АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1616/1586/2012 Номер провадження 22-ц/786/736/2013 Головуючий у 1-й інстанції Крючко Н.І. Доповідач Абрамов П. С.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі :

Головуючого судді : Абрамова П.С.

Суддів : Винниченко Ю.М. Корнієнко В.І.

При секретарі: Рибак О.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест»

на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 7 грудня 2012 року

в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест», Корпорація «Полтавабудінвест» , за участю третьою особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» , про захист прав споживача шляхом розірвання договору та стягнення коштів

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2012 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, зазначала, що 23.05.2008 року між нею та ТОВ « Інвестиціна компанія «Полтавабудінвест» було укладено договір № 05-085 участі у фонді фінансування будівництва. Оскільки відповідач свої обов'язки за договором не виконав прохала розірвати укладений договір. Стягнути на її користь 348975 сплачених коштів, 1 000 грн. плати за у правління коштами, 16006, 92 грн. збитків, 10469, 25 грн. неустойки, ( т. 1 а. с.1-7, 106, 125-126,176-182).

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 7 грудня 2012 року Договір участі у фонді фінансування будівництва №05-085 від 23.04.2008 року укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест» - розірвано.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест» на користь ОСОБА_1, кошти передані в довірче управління на інвестування будівництва квартири АДРЕСА_1, 11 у розмірі 348 975 грн. за рахунок коштів фонду фінансування будівництва № 5 виду «А».

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест» на користь ОСОБА_1, на поточний рахунок НОМЕР_1 в ПАТ «Ерсте Банк» кошти на відшкодування збитків в сумі 16 006 грн. 92 коп. та неустойки в сумі 10 469 грн. 25 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест» на користь держави судовий збір в сумі 3 219 грн.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 прохала рішення суду змінити в частині стягнення коштів за рахунок коштів фінансування будівництва № 5 виду «А», мотивуючи свої вимоги тим, що позивачка таких вимог не заявляла.

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «ІК « Полтавабудінвест» прохали рішення суду в частині стягнення збитків в сумі 16006 грн. 92 коп. та неустойки в сумі 10469 грн. 25 коп. скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині зазначали, що судом не враховано вимоги ст. 258 ЦК України щодо річного строку позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки , не враховано вимоги ст. 20 Закону України «Про фінансово - кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», вимог ст. 22 ЦК України та невірно зроблені висновки щодо заподіяння позивачці збитків.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,та про часткове задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест» .

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 14 постанови Пленуму № 12 від 24 жовтня 2008 року « Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі доводів апеляційної скарги, так і за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції, крім випадків передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.4 ст. 18 Закону «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» у разі порушення забудовником строків спорудження об'єкта будівництва або у разі неналежного виконання управителем своїх обов'язків, передбачених частиною першою цієї статті, довіритель має право вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати йому коштів. Управитель зобов'язаний виплатити довірителю кошти у сумі, що визначається відповідно до статті 20 цього Закону при відмові довірителя від участі у ФФБ і не може бути меншою за суму, внесену довірителем до ФФБ. Довіритель не сплачує управителю винагороду за виплату йому коштів у разі, якщо довіритель відмовляється від участі у ФФБ з підстав, визначених цією частиною.

Місцевим судом встановлено факт , що 23 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна компанія „Полтавабудінвест» укладено договір участі у фонді фінансування будівництва за № 05-85, відповідно до умов якого позивачем було передано останньому у довірчу власність кошти у сумі 348 975,00 грн. на інвестування будівництва, а саме:двокімнатної квартири АДРЕСА_1

Однак свої зобов'язання за цим договором відповідач не виконав та квартира позивачу побудована та передана у власність у визначений договором строк не була.

Встановивши ці обставини , місцевий суд розірвав укладений договір та стягнув на користь позивачки внесену нею на інвестування квартири суму коштів 348 975,00 грн.

В зазначеній частині сторони судове рішення не оспорюють, та колегія суддів не вбачає підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги в цій частині.

Стягуючи пеню в розмірі 3 % від вартості послуги, місцевий суд правильно застосував до правовідносин сторін вимог Закону України « Про захист прав споживачів», врахувавши при цьому, що у відповідності з вимогами ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені законом або договором.

У відповідності з вимогами п. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі , коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

У разі коли вартість роботи (послуги) не визначена , виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Враховуючи вартість замовлення 348 975,00 грн. , місцевий суд вірно стягнув із вказаної суми 3%.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

В цій частині судове рішення також відповідає вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест» в частині застосування строків позовної є необґрунтованими, оскільки позивачі строк позовної давності не пропустили, на час звернення до суду дія договору не була припинена. Також доводи апеляційної скарги про відсутність вини управителя також правового значення не має, оскільки ст. 10 ч.6 закону України « про захист прав споживачів» передбачає звільнення від відповідальності в разі наявності вини самого споживача чи наявності непереборної сили. Зазначені обставин судом не встановлені.

ст. 20 Закону України «Про фінансово - кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» не передбачає звільнення управителя ФФБ від відповідальності передбаченої ст. 10 ч.5 закону України « Про захист прав споживачів, який поширюється на правовідносини сторін.

У відповідності з ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.

Як вбачається з змінених позовних вимог позивачки (т.1 а. с. 181) позивачка прохала звернути стягнення на кошти фонду фінансування будівництва № 5 виду « А» та на інші активи належні боржникам.

Відповідно до вимог ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення може визначити порядок його виконання, про що зазначає в рішенні.

За таких обставин, враховуючи наявність зазначених позовних вимог , місцевий суд встановив порядок виконання рішення :- за рахунок коштів фонду фінансування будівництва № 5 виду «А».

Доводи апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в цій частині висновків місцевого суду не спростували.

Згідно з вимогами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Під збитками визначено втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або муст зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки), та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Визначаючи збитками підвищення відсоткової ставки за кредитним договором укладеним між позивачкою та ВАТ « Ерсте банк» місцевий суд не звернув увагу на умови кредитного договору укладеного між сторонами.( т.1 а. с. 35-36)

Так в п. 1.1. кредитного договору визначено, що ОСОБА_1 взяла кредит в розмірі 55280 доларів США на термін до 24 квітня 2038 року із сплатою 13, 5 відсотків річних.

Також п.1.1.1. договору сторони обумовили, що розмір відсотків знижується на 1% після отримання ОСОБА_1 правоустановлюючих документів на об'єкт нерухомості.

З врахуванням зазначених обставин колегія суддів не може погодитися з висновками місцевого суду , що не зниження відсоткової ставки за кредитним договором на 1 відсоток - є заподіяння позивачу збитків,( реальних чи упущеної вигоди).

Укладаючи кредитний договір ОСОБА_1 діяла на власний ризик та обумовлювала умови договору.

Зниження відсоткової ставки могло відбутися лише при настанні певних умов.

З врахуванням вищевикладеного рішення суду в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест» на користь ОСОБА_1, на поточний рахунок НОМЕР_1 в ПАТ «Ерсте Банк» кошти на відшкодування збитків в сумі 16 006 грн. 92 коп. підлягає скасуванню, а в задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307 п.4 ч.1 ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест» задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 7 грудня 2012 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест» на користь ОСОБА_1, на поточний рахунок НОМЕР_1 в ПАТ «Ерсте Банк» кошти на відшкодування збитків в сумі 16 006 грн. 92 коп. скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 7 грудня 2012 залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді : (підписи)

Копія згідно: