товарів (послуг). Копія залишається у продавця.
Розрахунки коригування кількісних і вартісних показників як покупцем, так і продавцем зберігаються у порядку, аналогічному порядку збереження податкових накладних.
На підставі вказаного розрахунку отримувач товарів (послуг) здійснює коригування податкового кредиту відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість”.
За даними графи 13 розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 17.05.2000р. №91 за договором від 25.04.2000р. №537-1 у відповідній графі зазначено дві суми податкового кредиту покупця, які підлягають зменшенню – 1059,85грн. та –441,01грн. (див.51арк.справи).
Крім цього, з пояснень представників відповідача, наданих у судовому засіданні апеляційної інстанції, яке фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації, вбачається, що в оригіналі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 17.05.2000р. №91 за договором від 25.04.2000р. №537-1 в графі 13 суму - 441,01грн. було написано олівцем, що свідчить про порушення порядку заповнення розрахунку коригування кількісних і вартісних показників.
З матеріалів справи вбачається, що 25.04.2000р. між ЗАТ “Візаві” (“Замовник”) та ВАТ “Інститут “Донецький будпроект” (“Виконавець”) укладено договір на створення науково-технічної продукції №537-1, згідно якого ЗАТ “Візаві” (“Замовник”) доручає, а ВАТ “Інститут “Донецький будпроект” (“Виконавець”) зобов’язується виконати проектні роботи на об’єктах у м.Краматорську, м.Слов’янску, м.Донецьку. При цьому ЗАТ “Візаві” (“Замовник”) зобов’язується забезпечити фінансування робіт за даним договором та своєчасну сплату за виконані роботи відповідно до умов договору, забезпечити своєчасне приймання закінченої науково-технічної продукції в цілому та за окремими етапами, а ВАТ “Інститут “Донецький будпроект” (“Виконавець”) зобов’язується забезпечити своєчасне та якісне виконання робіт за договором (див.99-101арк.справи). За додатковою угодою від 25.12.2000р. №1 до договору від 25.04.2000р. №537-1 на створення науково-технічної продукції між ЗАТ “Візаві” (“Замовник”) та ВАТ “Інститут “Донецький будпроект” (“Виконавець”) строк дії договору продовжено до 31.12.2001р., за додатковою угодою від 25.12.2001р. №2 –до 31.12.2005р. (див.99-103арк.справи). Строки виконання робіт за етапами наведено в календарному плані (додаток №2), який є невід’ємною частиною даного договору (див.104арк.справи).
Як свідчать матеріали справи, ВАТ “Інститут “Донецький будпроект” здійснено 09.03.2006р. повернення авансу за проектні роботи на загальну суму 6359,10грн., у тому числі ПДВ –1059,80грн. згідно договору від 25.04.2000р. №537-1 (див.98арк.справи).
За даними розрахунку коригування вартісних і кількісних показників від 09.03.2006р. №18/91 позивачем у рядку 28 (контрагент - ВАТ “Інститут “Донецький будпроект”) реєстру отриманих і виданих податкових накладних позивачем було відображено суму в розмірі –441,01грн., а не 1059,80грн. (див.67арк.справи).
Апеляційною інстанцією приймаються доводи заявника апеляційної скарги щодо розбіжностей між даними за позицією 28 реєстру отриманих і виданих податкових накладних та даними графи 13 розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 17.05.2000р. №91 за договором від 25.04.2000р. №537-1.
Крім цього, орган державної податкової служби правомірно посилається на те, що Закон України “Про податок на додану вартість” не пов’язує право платника податків на податковий кредит із відображенням господарських операцій у бухгалтерському обліку. Підставою для ведення як податкового, так і бухгалтерського обліку відповідно до положень ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”) є первинні документи. Підставою для відповідного зменшення податкового кредиту в спірних правовідносинах можуть бути лише дані податкового обліку, зокрема, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, а не дані бухгалтерського обліку.
Донецький апеляційний господарський суд з урахуванням викладеного дійшов висновку, що в даному випадку у господарського суду першої інстанції були відсутні правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог.
З огляду на вищезазначене, постанова місцевого господарського суду від 18.09.2006р. у справі №2/274а підлягає скасуванню по підпункту 4 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України в зв’язку з порушенням норм матеріального права з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку від 01.08.2006р. №0002030823/0/20909/10/15-16-23/5.
Результати апеляційного провадження по справі ухвалені колегією суддів в нарадчій кімнаті відповідно до положень ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України.
В порядку п.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України сторонам повідомлено про виготовлення повного тексту постанови в п’ятиденний термін з моменту проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини постанови.
Відповідно до положень ст.101, ст.103, ст.158, ст.159, ст.160, ст.167, ст.196, ст.198, п.4 ст.202, ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови Донецького апеляційного господарського суду про скасування постанови господарського суду Донецької області від 18.09.2006р. у справі №2/274а.
Беручи до уваги викладене, керуючись п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, ст.94, ст.101, ст.103, ст.154, ст.158, ст.159, ст.160, ст.167, ст.185, ст.186, ст.195, ст.196, ст.198, ст.199, п.4 ст.202, ст.205, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду
П О С Т А Н О В И Л А:
Постанову господарського суду Донецької області від 18.09.2006р. у справі №2/274а –скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позовних вимог ЗАТ “Візаві” (м.Донецьк) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку від 01.08.2006р. №0002030823/0/20909/10/15-16-23/5 –відмовити.
Постанова Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту постанови.
Постанова складена в повному обсязі 28.11.2006р.
Головуючий: І.В. Алєєва
Судді: Н.Л. Величко
А.М. М'ясищев