АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1628/2433/12 Номер провадження 33/786/12/2013 Головуючий у 1-й інстанції ЛИЧКОВАХА Доповідач Ландар О. В.
ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2013 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Ландар О.В., при секретарі Козин Н.В. за участю прокурора Кінаха І.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою прокурора Хорольського району на постанову судді Хорольського районного суду від 13 грудня 2012 року,-
В С Т А Н О В И В :
Цією постановою справу про адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ст.172-7 КУпАП щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки і мешканки АДРЕСА_1, освіта незакінчена вища, не одруженої. Працюючої інспектором кадрів Територіального центру соціального обслуговування Хорольської РДА, не судимої,-
закрито провадженням на підставі ст.ст.38,247 КУпАП у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до адміністративної відповідальності.
Як указано у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному 27 вересня 2012 року вказувалося, ОСОБА_2, обіймаючи з 16.08.2011року посаду юрисконсульта територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Хорольської РДА, маючи умисел на отримання неправомірної вигоди, порушила встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» обмеження щодо неповідомлення про наявність конфлікту інтересів у зв'язку з її призначенням на вказану посаду за відсутності фахового рівня знань, відповідно до кваліфікаційних вимог посади юрисконсульта вказаної вище установи. У результаті таких незаконних дій, будучи посадовою особою публічного права, не повідомивши про наявність конфлікту інтересів, отримала неправомірну вигоду в сумі 18 803грн. 95коп.
У апеляційній скарзі прокурора Хорольського району порушується питання про скасування судового рішення, ухвалення нового з визнанням ОСОБА_2 винною у вчиненні корупційного діяння та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу. На обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що суддя районного суду без з'ясування обставин правопорушення та визнання винною у ньому ОСОБА_2, невірно закрив справу за строками давності, коли, на його думку, це правопорушення продовжує тривати.
Заслухавши прокурора, який підтримував принесену апеляцію, пояснення ОСОБА_2 про безпідставність обвинувачень у отриманні неправомірної вигоди у виді заробітної плати та вчиненні корупційного діяння, перевіривши матеріали справи, додаткові документи та доводи апеляції прокурора, приходжу до висновку, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статей 245,280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Закон приписує забезпечувати при вирішенні зазначених справ точне і правильне застосування матеріальних та процесуальних адміністративно-правових норм, не допускати порушень відповідної процедури.
При розгляді даної справи суд не дотримався указаних вимог закону та ст.283 КУпАП, і без з'ясування того, чи був насамперед сам факт корупційного діяння, чи є ОСОБА_2 суб'єктом цього правопорушення та за яких обставин і коли його вчинила, ухвалив передчасне рішення про закриття провадження по справі за нереабілітуючих обставин.
З огляду на викладене апеляція прокурора в частині необхідності скасування постанови судді та ухвалення нового рішення через недотримання процедури судового розгляду і невідповідність змісту постанови судді вимогам законодавства, є обгрунтованою.
Однак його доводи про те, що ОСОБА_2 має бути притягнута до адміністративної відповідальності за інкриміноване їй корупційне правопорушення суперечить нормам права.
При з'ясуванні винуватості особи в учиненні будь-якого корупційного правопорушення, в тому числі і такого, що передбачено ст.172-7 КУпАП, необхідно виходити не тільки із змісту тієї чи іншої норми закону, а й із загального поняття корупції, що міститься в ч.1ст.1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_2 паралельно навчалася у двох учбових закладах і у лютому 2011року, закінчивши Хорольський аграрнопромисловий коледж за спеціальністю «організатор виробництва», продовжувала заочно навчатися на 4 курсі Харківського національного університету внутрішніх справ України за спеціальністю «правознавство».
Будучи з зими фактично безробітною і не маючи змоги самостійно знайти роботу за місцем свого проживання, вона у середині серпня 2011року звернулася до Хорольського центру занятості населення, який видав їй письмове направлення на посаду юрисконсульта у територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Хорольської РДА, де довгий час ця посада була вакантною, куди її і прийняли з незакінченою вищою освітою.
В судовому засіданні ОСОБА_2 категорично заперечувала факт вчинення правопорушення посилаючись на те, що вона не була і не є суб'єктом діяння, ніяких неправдивих відомостей про себе вона не приховувала, рішення про її прийом на роботу приймали уповноважені на те особи, на яких вона ніякого впливу не мала. Як і до прийому на роботу, так і після, керівництво знало про її освіту, вона викликалася на сесії, їй надавались оплачувані відпустки.
Ці твердження ОСОБА_2 районний суд належним чином не перевірив і наявним у матеріалах справи даним належної оцінки не дав.
Між тим долучені до протоколу письмові пояснення директора центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Хорольської РДА Романчі Н.М. та інспектора з кадрів указаної установи Шандиби Н.С. ніяк не викривають ОСОБА_2 як особу, що при своєму працевлаштуванні повідомляла неправдиві відомості про свою освіту чи у якийсь незаконний спосіб впливала на об'єктивність прийняття рішення.
Із долученої до справи ксерокопії довідки-виклику слідує, що у період роботи на посаді юрисконсульта їй, як студентці-заочниці, дійсно надавались відпустки для здачі сесій у навчальному закладі.
При дослідженні в судовому засіданні змісту протоколу про корупційне правопорушення, який є одним із основних джерел доказів, виявлено, що він не відповідає вимогам ст.256КУпАП, оскільки в ньому не указана одна із важливих обставин об'єктивної сторони діяння - місце і час його вчинення. Звідси є не зрозумілим сам момент вчинення інкримінованого ОСОБА_2 правопорушення - до прийому на роботу чи після набуття службових повноважень, у статусі безробітної чи державного службовця.
На обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні корупційного діяння у протоколі є посилання на п.6 посадової інструкції юрисконсульта територіального центру соціального обслуговування де зазначено, що на цю посаду призначається особа, яка має вищу юридичну освіту і стаж роботи у сфері правової діяльності не менше трьох років.
Проте ця інструкція до ОСОБА_2 перед прийняттям її на роботу ніякого безпосереднього відношення ще не мала.
Законодавче визначення конфлікту інтересів, яке поставлено у провину ОСОБА_2, наведене у примітці до ст.172-7 КУпАП, де указано що таким слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення під час виконання наданих їй службових повноважень. При цьому суб'єктами цього правопорушення є виключно особи, зазначені у пункті 1,підпунктах «а», «б» пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», до яких посада юрисконсульта не відноситься.
У матеріалах справи також немає даних і про те, що під час виконання своїх повноважень ОСОБА_2 мала конфлікт інтересів, використовувала своє посадове становище з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.
Отримана ОСОБА_2 заробітна плата за рік в сумі 18803грн.95коп., що поставлена їй за провину як неправомірна вигода, такою насправді не являється.
Згідно ч.1ст.1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» корупція - використання особою, зазначеною в частині першій статті 4 цього Закону, наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в частині першій статті 4 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей; неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову.
Недотримання законодавства про працю в частині кваліфікаційних вимог працівника при прийомі його на роботу, не містить в його діях вищенаведених ознак корупції. Тому з урахуванням встановлених при апеляційному розгляді фактичних обставин слід прийти до висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу корупційного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.293, 294,284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу прокурора Хорольського району частково задовольнити.
Скасувати постанову судді Хорольського районного суду від 13 грудня 2012 року про закриття провадження по справі про адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ст.172-7 КУпАП щодо ОСОБА_2 за строками давності.
Постановити нове рішення, яким закрити справу про адміністративне правопорушення за ст.172-7 КУпАП відносно ОСОБА_2 за відсутністю в її діях складу корупційного правопорушення.
Суддя апеляційного
суду Полтавської області Ландар О.В.