Справа № 208/2675/2012 Провадження № 22-ц/772/365/2013Головуючий в суді першої інстанції:Павленко І.В.

Категорія: 27Доповідач: Вавшко В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

ГоловуючогоВавшка В.С.,

суддів:Колоса С.С., Іващука В.А.,

при секретарі:Пишному О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 на ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 23 травня 2012 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики,

у с т а н о в и л а :

У травні ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики, вказував, що 19.05.2009 року він позичив ОСОБА_6 кошти у сумі 110 000 грн., що підтверджується відповідною розпискою (а.с. 11), однак в обумовлений строк останній борг не повернув.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_8 просив стягнути з ОСОБА_6 борг у сумі 110 000 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 3300 грн., а всього на суму 113 300 грн.

Одночасно ОСОБА_8 просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 23 травня 2012 року заяву ОСОБА_8 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У апеляційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_7 просять скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Задовольняючи заяву ОСОБА_8 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому відповідно до ст. 151 ЦПК України вжив заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_6

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Окрім того, ст. ст. 317, 319 ЦК України передбачено право власника майна розпоряджатися ним на власний розсуд.

Колегією суддів встановлено, що згідно свідоцтва про право особистої власності від 28 вересня 1998 року № 16 житловий будинок розташований у АДРЕСА_1, належить ОСОБА_7 (а.с. 41).

Колегія суддів вважає, що у зв'язку з постановленням оскаржуваної ухвали, власник не в змозі реалізувати право на розпорядження вказаним житловим будинком.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, не встановив обставин щодо належності на праві власності об'єкту обтяження, наклав арешт на житловий будинок, який належить на праві власності ОСОБА_7, чим порушив його права передбачені ст.ст. 319, 321 ЦК України.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_8 у позовній заяві визначена ціна позову у розмірі 113 300 грн.

Враховуючи ту обставину, що ціна позову визначена відповідною сумою (113 300 грн.), суд вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_6, що є не співмірним із заявленою позивачем вимогою, а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено вимоги процесуального права.

За таких обставин та виходячи із положень пункту 2 частини 1 статті 312 ЦПК України, колегія суддів вважає, що ухвала постановлена із порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню із постановленням ухвали про часткове задоволення заяви про забезпечення позову ОСОБА_8

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 23 травня 2012 року у частині накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_6 змінити. Резолютивну частину ухвали викласти в наступній редакції:

Заяву ОСОБА_8 задовольнити частково.

Накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_6 на праві власності в межах ціни позову у розмірі 113 300 грн. (сто тринадцять тисяч триста гривень).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя :

Судді: