донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
15.11.2006 р. справа №2/276пн
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Алєєвої І.В. |
суддів | Величко Н.Л., М'ясищева А.М., |
при секретареві судового засідання | Горанська Д.В. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Пахоменков В.І. - за дов., |
від відповідача: від 3 особи: | Чирикіна Н.В. - за дов. Берестова В.В. - за дов. Таран А.О. - за дов. не з'явились, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | ДПІ у м.Краматорську |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 20.09.2006 року |
по справі | №2/276пн |
за позовом | ВАТ "Енергомашспецсталь" (м.Краматорськ) |
до 3 особа: | ДПІ у м.Краматорську Відділення Державного казначейства у м.Краматорську |
про | спонукання надати Відділенню Державного казначейства у м.Краматорськувисновок про відшкодування з Державного бюджету України залишку суми бюджетного відшкодування за податковою декларацією з ПДВ за квітень 2006р. у розмірі 1642842 грн. |
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ВАТ „Енергомашспецсталь” (м.Краматорськ), звернувся до господарського суду з позовною заявою до ДПІ у м.Краматорську про спонукання ДПІ у м.Краматорську надати до Відділення Держаного казначейства у м.Краматорську висновок про відшкодування з Державного бюджету України залишку суми бюджетного відшкодування за податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2006р. в розмірі 1642842грн.
Постановою від 20.09.2006р. у справі №2/276пн господарський суд Донецької області (суддя: Ханова Р.Ф.) позовні вимоги задовольнив в повному обсязі
Постанова місцевого господарського суду мотивована положеннями п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.4, п.п.7.7.5, п.п.7.7.6, п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в чинній редакції); тим, що позивачем податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2006р. та заява про повернення повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації подані відповідно до положень п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в чинній редакції); тим, що відповідачем не встановлені порушення правильності визначення позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету в розмірі 4234128грн. за квітень 2006р., що підтверджується актом органу державної податкової служби від 06.07.2006р. №727/23-6-00210602; тим, що саме нормами Закону України „Про податок на додану вартість” регулюються всі питання пов’язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість; тим, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість»право платника податку не поставлене в залежність від проведення або непроведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.
Відповідач, ДПІ у м.Краматорську, з прийнятим рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, посилаючись в обгрунтування вимог про скасування на те, що підприємством відповідно до положень п.1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” (в чинній редакції) не доведено факт надходження до бюджету сум ПДВ та факт надмірної сплати ПДВ; на те, що оскільки на даний час не отримані всі відповіді щодо проведення зустрічних перевірок підприємств-постачальників позивача, то факт наявності надмірної сплати податку на додану вартість за звітний період є непідтвердженим.
Позивач, ВАТ „Енергомашспецсталь” (м.Краматорськ), у відзиві на апеляційну скаргу заперечення заявника відхилив з підстав, викладених в постанові місцевого господарського суду, зазначаючи, що висновки суду є законними та обгрунтованими.
Позивач вважає, що заявник апеляційної скарги безпідставно посилається на попередню редакцію ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, яка діяла до внесення в неї змін Законом України від 25.03.2005р. №2505-ІV. Стосовно доводів апеляційної скарги щодо невірного застосування п.1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” позивач зазначає, що ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” дає лише визначення термінів, які використовуються в цьому законі, та не передбачає будь-яких умов відшкодування ПДВ. Позивач спростовує апеляційні вимоги відповідача також тим, що Наказ ДПА України від 24.04.2003р. №376, на який посилається відповідач, не має юридичної сили, оскільки цей наказ незареєстрований в Мінюсті України і є лише внутрішнім наказом податкової служби та не може визначати права та обов’язки платника податків.
01.11.2005р. набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.2005р. №2953-ІV, яким п.6 та п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України були викладені в новій редакції, згідно якої до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р., вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
До Донецького апеляційного господарського суду 10.11.2006р. надійшло клопотання Відділення Державного казначейства у м.Краматорську від 08.11.2006р. №02-39/1649 про розгляд справи №2/276пн без участі їх представників. Судова колегія дійшла висновку щодо можливості розгляду справи за участю з’явившихся представників сторін. За результатами розгляду зазначене клопотання задоволено судовою колегією. Інші представники сторін не заперечували проти задоволення цього клопотання.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2006р. відкрите апеляційне провадження в адміністративній справі №2/276пн.
Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2006р. в порядку ст.28, ст.29 Закону України “Про судоустрій України” призначено колегію суддів (головуючий суддя: Алєєва І.В., судді: Величко Н.Л., Москальова І.В.) для розгляду апеляційної скарги ДПІ у м.Краматорську на постанову господарського суду Донецької області від 20.09.2006р. у справі №2/276пн.
Ухвалою від 02.11.2006р. закінчено підготовку та призначено справу №2/276пн до апеляційного розгляду.
Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2006р. в порядку ст.28, ст.29 Закону України “Про судоустрій України” в зв’язку з відпусткою судді Москальової І.В. змінено колегію суддів (головуючий суддя: Алєєва І.В., судді: Величко Н.Л., М’ясищев А.М.) для розгляду апеляційної скарги ДПІ у м.Краматорську на постанову господарського суду Донецької області від 20.09.2006р. у справі №2/276пн.
Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.41, ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вивчивши матеріали справи, наявні докази, заслухавши пояснення, доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:
За даними податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2006р. (подана 22.05.2006р.) залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду шляхом перерахування на рахунок в установі банку складає 4234128грн. (див.п.25.1декларації) (9-10арк.справи).
Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м.Краматорську було проведено виїзну позаплановану перевірку ВАТ „Енергомашспецсталь” (м.Краматорськ) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за рахунок платника у банку за період –квітень 2006р., результати якої відображено в акті від 06.07.2006р. №727/23-6-00210602.
Органом державної податкової служби в ході зазначеної перевірки порушень з боку ВАТ „Енергомашспецсталь” (м.Краматорськ) податкового законодавства при формуванні податкового кредиту в квітні 2006р.не встановлено (див.15-26арк.справи).
Як свідчать матеріали справи, позивачу було відшкодовано податок на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2006р. в розмірі 2591286грн. (див.41-42арк.справи). Залишок невідшкодованої суми від’ємного значення податку на додану вартість, який підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України за податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2006р. становить 1642842грн.
Відповідно до п.п.7.7.4, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно з п.4.1р.4 Порядку відшкодування ПДВ, в редакції, затвердженій наказом ДПА України та Держказначейства України від 21.05.2001р. №200/86, який був зареєстрований в Мінюсті України 08.06.2001р. за №489/5680, органи Державного Казначейства України здійснюють відшкодування ПДВ на підставі висновків податкових органів (за встановленою формою) або за рішенням суду. В спірних правовідносин відповідний висновок не надходив від податкового органу до територіального органу Державного казначейства, що унеможливило одержання платником податку відшкодування суми ПДВ без звернення з позовом до господарського суду.
Як свідчать матеріали справи та це не спростовується учасниками процесу, ДПІ у м.Краматорську не було надано у встановлені Законом України “Про податок на додану вартість” (в чинній редакції) строки висновок на відшкодування ВАТ „Енергомашспецсталь” (м.Краматорськ) суми податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2006р.
Виходячи з того, що в абзаці 2 п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції Закону України від 03.06.2005р. №2642-4) прямо передбачено, що податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” на момент спірних правовідносин викладено в редакції Закону України від 25.03.2005р. №2505-ІV, у місцевого господарського суду були правові підстави для розгляду по суті позову про спонукання податкового органу надати до органу Державного казначейства відповідний висновок на відшкодування ПДВ.
Заявник апеляційної скарги не спростував висновки місцевого господарського суду стосовно того, що аналіз норм п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” свідчить про те, що податковий орган при здійсненні контролю за обчисленням та сплатою податків, у тому числі –за бюджетним відшкодуванням ПДВ, повинен діяти у певний спосіб, а саме за наслідками перевірок, визначених Законом, повинен або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.
Апеляційна інстанція при оцінці доводів податкового органу щодо застосування п.1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” враховує, що нормами Закону України “Про податок на додану вартість” не передбачений обов’язок покупця товару –платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податок на додану вартість безпосередньо до державного бюджету.
Господарським судом першої інстанції правомірно зазначено, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість»право платника податку не поставлене в залежність від проведення або непроведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника. В судовому засіданні податковий орган підтвердив, що по першому ланцюгу не встановлено порушень податкового законодавства.
За результатами апеляційного провадження по справі судова колегія дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки постанова місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам, нормам чинного законодавства і з заявлених підстав не підлягає скасуванню.
Результати апеляційного провадження по справі ухвалені колегією суддів в нарадчій кімнаті відповідно до положень ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень ст.101, ст.103, ст.158, ст.159, ст.160, ст.167, ст.196, ст.198, ст.200, ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини ухвали Донецького апеляційного господарського суду про залишення без зміни постанови господарського суду Донецької області від 20.09.2006р. у справі №2/276пн.
В порядку п.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України сторонам повідомлено про виготовлення повного тексту ухвали в п’ятиденний термін з моменту проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали.
Беручи до уваги викладене, керуючись п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, ст.101, ст.103, ст.154, ст.158, ст.159, ст.160, ст.167, ст.185, ст.186, ст.195, ст.196, ст.198, ст.200, п.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду
У Х В А Л И ЛА:
Апеляційну скаргу ДПІ у м.Краматорську на постанову господарського суду Донецької області від 20.09.2006р. у справі №2/276пн – залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Донецької області від 20.09.2006р. у справі №2/276пн –залишити без зміни.
Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали.
Ухвала складена в повному обсязі 20.11.2006р.
Головуючий: І.В. Алєєва
Судді: Н.Л. Величко
А.М. М'ясищев