ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2006 р.

Справа  № 30/281-06-8283

За позовом:   Приватне підприємство „Ролада”  

До відповідача:  Комунальне підприємство „Ланжерон”

                             Комунальне підприємство „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості”

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:    Одеська міська   рада;

                                                                                 

Про  визнання права власності    

                                                                                                                 Суддя   РОГА Н.В.

                                                    Представники:

Від позивача:  Сурілова Л.О.-  згідно довіреності №124\08  від 11.08.2006р.,

                         Дементьєв А.В.- директор

Від відповідача: КП „Ланжерон” -  Воронков В.О.- довіреність  від 31.08.2006р.

                 ОМБТІ та РОН- Найда Д.І.- довіреність №579 від 03.07.2006р.  

Від третьої особи: Сєміног Л.В.- довіреність №222\исх-гс від 05.05.2006р.

                                                      

СУТЬ СПОРУ: Позивач,  Приватне підприємство   (далі - ПП ) „Ролада”,  звернувся до господарського  суду Одеської області  з позовною заявою  до  комунального підприємства „Ланжерон” та комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” (далі - ОМБТІ та РОН) про визнання права власності на не житлове приміщення кафе „Аттіка” загальною площею 88,6 кв.м на пляжі „Ланжерон” (згідно техпаспорту від 07.06.2005р.) та зобов’язання ОМБТІ та РОН зареєструвати за ПП „Ролада” право власності на зазначене приміщення.   

Представники позивача позовну заяву підтримують, наполягають на її задоволенні.

Відповідач - КП „Ланжерон” проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач - ОМБТІ та РОН проти позову заперечує , посилаючись на те, що вимога до ОМБТІ та РОН повинна розглядатися у порядку КАС України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , суд встановив:

01 грудня 2003р. між КП „Ланжерон” (Орендодавець) та ПП „Ролада” (Орендар) був укладений Договір №13-2\03\Д оренди нежилого приміщення, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування приміщення пасажирського павільйону (інв.№82), розташоване на земельній ділянці на території пляжу Ланжерон в                м. Одесі, під розміщення об’єкту громадського харчування та місць відпочинку населення (кафе Аттіка”). Строк дії договору –до 31.11.2028р.

За умовами договору Орендар зобов’язався своєчасно здійснювати капітальний і поточний ремонт орендованого нежилого приміщення . Капітальний ремонт, реконструкція, технічне переобладнання орендованого приміщення, викликані особливостями господарської діяльності Орендаря, проводяться лише з дозволу Орендодавця з наданням проектно-кошторисної документації, виготовленої за рахунок Орендаря до початку проведення робіт і затвердженої у встановленому порядку.

Вартість об’єкту оренди на момент укладення договору складала 7342 грн. Згідно додатку №4 до Договору  площа земельної ділянки під об’єктом оренди  складає 12,7 кв.м.

Під час дії договору оренди Орендар, у 2003-2004р.р., за рахунок власних коштів здійснив капітальний ремонт об’єкту оренди  згідно кошторису. Факт проведення капітального ремонту, на думку позивача, підтверджується Звітом по незалежній оцінці вартості приміщення кафе „Аттіка” (інв.№82) загальною площею 88,6 кв.м з прилеглим відкритим майданчиком, що розташовані за адресою: м. Одеса, пляж „Ланжерон”, схемою розташування торгового об’єкту  ПП „Ролада” (кафе „Аттіка”, узгодженою директором КП „Ланжерон”, технічним паспортом від 07.06.2005р.

Позивач вважає, що капітальний ремонт був проведений ним з дотриманням вимог п.4.4. Договору оренди та вимог чинного законодавства України, зокрема, п.3 ч.4 ст.23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч.1 ст.778 Цивільного кодексу України . Реконструкція була викликана особливостями господарської діяльності Орендаря, реконструкція проведена з отриманням дозволу Орендодавця, що підтверджується письмовою згодою на схемі розташування торгового об’єкта. Проведена реконструкція потягла за собою зміну конструктивних елементів приміщення, у зв’язку з чим збільшилася його площа та вартість об’єкта оренди (за даними позивача більш ніж в 50 разів) , але зміни функціонального призначення приміщення припущено не було.

