УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ справи: 2-1801/2011 Головуючий суду першої інстанції:Цурцев В.М.
№ провадження: 22-ц/190/726/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Сінані О. М.
"24" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Сінані О.М.,
Суддів:Рошка М.В., Хмарук Н.С.,
При секретарі:Боголюбовій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Малоріченської сільської ради, ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування рішення Малоріченської сільської ради, визнання незаконним та скасування державного акту на земельну ділянку, треті особи: ОСОБА_8, Алуштинське міське управління земельних ресурсів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_9 на рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 14 листопада 2012 року,
ВСТАНОВИЛА:
рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 14 листопада 2012 року позов ОСОБА_6 задоволений. Визнано незаконним та скасовано рішення 21 сесії 5 скликання Малоріченської сільської ради м. Алушти АР Крим від 25.12.2007 року № 21/119, яким ОСОБА_7 наданий дозвіл на складання проекту відводу для передачі у власність земельної ділянки, площею 0,0887 га, розташованої по АДРЕСА_1, з земель сільської ради для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд та будівель, одержання державного акту. Визнано незаконним та скасовано рішення 34 сесії 5 скликання Малоріченської сільської ради м. Алушти АР Крим № 34/64 від 03.03.2009 року, на підставі якого ОСОБА_7 08.04.2009 року виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 991930, розташовану по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Визнаний недійсним та скасований державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 991930, виданий 08.04.2009 року ОСОБА_7 на підставі рішення 34 сесії 5 скликання Малоріченської сільської ради № 34/64 від 03 березня 2009 року, розташований по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В обґрунтування апеляційної скарги представник ОСОБА_7 - ОСОБА_9, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що позивачка не є користувачем спірної земельної ділянки у зв'язку з відсутністю у неї та ОСОБА_8 відповідного державного акту. Оскільки земельна ділянка закріплена за ОСОБА_8 наказом р/з «Малоріченський» № 26 від 25.01.1991 року, тобто до укладення шлюбу з позивачкою, а рішенням виконкому Малоріченської сільської ради № 98 від 19.09.1991 року лише дозволено будівництво, висновок про те, що зазначеним рішенням ділянку передано в користування, в тому числі й позивачці, є помилковим. Окрім того, дружина не має право на майно, яке знаходиться в користуванні у її чоловіка. Не враховано судом, що на час розгляду справи ще не вирішено питання про право власності позивачки на житловий будинок, що розташований на спірній ділянці.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_7 та Малоріченської сільської ради, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення позивачки та її представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом радгосп-заводу «Малоріченський» від 25 січня 1991 року № 26 за ОСОБА_8 закріплено земельну ділянку НОМЕР_1, площею 0,07 га, на строк у три роки на період будівництва жилих будинків. 09 серпня 1991 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 укладений шлюб.
Рішенням виконавчого комітету Малоріченської сільської ради народних депутатів № 98а від 19 вересня 19991 року ОСОБА_8 (у складі сім'ї дві особи) наданий дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці, НОМЕР_1, площею 0,07 га у с. Сонячногірському в м. Алушта.
Рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради народних депутатів від 29.10.19991 року № 817 затверджено рішення виконавчого комітету Малоріченської сільської ради народних депутатів № 98а від 19.09.1991 року та дозволено ОСОБА_8 протягом трьох років будівництво індивідуального жилого будинку на присадибній земельній ділянці, площею 0,07 га за схемою ділянки АДРЕСА_1.
За час шлюбу на земельній ділянці збудований житловий будинок, гараж, вбиральня, баня.
Рішенням Малоріченської сільської ради м. Алушти АР Крим від 25.12.2007 року № 21/118 на підставі заяви ОСОБА_8 про припинення права користування земельною ділянкою останньому припинено право користування земельною ділянкою, площею 0,07 га, розташованою по АДРЕСА_1.
Зазначеним рішенням надано ОСОБА_7 дозвіл на складення проекту відводу для передачі у власність земельної ділянки, площею 0,0887 га, розташованої по АДРЕСА_1, з земель сільської ради для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд та будівель, отримання державного акту.
080.04.2009 року ОСОБА_7 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на правовідносини, які виникли між сторонами, розповсюджується дія ст. 22 ч. 1 КпШС України, ст. ст. 116 ч. 1, 152 ч.ч. 1, 2 ЗК України, відповідно до яких: майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном; громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону; держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
З такими висновками місцевого суду погоджується колегія суддів та вважає, що вони відповідають фактичним обставинам справи та зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія не приймає доводи апеляційної скарги, оскільки згідно ст. 116 ЗК України, громадяни набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Окрім того, відповідно до п. 18-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», якщо на земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК, 377 ЦК.
Враховуючи, що на спірній земельній ділянці знаходиться будинок, який є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_6, земельна ділянка не була вилучена у встановленому законом порядку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_9 відхилити.
Рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 14 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: