Справа № 0902/868/2012
Провадження № 22ц/779/257/2013
Категорія 57
Головуючий у 1 інстанції Поляниця М.М.
Суддя-доповідач Соколовський В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Соколовського В.М.,
суддів: Проскупніцького П.І., Вакарук В.М.,
секретаря Бойчука Л.М.,
з участю: представника відділу ДВС Болехівського міського управління юстиції Дяківа М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою представника стягувача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на бездіяльність державних виконавців та начальника відділу Державної виконавчої служби Болехівського міського управління юстиції Івано-Франківської області,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Болехівського міського суду від 21 грудня 2012 року,-
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2012 року представник стягувача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернулась до суду із скаргою на бездіяльність державних виконавців та начальника відділу ДВС Болехівського міського управління юстиції Івано-Франківської області.
Просила визнати неправомірною бездіяльність начальника відділу ДВС Болехівського міського управління юстиції Дяківа М.М. та головного державного виконавця Свериди Р.В. по виконавчому провадженню №26211980 за виконавчим листом №2-329/2010р. від 11.04.2011 року. При цьому просила зобов'язати начальника відділу ДВС Болехівського міського управління юстиції прискорити здійснення виконавчого провадження за виконавчим листом №2-329/2010р. від 11.04.2011 року, скасувати постанову відділу ДВС Болехівського міського управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві від 12.10.2012 року та повернути виконавчий лист №2-329/2010р. від 11.04.2011 року до виконання у відділ ДВС Болехівського міського управління юстиції.
Ухвалою Болехівського міського суду від 21 грудня 2012 року в задоволенні вищевказаної скарги відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права та неповне з'ясування суттєвих обставин справи.
Зокрема, апелянт зазначає, що у провадженні відділу ДВС Болехівського міського управління юстиції з 20.04.2011 року знаходився на виконанні виконавчий лист №2-329/2010р. від 11.04.2011 року, який стосувався стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 80789 грн. 19 коп.
Постановою від 12.09.2011 року накладено арешт на майно ОСОБА_5 та оголошено заборону на його відчуження. Постановою від 15.09.2011 року оголошено розшук майна боржника, а саме, транспортного засобу марки «Opel Kadet», д.н.з. НОМЕР_1. Крім того, постановою від 15.09.2011 року виконавче провадження зупинено.
На думку ОСОБА_3, постанова про зупинення виконавчого провадження винесена державним виконавцем з метою затягування виконавчого провадження, а також для надання боржнику можливості відчужити належне йому майно своїм родичам.
Апелянт вважає, що державним виконавцем не накладено арешт на майно ОСОБА_5, щоб боржник мав можливість його відчужити.
12.10.2012 року державним виконавцем винесено постанови про поновлення виконавчого провадження, а також про повернення стягувачеві виконавчого листа у зв'язку з тим, що транспортний засіб марки «Opel Kadet», д.н.з. НОМЕР_1, не знайдено. Дані постанови апелянт вважає безпідставними і такими, що порушують її право на виконання рішення суду.
Згідно ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Однак, на момент звернення до суду із скаргою рішення суду залишається невиконаним, що вказує на бездіяльність працівників відділу ДВС Болехівського міського управління юстиції.
З цих підстав просила ухвалу Болехівського міського суду від 21 грудня 2012 року скасувати та постановити нову, якою скасувати постанову відділу ДВС Болехівського міського управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві від 12.10.2012 року та повернути виконавчий лист №2-329/2010р. від 11.04.2011 року на виконання до відділу ДВС Болехівського міського управління юстиції.
В судове засідання апелянт не прибула, хоча належно повідомлена про розгляд справи.
Начальник відділу ДВС Болехівського міського управління юстиції Дяків М.М. апеляційну скаргу не визнав, вважає її безпідставною, а ухвалу суду - законною та обґрунтованою, яку просив залишити в силі, відмовивши у задоволенні скарги. Вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що відділом ДВС Болехівського міського управління юстиції приймались належні заходи по виконанню рішення суду стосовно стягнення з боржника ОСОБА_5 на користь стягувача ОСОБА_3 присуджених коштів, проте, із-за відсутності у боржника майна чи коштів рішення неможливо виконати до цього часу.
Вислухавши доповідача, заперечення проти скарги представника відділу ДВС Болехівського міського управління юстиції, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконанні відділу ДВС Болехівського міського управління юстиції знаходився виконавчий лист №2-329 від 11 квітня 2011 р., виданий Болехівським міським судом про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 80789 грн. 19 коп. боргу (а.с.5).
Головним державним виконавцем 25 квітня 2011 року відкрито виконавче провадження по виконанню вищезазначеного виконавчого листа (а.с.6), а 16 червня 2011 року та 11 серпня 2011 року державним виконавцем Сверидою В.Р. здійснено перевірку майнового стану боржника за місцем проживання і майна, на яке можна було звернути стягнення, не виявлено (а.с.7). Після отримання відповіді з Калуського МРЕВ про наявність транспортних засобів 12 вересня 2011 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження (а.с.8). Вказана постанова внесена в Єдиний реєстр обтяжень рухомого майна 12 вересня 2011 року (а.с.96). 27 лютого 2012 року старшим державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на нерухоме майно боржника, яка внесена в Єдиний реєстр (а.с.57,95). Під час проведення виконавчих дій державним виконавцем здійснено запити у фінансові органи та реєструючі органи щодо виявлення майна, яке належить ОСОБА_5 і на яке можна було б звернути стягнення (а.с.45,46,48,50,51, 53).
З метою встановлення місця знаходження автомобіля марки «OPEL Kadet», д.н.з. НОМЕР_1, 15 вересня 2011 року старшим державним виконавцем винесено постанови про розшук вказаного автомобіля та постанови про проведення перевірки наявності зазначеного майна на території Львівської області, Снятинського району Івано-Франківської області (а.с.62,64,65).
В оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції вірно зазначено про те, що представник заявника неправильно тлумачить акт від 11 серпня 2011 року, який складено державним виконавцем, оскільки, у зазначеному акті вказано, що він складався у присутності ОСОБА_6, власника будинку, і жодної вказівки на ОСОБА_7, яка стала власником будинку по АДРЕСА_1 12 жовтня 2011 року, - не має (а.с.7,92).
Правильною є і вказівка суду на те, що в процесі судового розгляду було спростовано твердження представника стягувача, що ОСОБА_5 в результаті бездіяльності державних виконавців відчужив належне йому майно, оскільки, майно, яке відчужувалось, належало не боржнику, а зовсім іншим громадянам (а.с.80,85-86,92-94).
ОСОБА_5 намагався частково погашати борг перед стягувачем, однак, стягувач відмовлялась від отримання грошей (а.с.100-106).
Також судом першої інстанції встановлено, що старший державний виконавець звертався до суду з поданнями про обмеження боржника у праві виїзду за межі України, яке 10 лютого 2012 року було задоволено (а.с.71-72). Перевірялись всі об'єкти нерухомого майна, на які вказувала стягувач, які ніби-то належать боржнику (а.с.73,74,75-80).
Болехівським міським судом було відмовлено у задоволенні подання державного виконавця щодо виділення частки майна боржника, оскільки, вказане майно не було спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 (а.с.81).
Як визначено пунктом 7 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.
Постанова про розшук майна боржника від 15 вересня 2011 року, а саме, автомобіля марки «OPEL Kadet», д.н.з. НОМЕР_1, що належить боржнику ОСОБА_5, органами внутрішніх справ не виконана і автомобіль не розшукано (а.с.9,70).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що головний державний виконавець, винісши 12 жовтня 2012 року постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, діяв у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та у межах наданих йому повноважень, не порушивши при цьому прав і свобод стягувача, яка не позбавлена права повторно пред'явити виконавчий лист для виконання в строк до 12 жовтня 2013 року. Дії державного виконавця під час виконання судового рішення були вчинені відповідно до закону, в межах його повноважень, а той факт, що рішення суду не виконано з об'єктивних перешкод (незалежних від дій виконавця) не може бути підставою для задоволення тверджень стягувача про порушення її прав з вини дій державного виконавця.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно відмовлено заявнику у задоволенні скарги, оскільки, вимоги, які викладені в скарзі представника стягувача, є безпідставними та не підтверджуються матеріалами справи. З цих же підстав колегія суддів не може взяти до уваги і твердження апелянта про незаконність постановленої судом ухвали, яка відповідає вимогам закону, тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Болехівського міського суду від 21 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий В.М. Соколовський
Судді: П.І. Проскурніцький В.М. Вакарук