На підставі зазначеного, а також з урахуванням того, що зроблені поліпшення є невідокремленими від приміщення, що орендується, без його пошкодження, позивач вважає , що в результаті проведеного ним капітального ремонту  об’єкту оренди була створена нова річ. З урахуванням того, що вартість витрат, які зазнав позивач  у зв’язку  з поліпшенням об’єкту оренди,  більш ніж в 50 разів перевищує вартість приміщення, що було надано в оренду, позивач вважає, що право власності на не житлове приміщення кафе „Аттіка” (інв.№82) загальною площею 88,6 кв.м на пляжі „Ланжерон”  має бути визнано за                        ПП „Ролада”.

Відповідач - КП „Ланжерон” проти позову заперечує, посилаючись на те, що майно КП  знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси та закріплене за підприємством на праві господарського відання.  Відповідно до п.7.11 Договору оренди нежилого приміщення №13-2\03\Д від 01.12.2003р.  передача приміщення в оренду не спричиняє передачу  Орендарю права власності на це приміщення. Власником орендованого приміщення залишається територіальна громада м. Одеси.

Відповідач також вважає, що ПП „Ролада” порушено ст.778 Цивільного кодексу України, згідно якої  наймач може поліпшити річ, яка є предметом найму, лише за згодою наймодавця, та п.4.4. Договору оренди, згідно якого капітальний ремонт, реконструкція, технічне переобладнання орендованого приміщення, викликані особливостями господарської діяльності Орендаря, проводяться лише з дозволу Орендодавця з наданням проектно-кошторисної документації, виготовленої за рахунок Орендаря до початку проведення робіт і затвердженої у встановленому порядку. Такого дозволу Орендарю надано не було, проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт та реконструкцію об’єкту оренди Орендодавець не узгоджував.  Навпаки, Орендодавець протягом 2004-2005років надсилав на адресу ПП „Ролада” приписи щодо припинення будівельних робіт  по реконструкції об’єкта оренди до надання затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації.

Відповідач - ОМБТІ та РОН проти позову заперечує, посилаючись на те, що на даний час у позивача не має право встановлювальних документів, на підставі яких ОМБТІ та РОН могло б здійснити державну реєстрацію права власності позивача на спірне приміщення. Крім того, відповідач зазначив, що у матеріалах справи відсутні документи, які б підтвердили звернення  позивача до ОМБТІ та РОН щодо реєстрації права власності.

Відповідач також зазначив, що на його думку, вимоги до ОМБТІ та РОН щодо зобов’язання здійснити реєстрацію права власності мають розглядатися в порядку КАС України.   

Одеська міська рада повністю підтримує заперечення КП „Ланжерон”.  Крім того, представник Одеської міської ради зазначив, що згідно ст.4 Закону України „Про власність” Одеська міська рада, як власник спірного майна, володіє, користується та розпоряджається ним. Відповідно до п.1 ст.55 зазначеного Закону власник не може бути позбавлений своїх прав на майно.

Розглянув матеріали справи суд доходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог   за таких підстав:

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.. 16 цього ж кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту є визнання права.

Згідно зі ст. 316 ЦК України правом  власності  є право особи на річ (майно),  яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,  незалежно від  волі інших осіб. Зміст права власності визначений ст. 317 ЦК України, згідно з якою власникові належать права  володіння,  користування  та розпоряджання своїм майном. Згідно зі ст. 319 ЦК власник  володіє,  користується,   розпоряджається   своїм майном на власний розсуд і  має  право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ст. 319 ЦК України).

