ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" листопада 2006 р. | Справа № 6/268-06-6643 |
Позивач: Прокурор Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі Фурманівської сільської ради Кілійського району Одеської області.
Відповідач: Дочірнє підприємство «Одеський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»
про стягнення 14916,4грн.
Суддя Демешин О.А.
Представники:
Від прокуратури: Лянна О.А. посвідчення
Від позивача: не з`явився
Від відповідача: Сінкевич І.М –довіреність
Суть спору: Прокурором Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі Фурманівської сільської ради Кілійського району Одеської області (далі-Позивач) надано позов до Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»(далі-Відповідач) про стягнення 14916,4грн. збитків за самовільне користування надрами.
У зв`язку з ненаданням відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.
ВСТАНОВИВ:
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор Кілійського району Одеської області посилається на те, що відповідач самовільно без наявної ліцензії видобув на землях Фурманівської сільської ради біля озера Китай в період з 01.09.2003р. по 31.01.2005року 4190куб.м. вапняку малопрочного вартістю.
Виходячи з вартості вапняку в розмірі 3,56грн. за 1 куб.м. прокурор просить стягнути з ДП «Одеський облавтодор» на користь Фурманівської сільради завдані збитки в розмірі 14916,6грн.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі, виходячи з наступного:
В період з 01.09.2003р. по 31.01.2005р. відповідачем в особі Кілійської філії ДП «Одеський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» на землях Фурманівської сільської ради без спеціального дозволу (ліцензії) було видобуто 4190 куб.м. вапняку малопрочного, який включено в перелік корисних копалин місцевого значення.
Статтею 67 Кодексу України «Про надра»встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством.
Розмір збитків прокурором визначено, виходячи з листів (без номеру та без дати) філії «Кілійський райавтодор»ДП «Одеський облавтодор»адресованих заступнику начальника Кілійського РВ УМВС України в Одеській області про кількість (4190куб.м) та вартість (3,56грн. за 1куб.м.) малопрочного вапняку, що був видобутий відповідачем без спеціального дозволу.
Всього прокурор просить стягнути збитків на суму 14916,4грн. (4190куб.м. х 3,56грн. = 14916,4грн.).
При цьому прокурор посилається на те, що вказані збитки підлягають зарахуванню на користь Фурманівської сільської ради, оскільки плата за користування надрами (видобуток корисних копалин місцевого значення) має зараховуватись до місцевого бюджету.
Однак, суд не погоджується з вищевказаним розрахунком збитків, оскільки чинним законодавством не передбачено можливості визначення збитків за порушення законодавства про надра, в розмірі вартості видобутих корисних копалин місцевого значення, з огляду на наступне:
Частинами 3, 4 вказаної статті 224 Господарського кодексу України передбачено, що при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни які існували на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.
Однак, зазначені положення визначення розміру збитків, не можуть бути застосовані при вирішенні цього спору, оскільки, як зазначалось вище, статтею 67 Кодексу України «Про надра»передбачено, що за порушення законодавства про надра, розмір і порядок відшкодування збитків, встановлюється законодавством. Тобто, за вказані порушення розмір збитків має визначатись відповідно до особливого порядку, встановленого законодавством, а не за правилами, вказаними в частинах 3, 4 статті 224 ГПК України.
Крім того, згідно статті 224 Господарського кодексу України, на яку в позовній заяві посилається прокурор, встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 ГК України встановлено склад та розмір відшкодування збитків, а саме:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
З викладеного вбачається, що для стягнення збитків має бути встановлено, у вигляді чого позивачу були заподіяні збитки, пов`язані з видобутком відповідачем корисних копалин, а також уповноваженим органом, має бути встановлений факт порушення суб`єктом господарювання законодавства про надра.
З доданої до позовної заяви копії Акту №4 від 22.07.2003р. про порушення природоохоронного законодавства вбачається, що встановлений факт видобутку відповідачем жорстви без відповідного дозволу (ліцензії) в період з 2002року до дати складення цього Акту (до 22.07.2003р.).
Позовні ж вимоги про стягнення збитків заявлені за користування надрами в період з 01.09.2003р. по 31.01.2005р.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що видобуток малопрочної жорстви відповідач здійснював на підставі договору від 22.04.2002р., укладеного з Фурманівською сільською радою. Відповідно до вказаного договору в рахунок розрахунків за видобуту жорству відповідач зобов`язався протягом року з дня підписання договору виконувати роботи по покриттю ґрунтових доріг села Фурманівка вапняком та надавати допомогу у перевезенні жорстви при ремонті і будівництві автомобільних доріг села.
Приймаючи це до уваги, суд зазначає, що збитків у вигляді вартості втраченого, пошкодженого або знищеного майна, додаткових витрат та інших збитків, передбачених статтею 224 ГК України, на яку прокурор посилається в позовній заяві –позивачу завдано не було.
Як вбачається з постанови прокуратури Кілійського району Одеської області від 19.03.2005р., в порушенні кримінальної справи по факту видобутку жорстви філією Кілійський райавтодор»ДП Одеський облавтодор» відмовлено у зв`язку з відсутністю складу злочину.
Зазначеною постановою встановлено, що ресурси кар`єру біля с.Фурманівка, з якого відповідачем добувалась жорства, були вичерпані і відповідачем вибирались залишки жорстви для проведення ремонтних робіт на дорогах району.
Таким чином, прокуратура Кілійського району Одеської області, яка надала позов до суду про стягнення збитків з відповідача, сама ж встановила відсутність вини посадових осіб ДП «Одеський облавтодор»в порушенні порядку видобутку корисних копалин.
Як зазначалось вище, підставою для стягнення збитків з суб`єкта господарювання має бути наявність встановленого факту його вини у порушенні установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності.
За таких обставин суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволені позову відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку
з дня його прийняття.
Суддя Демешин О.А.