ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 лютого 2013 р. Справа № 9/84/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Балтака О.О.

при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 9/84/2012/5003

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія", код ЄДРПОУ 25412086 (вул. Баренбойма, 1, м. Київ, 01013)

до: Приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону", код ЄДРПОУ 00282435 (вул. Промислова, б.15, м. Гнівань, Тиврівський район, Вінницька область, 23310)

про стягнення 828 415, 76 грн. боргу

за участю представників сторін:

від позивача: Савін О.О. - довіреність № 8725 від 24.12.12 р., старший юрисконсульт.

від відповідача: Ілініч М.О. - довіреність № 08/02 від 04.01.13 р., юрисконсульт.

ВСТАНОВИВ :

Приватним акціонерним товариством "Українська гірничо-металургійна компанія" заявлено позов до приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" про стягнення 828 415, 76 грн., з них 769 671,20 грн. - основного боргу; 9 985,51 грн. - 3% річних; 48 759,05 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 13.12.12 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 9/84/2012/5003 та призначено її до розгляду на 25.12.12 р.

Ухвалами суду від 25.12.12 р., 15.01.13 р. розгляд справи відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України відкладався.

07.02.13 р. в судовому засіданні представник позивача надав пояснення з приводу заявлених позовних вимог та зауважив, що безпосередньо перед судовим засіданням представниками сторін через канцелярію суду подано обопільно підписане клопотання (вх. № 08-46/1864/13 від 07.02.13 р.), в якому останні дійшли згоди, що заявлена до стягнення пеня за період з 05.06.12 р. по 01.07.12 р. у розмірі 2 858,41 грн. нараховано безпідставно.

Відповідно до ст. 22 ГПК України дане клопотання прийнято судом до розгляду та розцінюється як зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені на 2858,41 грн..

В силу ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 ГПК, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Зважаючи на наведені правові приписи, суд дійшов висновку, що вказане клопотання підлягає задоволенню як таке, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Представник відповідача при наданні пояснень в спростування заявленого позову підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву № 212/02 від 07.02.13 р. та зазначив, що приватне акціонерне товариство "Гніванський завод спецзалізобетону" вважає, що заявлена до стягнення пеня за період з 05.06.12 р. по 01.07.12 р. у розмірі 2858,41 грн. нарахована неправомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

15.03.12 р. між приватним акціонерним товариством "Українська гірничо-металургійна компанія" (Учасник) та приватним акціонерним товариством "Гніванський завод спецзалізобетону" (Замовник) укладено договір про закупівлю товарів № 46-П.

Згідно п.1.1. договору Учасник зобов"язується у 2012 році поставити Замовникові товар, зазначений у специфікації даного договору, а Замовник прийняти і оплатити цей товар. Найменування (номенклатура, асортимент) товару зазначений у п. 1.2. договору.

У п. 3.1. договору сторони визначили, що ціна договору становить 2937600,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 489 600,00 грн..

В п.п. 4.1., 4.2., 4.3. ст. 4 договору зазначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після отримання накладної на товар, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Учасника, протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту отримання накладної на товар. До видаткової накладної додаються: рахунок-фактура Учасника, податкова накладна, документи, що підтверджують якість товару (сертифікат якості на дану партію), при отриманні Замовником кожної партії товару. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі.

Датою поставки товару вважається дата отримання, вказана в накладній, що оформлена на цей товар, підписана уповноваженими представниками Сторін, що є підтвердженням про одержання товару. Замовник має право пред'явити Учаснику претензії по кількості на підставі накладної про відпуск Товару (п.п. 5.4., 5.6. договору).

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 2 419146,24 грн. у кількості 297,464 тони, що підтверджується:

- видатковими накладними № ЖФВ-000256 від 19.03.12 р. на суму 162 506,40 грн.; № ЖФВ-000336 від 26.03.12 р. на суму 162 506,40 грн.; № ЖФВ-000390 від 30.03.12 р. на суму 162 506,40 грн.; № ЖФВ-000532 від 12.04.12 р. на суму 162 506,40 грн.; №ЖФВ-000535 від 12.04.12 р. на суму 162 506,40 грн.; № ЖФВ-000596 від 19.04.12 р. на суму 167 149,44 грн.; № ЖФВ-000954 від 18.05.12 р. на суму 32 501,28 грн.; №ЖФВ-001000 від 22.05.12 р. на суму 166 121,28 грн.; № ЖФВ-001072 від 28.05.12 р. на суму 173 971,20 грн.; № ЖФВ-001150 від 30.05.12 р. на суму 166 121,28 грн.; № ЖФВ-001339 від 12.06.12 р. на суму 181 078,56 грн.; № ЖФВ-001459 від 20.06.12 р. на суму 181078,56 грн.; № ЖФВ-001573 від 17.06.12 р. на суму 181 078,56 грн.; № ЖФВ-001695 від 06.07.12 р. на суму 181 078,56 грн.; № ЖФВ-002177 від 10.08.12 р. на суму 176435,52 грн.;

- довіреностями № 105 від 19.03.12 р.; № 343 від 26.06.12 р.; № 174 від 12.04.12 р.; № 353 від 27.06.12 р.; № 254 від 18.05.12 р.; № 411 від 30.07.12 р.; № 304 від 11.06.12 р..

Відповідачем претензій по кількості на підставі накладних про відпуск товару не пред'являлося.

Вищезазначені видаткові накладні відповідають вимогам до первинних документів, передбачених ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та вимогам ст. 36 ГПК України до письмових доказів.

З наявних в матеріалах справи документів (19 банківських виписок) вбачається, що приватне акціонерне товариство "Гніванський завод спецзалізобетону" частково розрахувалося з приватним акціонерним товариством "Українська гірничо-металургійна компанія" у розмірі 1 649475,04 грн..

З метою досудового врегулювання спору, 11.10.12 р. позивач надсилав на адресу відповідача претензію № 451 з вимогою погасити решту боргу у розмірі 769 671,20 грн.. Проте, приватне акціонерне товариство "Гніванський завод спецзалізобетону" на письмову вимогу позивача не відреагувало.

За таких обставин, у відповідача перед позивачем за неналежне виконання договірних зобов"язань утворився борг у розмірі 769 671,20 грн. (2 419146,24 грн. - 1649475,04 грн.), що стверджується відсутністю в матеріалах справи доказів розрахунків з позивачем згідно предмету позовних вимог (платіжні доручення, виписки банківських установ про рух коштів на рахунку, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо) на заявлену до стягнення суму та актом звірки взаємних розрахунків станом на 11.01.13 р..

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд приймає до уваги наступні положення законодавчих актів.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

Як випливає з договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки товару.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Враховуючи наведені приписи діючого законодавства, суд вважає, що заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 769 671,20 грн. нарахована правомірно та обгрунтовано, а відтак підлягає задоволенню.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем заявлено до стягнення 9 985,51 грн. - 3% річних; 45 900,64 грн. - пені з урахуванням клопотання про зменшення пені на 2 858,41 грн..

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

В силу ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п. 7.3. договору сторони визначили, що у разі порушення строків оплати Замовник сплачує Учаснику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь період прострочення.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення 9 985,51 грн. - 3% річних; 45900,64 грн. - пені, суд дійшов висновку, що дані вимоги заявлено та нараховано правильно, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати, пов"язані зі сплатою судового збору покладаються на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору (абз. 5 п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи те, що позивачем клопотанням від 07.02.13 р. зменшено розмір позовних вимог в частині стягнення пені на 2 858,41 грн., сплачений ним згідно платіжного доручення № 9775 від 06.12.12 р. судовий збір у розмірі 16 568,32 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України у сумі 57,17 грн..

Керуючись ст.ст. 4-5, 32, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону", код ЄДРПОУ 00282435 (вул. Промислова, б.15, м. Гнівань, Тиврівський район, Вінницька область, 23310) на користь приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія", код ЄДРПОУ 25412086 (вул. Баренбойма, 1, м. Київ, 01013) 769 671,20 грн. - основного боргу; 9 985,51 грн. - 3% річних; 45 900,64 грн. - пені; 16 511,15 грн. - витрат, пов"язаних зі сплатою судового збору.

3. Сплачений згідно платіжного доручення № 9775 від 06.12.12 р. судовий збір у розмірі 57,17 грн. повернути приватному акціонерному товариству "Українська гірничо-металургійна компанія", код ЄДРПОУ 25412086 (вул. Баренбойма, 1, м. Київ, 01013) з Державного бюджету України (оригінал платіжного доручення міститься в матеріалах справи № 9/84/2012/5003). Примірник рішення суду, засвідчений гербовою печаткою суду, є підставою для повернення позивачу з Державного бюджету України сум у розмірі, встановленому даним рішенням.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення суду складено та оформлено 11 лютого 2013 р.

Суддя Балтак О.О.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи