АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/796/602/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Литвинова І.В.
Доповідач: Невідома Т.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 січня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - судді Невідомої Т.О.
суддів Пікуль А.А., Гаврилової М.В.
при секретарі Товарницькій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа: ОСОБА_5, про визнання договору поруки припиненим,
в с т а н о в и л а :
В липні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вищезазначеним позовом.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 рокупозов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано договір поруки від 27.11.2006, укладений ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 23494105), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 4553, припиненим.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 23494105) на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.
Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ч.4 ст.559 ЦК України, просила скасувати рішення суду першої інстанціїта ухвалити нове, яким у позові відмовити. Зазначає, що пунктом 4.1 договору поруки встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою чинність з моменту закінчення забезпеченого ним зобов'язання. При цьому цей пункт є відсилочним і відсилає до пункту 1.2 кредитного договору, згідно якого кредит надається строком на 120 місяців з 27.11.2006р. по 27.11.2026р. Отже, договір поруки укладено строком на 10 років або 120 місяців. Крім того, договір поруки діє до 27 листопада 2026 року і не може бути припиненим у зв'язку із тим, що з моменту виникнення у банку права на дострокове стягнення усієї суми заборгованості банк не звернувся з вимогою до поручителя.
ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
ОСОБА_7, яка діє в інтересах ОСОБА_4, заперечувала проти апеляційної скарги, вважала, що спір судом вирішений правильно.
3-я особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглядати справу у відсутність 3-ї особи відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з'явились в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом27.11.2006р. між ОСОБА_5 та Відкритим акціонерним товариством «РайффайзенБанк Аваль» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав кредит у сумі 30 518,00 доларів США на споживчі цілі строком до 27.11.2026р., а останній зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 15,25 % річних (п.п.1.1, 2.1 договору) (а.с. 9-11).
З метою забезпечення виконання умов кредитного договору ОСОБА_5, між ОСОБА_4 та Відкритим акціонерним товариством «РайффайзенБанк Аваль» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») був укладений договір поруки, відповідно до якого позивач зобов'язалась відповідати за виконання третьою особою зобов'язань, які виникають з умов кредитного договору (п.п.1.2 договору)(а.с.4-5).
Ухвалюючи рішення про припинення договору поруки суд першої інстанції виходив з того, що в договорі поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (п.4.1) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст.251 та ч.1 ст.252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст.559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Однак погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не правильно застосував норми матеріального закону.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, а тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п.3 і 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує та ухвалює нове рішення із наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Кредитним договором, укладеним 27 листопада 2006 року між ВАТ «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_5, передбачено, що датою остаточного повернення кредиту є 27.11.2026.
Договором поруки, укладеним між сторонами передбачено, що він діє до повного виконання зобов'язань боржника за основним договором (п. 4.2).
Оскільки строк договору поруки не встановлений, а кредитор пред'явив позов до поручителя до настання строку виконання кредитного зобов'язання у повному обсязі, колегія суддів приходить до висновку, що дата припинення позичальником своїх зобов'язань в частині несплати чергового платежу та дата пред'явлення вимоги правового значення не має з огляду на наступне.
Слід розрізняти поняття строк виконання основного зобов'язання та право на дострокове стягнення усієї суми заборгованості за кредитним договором. Строк виконання основного зобов'язання визначено кредитним договором (27.11.2026). Право на дострокове стягнення усієї суми заборгованості-право, що виникає в процесі дії кредитного договору у зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за кредитним договором. Пред'явлення вимоги до позичальника з проханням у 30-денний термін погасити заборгованість за кредитним договором, сплатити нараховані відсотки та пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання не є настанням строку виконання основного зобов'язання, а лише правом на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором. Тому з моменту закінчення 30-денного терміну з моменту пред'явлення претензії-вимоги не можна відраховувати шестимісячний термін звернення до поручителя, який відраховується від дня настання строку виконання зобов'язання.
Таким чином, договір поруки діє до 27 листопада 2026 року і не може бути припиненим у зв'язку з тим, що протягом з моменту виникнення у банку права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості банк не звернувся з вимогою до поручителя.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про припинення договору поруки є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.303,307,309, 313-316,319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 рокускасувати та ухвалити нове про відмову в позові.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: М.В. Гаврилова
А.А. Пікуль