КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-1375/11 Головуючий у 1-й інстанції: Литвин О.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
У Х В А Л А
Іменем України
06 лютого 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача Управління пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 14.02.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії у відповідності до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та Закону України Про соціальний захист дітей війни",-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом про визнання неправомірними дії відповідача щодо призначення та виплати додаткової пенсії та підвищення (доплати) до пенсії не у відповідності з вимогами ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 14.02.2011 року вимоги позивача про зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни - задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог позивача.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується наявними матеріалами справи, що позивач відноситься до категорії 4 громадян, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку у відповідача, як непрацюючий пенсіонер, зареєстрований та постійно проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю та має статус "дитина війни".
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у відповідній редакції, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008р. від 22 травня 2008 року, далі по тексту - Закон № 2195-ІV) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державних пенсій; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, відповідно до якої громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю проводиться доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно вищенаведених норм, позивач має право на доплату, як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території посиленого радіоекологічного контролю, на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю та підвищення до пенсії як дитині війни.
Всупереч статей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу додаткова пенсія та підвищення до пенсії виплачувались відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 та від 26.07.1996 року №836.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру додаткової пенсії та підвищення до пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не Постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).
Колегія суддів звертає увагу, що зі змісту статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру додаткової пенсії, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Розглядаючи вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням вимог ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.
Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 122, 158, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача Управління пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 14.02.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії у відповідності до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та Закону України Про соціальний захист дітей війни" - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Бистрик Г.М.
Судді: Усенко В.Г.
Оксененко О.М.
Головуючий суддя Бистрик Г.М.
Судді: Усенко В.Г.
Оксененко О.М.
- Номер:
- Опис: про визнання дій та бездіяльності протиправними
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: 2а-1375/11
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Бистрик Г.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Залишено без руху
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.12.2017
- Дата етапу: 04.12.2017
- Номер: К/9901/2487/17
- Опис: про визнання дій та бездіяльності протиправними
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: 2а-1375/11
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Бистрик Г.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Відкрито провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 26.12.2017
- Дата етапу: 23.01.2018