АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/2060/2013 Головуючий у 1-ій інстанції - БукінаО.М.
Доповідач - Музичко С.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - судді: Музичко С.Г.,
суддів: Кравець Т.А., Левенця Б.Б.,
при секретарі: Чайці І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 05 грудня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного вищого навчального закладу «Міжгалузева академія управління», третя особа: ОСОБА_3, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 05.12.2012 в задоволенні позову ОСОБА_2 до Державного вищого навчального закладу «Міжгалузева академія управління», третя особа: ОСОБА_3, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу. Зазначає, на підставі заяви відповідач прийняв скаржницю на роботу згідно наказу від 22.08.2000 року з 01.09.2000 року на умовах безстрокового трудового договору.
В подальшому відповідач змінив таку істотну умову трудового договору як строк в односторонньому порядку, шляхом видання наказів, в тому числі наказу №4-к від 09.06.2012 року. Знаючи про видання даного наказу, позивач не зазначила дату її ознайомлення. Відсутність її заяви про зміну істотних умов трудового договору свідчить про незгоду останньої з умовою строкової угоди. Суд не взяв до уваги, що відповідач у відповідності до вимог ст.32 КЗпП України, повинен був попередити працівника за 2 місяці про зміну істотних умов договору.
Просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, осіб які приймали участь в cyдовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, 01.09.2000 року на підставі наказу ректора Міжгалузевого інституту Управління за №81-к від 22.08.2000 року ОСОБА_2, зараховано на посаду старшого викладача фізичного виховання кафедри суспільних дисциплін Міжгалузевого інституту Управління (а.с.6-7).
Згідно наказу №83-ос від 30.06.2011 року «Про затвердження структури та штат розкладу Міжгалузевого інституту управління» проведено внутрішню реорганізацію в Міжгалузевому інституті управління (а.с.46).
Наказом №62-к від 31.08.2011 року ОСОБА_2 переведено з посади старшого викладача кафедри соціогуманітарних дисциплін факультету менеджменту на посаду старшого викладача Кафедри суспільних наук факультету менеджменту на період роботи из 01.09.2011 року по 30.06.2012 року (а.с.16).
Позивача переведено на посаду старшого викладача Кафедри суспільних наук факультету менеджменту з 09.06.2012 року по 30.06.2012 року відповідно до наказу № 4-к від 09.06.2012 року. Про ознайомлення з наказом щодо переведення та встановлення строку трудового договору свідчить її підпис (а.с.57-61).
ОСОБА_2 надано невикористану щорічну основну відпустку з 01.07.2012 року по 26.08.2012 року з наступним звільненням з 26.08.2012 року на підставі п.2 ч.1 ст. 36 КЗпП України згідно наказу ректора Міжгалузевої академії управління № 8-в від 27.06.2012 року (а.с.76-77).
За наказом №23-в від 14.09.2012 року позивача звільнено з займаної посади у зв'язку з закінченням строку дії трудового договору ( п.2 ч.1 ст.З6КЗпП України) (а.с.75).
Відмовлючи в задоволенні позову, суд першої інстанції керувався ст.ст. 23, 32 КЗпП України та виходив з того, що позивачу було відомо щодо істотних змін умов роботи в частині строку дії трудового договору, проте остання відповідних наказів не оскаржила та вважала, що з нею в подальшому буде продовжено трудові відносини.
Колегія суддів погодилась з висновком суду з огляду на таке.
Пункт 2 частини першої статті 23 КЗпП УКраїни виокремлює трудові договори, що укладаються на строк, визначений за погодженням сторін. Такі договори є строковими. Вони можуть укладатись як при прийнятті на роботу, так і згодом, якщо є підстави для укладення (переукладення) строкового трудового договору.
Строковий трудовий договір може укладатися на будь-який строк, визначений за погодженням сторін. При цьому закон ніяк не обмежує права сторін трудового договору на визначення строку його дії, якщо не заборонено укладати трудовий договір на строк.
Відповідно до п.З ст. 54 Закону України «Про освіту», педагогічні та науково- педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом.
Контракт як особлива форма трудового договору передбачає строк його дії та інші умови договору (ч.3 ст. 21 КЗпП України).
З цього слідує, що укладати трудовий договір на строк із педадогічними та накуково-педадогічними працівниками не заборонено, тому сторони на підставі наказів №62-к від 31.08.2011 року, № 4-к від 09.06.2012 року переуклали трудовий договір із безстрокового на строковий.
Зазначені накази позивачем не оскаржені, відтак ОСОБА_2 погодилась з умовами строкового договору. 30.06.2012р строк дії трудового договору позивача закінчився.
Враховуючи викладене, відповідач правомірно наказом №23-в від 14.09.2012 року звільнив ОСОБА_2 з займаної посади у зв'язку з закінченням строку дії трудового договору.
Суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 05 грудня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: