донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.11.2006 р. справа №18/338пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Старовойтової Г.Я. |
суддів | Волкова Р.В., Калантай М.В., |
За участю представників сторін: |
від прокуратури: від позивача: | Губанова Л.В. –заступник прокурора, посвідчення №1960 від 01.02.2002р. Авдєєва Г.В. –спеціаліст-юрисконсульт, за дов. №01/15-6723 від 12.12.2005р. |
від відповідача: | Марусенко І.В. –представник, за дов. №273 від 30.10.2006р. |
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | товариства з обмеженою відповідальністю „Восход”, м.Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 04.10.2006 р. |
у справі | № 18/338пн ( суддя Овсяннікова О.В. ) |
за позовом | прокурора Кіровського району м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк |
до відповідача | товариства з обмеженою відповідальністю „Восход”, м.Донецьк |
про | звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.10.2006 р. у справі №18/338пн ( суддя Овсяннікова О.В. ) задоволено позов прокурора Кіровського району м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк, до товариства з обмеженою відповідальністю „Восход”, м.Донецьк.
Зобов’язано товариство з обмеженою відповідальністю “Восход”, м.Донецьк, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1000га із земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться в Кіровському районі м. Донецька по вул. Туполева, 9, під будівництво торгового комплексу та автостоянки (біля торгового комплексу “Обжора”).
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю „Восход”, м.Донецьк, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду.
Відповідач вважає, що рішення господарського суду Донецької області підлягає скасуванню, оскільки судом неповно з’ясовані обставини, які мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи, порушені та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
В обгрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що його підприємство займає земельну ділянку площею 0,1000 га під розміщення лише гостевої автостоянки біля торгівельного комплексу „Обжора”, яка знаходиться за адресою: вул. Туполева, 7 б, м.Донецьк, та підприємством було отримано офіційне узгодження від виконавчого комітету Донецької міської ради на надання в оренду вищевказану земельну ділянку, яка фактично використовується підприємством. Відповідач просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник прокуратури Донецької області, який прибув в засідання суду, зазначив, що вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим, прийнятим відповідно до вимог законодавства та з урахуванням всіх обставин справи. Просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Позивач, Виконавчий комітет Донецької міської ради, м. Донецьк, відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник у судовому засіданні апеляційного суду зазначив, що господарський суд всебічно розглянув матеріали справи та прийняв рішення відповідно до умов законодавства. Просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
У відповідності до вимог ст. 811 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні здійснювався запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.
Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 13.11.2006 р. відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про судоустрій України»№ 3018-ІІІ від 07.02.2002 р. для розгляду апеляційної скарги у справі № 18/338пн була призначена інша колегія суддів.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Донецького міського управління земельних ресурсів проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства товариства з обмеженою відповідальністю „Восход” на земельній ділянці по вул. Туполева, м.Донецьк.
За результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства складено акт від 26.10.2005р. З акту перевірки вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю „Восход” самовільно використовує земельні ділянки загальною площею близько 0,1000 га по вул. Туполева в тому числі під прибудову до стіни торгівельного комплексу площею 0,0004 га, під розміщення стаціонарного контейнеру для збирання сміття площею 0,0010 га, під установку навісів для зберігання колясок площею 0,0018 га, під розміщення ганку з центрального входу в торгівельний комплекс площею 0,0012 га, під розміщення гостевої автостоянки площею 0,0750 га та під автостоянку службових автомашин біля торцевої стіни торгівельного комплексу напроти жилого будинку №9 площею 0,0206 га без правовстановлюючих документів на землю, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Донецьке міське управління земельних ресурсів згідно ст. ст. 6, 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” видало припис №26/10-05-V від 26.10.2005р. Цим приписом директору ТОВ „Восход” Петренко Ж.В. приписано усунути виявлені порушення земельного законодавства. У разі невиконання припису директора повідомлено, що підприємство буде притягнуто до відповідальності за ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Директор ТОВ „Восход” Петренко Ж.В. припис не виконала.
