ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"23" червня 2006 р. | Справа № 6/175-06-4744А |
10.50 м. Одеса
Позивач : ТОВ “Оліста Уніфлекс”
Відповідач : Одеська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.
Про визнання незаконними дій суб`єктів владних повноважень та зобов`язання виконати певні дії
Суддя Демешин О.А
Секретар Полякова Н.В.
Представники:
Від позивача: Козирський Є.С.. - довіреність
Від відповідача: Чепелєв - довіреність
Суть спору: ТОВ “Оліста Уніфлекс”, (далі-Позивач) надано позов до Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (далі –Відповідач) про визнання незаконними дій відповідача що до видання припису від 21 квітня 2006 року за №349 та забовязати відповідача провести державний ветеринарно-санітарний контроль вантажу з проставленням відповідних відміток про транзит в товаросупровідних документах
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
22 жовтня 2005 року позивач ввіз на територію Одеського морського торгівельного порту (МТП) з метою транзиту у Республіку Молдова вантаж - оболонка натуральна, (код по УКТЗЕД 0504 00 00 00), який уявляє собою очищену та оброблену впродовж 30-ті діб (консервовану) химичною речовіною (поварена сіль у концентраціі понад 25%) тонку кишку свиней та дрібної рогатої худоби (ДРХ), яка транспортуєтся у відповідній тарі (діжки) спільно з консервуючим розчином повареної солі.
Вантаж супроводжувався передбаченими ветеринарним законодавством України документами, зокрема оригіналом міжнародного ветеринарного сертифіката №321100205050057 від 11.07.2005, виданим офіційним лікарем ветеринарної медицини Китайської Народної Республіки для підтвердження якості та безпеки вантажу, а також безпечного епізоотичного стану місцевості його походження.
Представник ТОВ “Оліста Уніфлекс” ТОВ “Формаг Груп”, якому доручено роботи з агентировання (супроводження) вантажу, документально заявив відповідачу та його представникам у Одеському МТП про намір виключно транзиту вантажу і надав відповідачу усі необхідні документи з відмітками представників митної і прикордонної служби України, які засвідчують режим транзиту вказаного вантажу.
Відповідач від виконання передбачених його функціональними повноваженнями дій та від відповідного сповіщення про це позивача відмовився.
28 квітня 2006 року у процесі судового засідання по справі №25/93-06-2129А суддею Господарського суду Одеської області Малярчук І.А позивачу було вручено копію листа Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті від 25.04.2006 р. за №356 на имя судді Господарського суду Одеської області Малярчук І.А. (вхідний канцелярії суду №8656 від 25.04.06). Зі змісту вказанного листа, та додатку до нього, товариству з обмеженою відповідальністю “Оліста Уніфлекс” стало відомо про те, що Одеська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті власним Приписом від 21 квітня 2006 року за №349 доручила третім особам, а саме: Одеській митниці, Одеському МТП та Держприкордонслужбі відправити морський вантажний контейнер TGHU305614 з вантажем-“оболонка натуральна” в кількості 148 діжок, якій належить позивачу, на адресу ТОВ “Ругао Юнь Сінь”( Китайська Народна Республіка).
Підставою вказаного припису, та дій, що з нього випливають відповідач вважає зміст листа заступника Головного державного інспектора ветеринарної медицині України В.М.Горжеева від 18.05.2005 р.за №15-2/1456 про заборону імпорту в Україну сприятливих до ящуру тварин, продуктів та сировини тваринного походження із Китайської Народної Республіки.
Позивач, в обгрутування позовних вимог, посилається на те, що у відповідача не було передбачених чинним законодавством підстав для прийняття вищевказаного припису.
Відповідач з позовом не згоден, вважаючи, що порушень чинного законодавства у галузі ветеринарії та міжнародного ветеринарного співробітництва при прийнятті припису ним допущено не було.
Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного:
Згідно Закону України “Про ветеринарну медицину” № 2498-XII вiд 25.06.1992. вказаний вантаж це сировина тваринного походження, яка відповідно до пункту 1.4. «Інструкції щодо профілактики та ліквідації захворювання тварин на ящур», затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України 07.12.2001 р. N 99 та може бути фактором передачі збудника ящуру, лише якщо вона отримана від інфікованих тварин, а також забруднена їх виділеннями, кормами, водою, підстилкою, предметами догляду, одягом і взуттям людей на яких вірус здатний довго зберігатися.
Згідно науково-обгрунтованних відомостей збудник ящуру - це вірус, який у засолених продуктах, де використовується поварена сіль не більш, як 5-10% концентрації, втрачає вірулентність (знешкоджується) впродовж найбільш як, за 50 діб. Тому вантаж, якій належить ТОВ “Оліста Уніфлекс” і виготовлений та консервований на мясопереробному підприємстві ТОВ “Ругао Юнь Сінь”(Китайска Народна Республика) у липні 2005 року на час складання припису Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті від 21 квітня 2006 року за №349 (понад 300 діб з часу виготовлення вантажу) не може бути джерелом збудників захворювання на ящур.
Лист заступника Головного державного інспектора ветеринарної медицині України В.М.Горжеева від 18.05.2005 р.за №15-2/1456, на якому грунтуються дії відповідача, стосуєтся виключно заборони в Україну імпорту сприятливих до ящуру тварин, продуктів та сировини тваринного походження із Китайської Народної Республіки и не може застосовуватись до транзитних вантажів які належать суб`єктам ЗЕД інших країн. Позначення у п.3 вказаного листа на необхідність погодження ввезення інших обєктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду Департаментом ветеринарної медицини України не може бути застосовано до сировини тваринного походження, до якої відноситься вантаж позивача, оскільки вимоги щодо здійснення певних дій з сировиною тваринного походження встановлені пунктом 2 вищевказаного листа.
Вантаж супроводжувався усіма передбаченими ветеринарними нормативно-правовими документами України міжнародними сертифікатами, зокрема оригіналом міжнародного ветеринарного сертифіката №321100205050057 від 11.07.2005, виданий офіційним лікарем ветеринарної медицини Китайської Народної Республіки для підтвердження якості та безпеки вантажу, а також безпечного епізоотичного стану місцевості його походження. Вказаний документ складений згідно ветеринарних вимог, які Державна ветеринарна служба України висуває до імпортних вантажів і має відомості передбачені п.2 части 4 Кодекса здоровья земноводних тварин (Terrestrial Animal Health Code) МЕБ (Міжнародного епізоотичного бюро).
Згідно п.п.1,2.8.11. «Порядка пропуску вантажів, підконтрольних службі Державної ветеринарної медицини через державний кордон України», затвердженого наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 27.12.1999 за №49 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.01.2000 року №9/4230 транзит через територію України сировини тваринного походження дозволено за наявності документів, передбачених міждержавними угодами, а також з урахуванням епізоотичного стану країни-експортера.
В Китайській Народній Республіці захворювання великої рогатої худоби (ВРХ) на ящур, згідно офіційного повідомлення Державної ветеринарної служби країни (Інформаційний бюлетень МЕБ, ч.18, №19, ст. 125) зареєстровано 24.04.2005р. у 183 голів ВРХ в м.Вуксі, адміністративного району Хуйшан (Huishan), та у 40 голів ВРХ в м.Таян, адміністративного району Дайу (Daiyue). Згідно міжнародного ветеринарного законодавства з цих адміністративних районів (зон) вивіз сировини тваринного походження заборонено впродовж 12 місяців з початку оголошення карантину. Відповідач мав змогу вивчивши оригінал міжнародного ветеринарного сертифіката №321100205050057 від 11.07.2005 та офіційні повідомлення МЕБ і переконатися, що вантаж, якій належить позивачу, був виготовлений виключно з кішечнику свіней та ДРХ перероблених на мясопереробному підприемстві м.Ругао (Rugao) адміністративного району Таоиян (Taoyuan), тобто території частини КНР офіційно вільної від ящуру.
Згідно п.30.2 наказу Державного департаменту ветеринарної медицини України від 14.06.2004 за N 71 «Про затвердження Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду» в Україну дозволяється ввіз сировини тваринного походження з окремих адміністративних територій (штат, провінція, земля, округ і ін.) тих країн де ящур зареєстровано, але вказані території, або зони (з яких вивозиться вантаж) від хвороби вільні. Наведена вище норма ветеринарного законодавства України, цілком відповідає міжнародним нормам, зокрема ст.2.2.10.23 Кодексу здоров`я земноводних тварин (Terrestrial Animal Health Code) МЕБ, яка регулює правіла експорту тваринної продукції з країн офіційно оголошених неблагополучними що до ящуру.
Суд не погоджується із запереченням відповідача, викладеними у відзиві, про те, що для провезення транзитного вантажу позивачем необхідно було одержання узгодження з Державним департаментом ветеринарної медицини України, тому , що на підставі п.4 наказу Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 16.02.2000 за №10 саме транзит погоджується регіональними службами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на кордоні та транспорті до системи яких відноситься відповідач. Тому, суд вважає, що відповідач мав усі делеговані йому Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України повноваження по проведенню державного ветеринарно-санітарного контролю вантажу з проставленням відповідних відміток про транзит в товаросупровідних документах.
Твердження відповідача про необхідність представлення позивачем додаткового документу під назвою “АVIZ” не може бути правомірним тому що грунтується на нормативно-правовому акті Державного департаменту ветеринарної медицині Міністерства аграрної політики України, а саме вказівки №9 від 21.11.2002, яка не є обов`язковою, оскільки не має передбаченої законодавством України державної реєстрації.
З матеріалів справи також вбачається, що у вказівки Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 21.11.2002р. за №9 як підгрунття для відповідних дій міститься посилання на нормативний документ, а саме: “Угода про спільну діяльність ветеринарних служб Республіки Молдова та Придністров`я в питаннях здійснення експорту, імпорту і транзиту вантажів підконтрольних держветслужбі через прикордонні пункти Придністровя”. На прохання позивача від 22.03.2006, за №07 Головний державний ветеринарний інспектор Приднестровської Молдавскої Республики офіційно повідомів його про відсутність вказаної Угоди.
У судовому засіданні відповідачам не надано доказів про те, що “Угода про спільну діяльність ветеринарних служб Республіки Молдова та Придністров`я в питаннях здійснення експорту, імпорту і транзиту вантажів підконтрольних держветслужбі через прикордонні пункти Придністровя” існує.
Крім того, в судовому засіданні представником позивача підтверджено, що позивач не зважаючи на те, що будучи проінформованим про існуючу вищенаведену невідповідність вказівки Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 21.11.2002р. за №9 чинному законодавству України, він, виконуючи побажання Головного державного інспектора ветеринарної медицини України, офіційно звертався в Департамент ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Міністерства сільського господарства і харчової промисловості республіки Молдова. Після отримання відповіді позивач, виконуючи рекомендацію державної ветеринарної інституції Республіки Молдова, офіційно звертався в державний орган ветеринарною медицини за місцем своєї акредитації і отримав відпвіднє ветеринарно-санітарне погодження від 17.03.2006 року за №007557 08-10446 .
Таким чиномё суд вважає, що доводи позивача про незаконність дій відповідача щодо видання припису від 21 квітня 2006 року за №349 - є обґрунтованими, а позовні вимоги в частині визнання цих дій незаконними - такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог позивача про зобовязання відповідача провести державний ветеринарно-санітарний контроль вантажу з проставленням відповідних відміток про транзит в товаросупровідних документах, то вони є обгрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі, остільки, як свідчать матеріали справи, позивачем відповідачу надані всі необхідні документи що до транзитного оформлення належного йому вантажу.
Судом не приймаються до уваги посилання відповідача про те, що провадження у справі слід закрити оскільки є постанова господарського суду Одеської області, яка набрала законної сили з такого самого спору між тими ж самими сторонами.
Постановою господарського суду Одеської області від 28.04.2006р. по справі
№ 25\93-06-2129А відмовлено у задоволенні позову ТОВ “Оліста Уніфлекс” до Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті про зобов`язання провести ветеринарно-санітарний контроль контейнеру з вантажем «оболонка натуральна свиняча»у кількості 148 діжок, який прибув в Одеський морський торговельний порт 22.10.2005р. на адресу позивача.
Однак, предметом спору по цій справі були інші правовідносини, оскільки позов по ній було надано до того, як відповідачем було видано Припис №349 від 21.04.2006р.
Вимоги позивача по справі, що розглядається господарським судом, стосуються правовідносин, що виникли між сторонами після прийняття відповідачем зазначеного Припису.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що всі позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 162,163, 167 КАС України, суд , -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити повністю;
2. Визнати незаконним припис Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті від 21 квітня 2006 року за №349
3. Зобов`язати Одеську регіональну службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті провести державний ветеринарно-санітарний контроль вантажу позивача- оболонка натуральна, (код по УКТЗЕД 0504 00 00 00), що надійшов на територію Одеського морського торгівельного порту 22 жовтня 2005 року з метою транзиту у Республіку Молдова, з проставленням відповідних відміток про транзит в товаросупровідних документах.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені статтею 186 КАС України
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її виготовлення у повному обсязі, якщо таку заяву не було подано, або після закінчення 20-ти денного строку подання апеляційної скарги з дата подання заяви про апеляційне оскарження постанови.
У повному обсязі постанову виготовлено 27.06.2006р.
Суддя Демешин О.А.