Відповідно до ст..328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно , якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.  З матеріалів справи не вбачається наявність право чину між орендодавцем та орендарем, або власником майна та ПП „Ролада” щодо переходу права власності на  нежиле приміщення пасажирського павільйону (інв.№82) , розташованого на території пляжу „Ланжерон”.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2003р. між КП „Ланжерон”  та ПП „Ролада”  був укладений Договір№13-2\03\Д оренди нежилого приміщення, згідно якого ПП „Ролада” набуло прав та обов’язків орендаря щодо нежилого приміщення пасажирського павільйону (інв.№82), розташованого на території пляжу „Ланжерон”. Сторони по справі не заперечують, що об’єкт оренди є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси, отже, на орендні відносини між сторонами за договором розповсюджується дія Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Позивач по справі наполягає на тому, що зробив за власні кошти суттєві поліпшення орендованого  майна, які неможливо відокремити від об’єкту оренди без заподіяння йому шкоди, у зв’язку з чим позивач вважає, що фактично створив нову річ у зв’язку з чим у нього виникло право власності на цю річ. Але, згідно ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”  якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди , орендодавець зобов’язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної у встановленому  законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.  Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем  без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає. При цьому, зазначена стаття Закону  регулює правові наслідки припинення або розірвання  договору оренди.  

Отже, необхідними умовами  вимоги про відшкодування вартості невід’ємних  поліпшень орендованого майна, що належить до державної або  комунальної власності є: припинення або розірвання договору оренди, наявність поліпшень орендованого майна, які неможливо відокремити від майна, наявність згоди орендодавця на поліпшення орендованого майна, визначення в установленому законом порядку меж збільшення орендованого майна.

Крім того, за умовами п.4.4. Договору №13-2\03\Д оренди нежилого приміщення від 01.12.2003р. капітальний ремонт, реконструкція, технічне переобладнання орендованого приміщення проводяться лише з дозволу Орендодавця з наданням проектно-кошторисної документації  до початку проведення робіт і затвердженої в установленому порядку.

З матеріалів справи не вбачається наявність згоди Орендодавця на проведення капітального ремонту та реконструкції об’єкту оренди. Наявність погодження директора КП „Лонжерон” на схемі розташування торгового об’єкту взагалі не має відношення як до погодження проведення капітального ремонту та реконструкції, так і до договору оренди, адже  на самій схемі зазначено, що вона має відношення до договору ПЕВ №07\2\04 від23.04.2004р.

Відповідно до  ч.1 ст.778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ , яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Згідно ч.5 цієї ж статті якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Як вже зазначалося вище, позивачем не надано доказів отримання згоди наймодавця на проведення  поліпшень об’єкту оренди, тому у суду не має підстав для застосування ч.4 ст.778 Цивільного кодексу України.   

На даний час договір оренди є чинним, не розірваний сторонами, отже, Орендар не може ставити питання про відшкодування вартості невід’ємних поліпшень.

Слід зазначити, що Договором оренди №13-2\03\Д не передбачено переходу до Орендаря права власності на об’єкт оренди в результаті проведення капітального ремонту або реконструкції об’єкту оренди. Навпаки, за умовами п.7.6. Договору усі зроблені Орендарем у приміщенні невід’ємні поліпшення передаються Орендодавцю безоплатно.

Згідно ст.4 Закону України Про власність”  лише власник майна володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.  

Згідно п.30 ч.1 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до виняткової компетенції міської ради відноситься прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, затвердження місцевих програм приватизації , а також переліку об’єктів комунальної власності , які не підлягають приватизації, визначення доцільності , порядку та умов приватизації об’єктів права комунальної власності .  

За таких обставин, у суду не має підстав для задоволення позову ПП „Ролада”.

           

              Керуючись ст.ст.  82-85 ГПК України, суд, –

                                            ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову  Приватного підприємства „Ролада” –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

               Рішення підписане 20 жовтня 2006р.

              Суддя                                                                                       Рога Н. В.