Донецьке міське управління земельних ресурсів прийняло постанову про накладення адміністративного стягнення №21/10-ІС від 21.10.2005р. Постановою №08/ІІ-05-V від 08.11.2005р. згідно ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а також ст. ст. 24, 238-1, 283, ч. 1 п. 1 ст. 284 та 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення постановлено визнати гр. Петренко Ж.В. винною у скоєні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн. 00 коп.
28.11.2005р. державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Донецького міського управління земельних ресурсів проведена перевірка виконання припису посадової особи виданого директору ТОВ „Восход” Петренко Ж.В. та складено акт від 28.11.2005р. Цим актом встановлено, що на час перевірки 28.11.2005р. ТОВ „Восход” в особі директора Петренко Ж.В. не виконано припис посадової особи від 26.10.2005р. №26/10-05-V, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Приписом №28/11-05-V від 28.11.2005р. директору ТОВ „Восход” Петренко Ж.В. приписано усунути виявлені порушення земельного законодавства.
У протоколі про адміністративне порушення №28/11-05-V від 28.11.2005р. директор ТОВ „Восход” Петренко Ж.В. зазначила, що „зобов’язуюсь самовільно зайняті земельні ділянки дооформити згідно до законодавства України, а саме, в найближчий час подати заявку до Донецької міської ради”.
16.02.2006р. державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Донецького міського управління земельних ресурсів проведена перевірка виконання припису посадової особи, виданого директору ТОВ „Восход” Петренко Ж.В., складено акт від 16.02.2006р. В акті перевірки зазначено, що на час перевірки 16.02.2006р. ТОВ „Восход” в особі директора Петренко Ж.В. не виконано припис посадової особи №28/11-05-V від 28.11.2005р., що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Прокурор Кіровського району м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк, звернувся з позовною заявою до відповідача про зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю “Восход”, м.Донецьк, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1000га із земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться в Кіровському районі м. Донецька по вул. Туполева, 9, під будівництво торгового комплексу та автостоянки. Господарський суд Донецької області задовольнив позовні вимоги прокурора.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм діючого законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі №18/338пн від 04.10.2006р. відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодекс України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Статтею 125 Земельного кодекс України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення ст. 125 Земельного кодекс України приступив до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), без одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.
У відповідності зі ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи на момент перевірок 26.10..2005р., 28.11.2005р. та 16.02.2006р. у відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Восход”, вищенаведені державні акти були відсутні.
Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
З огляду на викладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд підставно задовольнив позовні вимоги прокурора Кіровського району м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк, до товариства з обмеженою відповідальністю „Восход”, м.Донецьк, та зобов’язав товариство з обмеженою відповідальністю “Восход”, м.Донецьк, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1000 га із земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться в Кіровському районі м. Донецька по вул. Туполева, 9, під будівництво торгового комплексу та автостоянки.
Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Судова колегія вважає, що відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю “Восход”, м.Донецьк, не довів у розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу України свої вимоги та заперечення щодо обгрунтування апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Судова колегія вважає, що з урахуванням викладених в рішенні обставин та доводів сторін, згідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінив докази в їх сукупності та дійшов правильного висновку, що прокурор довів та обгрунтував свої вимоги щодо заявлених позовних вимог.
З огляду на надані до матеріалів справи документи, та враховуючи вимоги ст. ст. 116, 124, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст. ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не є підставою для задоволення апеляційної скарги. Крім того, представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти того, що підприємство дійсно займає земельну ділянку без правовстановлюючих документів.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Рішення господарського суду Донецької області від 04.10.2006 р. у справі №18/338пн ( суддя Овсяннікова О.В. ) - залишити без змін.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Восход”, м.Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 04.10.2006 р. у справі № 18/338пн - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у встановленому законодавством порядку в касаційну інстанцію.
Відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України за згодою сторін в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Головуючий Старовойтова Г.Я.
Судді: Волков Р.В.
Калантай М.В.
Надруковано: 6 прим.
2 прим. - прокурору;
1 прим. - позивачу
1 прим. - відповідачу
1 прим - у справу
1 прим. - ДАГС