Справа № 2-о-68/2008р.

                Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

              І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

     07 серпня 2008 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

     головуючого - судді                                Тимошенка С.В.

     при  секретарі                                     Коренчук О.Е.,

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбунари Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до Татарбунарського відділення Ощадбанку

                          про встановлення факту родинних відносин та 

                          визнання права власності на грошові внески,

В С Т А Н О В И В :

   ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Татарбунарського відділення ощадбанку України, в якій просить встановити факт родинних відносин та  визнати за нею право власності на грошові внески, посилаючись на слідуючі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Глибоке Татарбунарського району Одеської області помер її батько ОСОБА_2, після смерті якого залишилися грошові внески на рахунку НОМЕР_1 у Татарбунарському відділенні Ощадбанку України. На випадок своєї смерті батько не залишив заповіт. Її мати ОСОБА_3мешкала разом з ОСОБА_2 до його смерті. Таким чином ОСОБА_3 прийняла у спадщину від свого чоловіка грошові внески, але не оформила свої спадкові права на це майно. ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Глубоке Татарбунарського району Одеської області померла її мати ОСОБА_3 Після її смерті залишились грошові внески на рахунку НОМЕР_2 у Татарбунарській філії №6790 Ощадбанку України. На випадок своєї смерті мати не залишила заповіту. Позивачка фактично прийняла спадщину після смерті матері, тому що її мати проживала разом з нею. ОСОБА_1 не оформила своїх спадкових прав на грошові внески, які належали померлої особисто та фактично прийняті нею у спадщину від її чоловіка та батька позивачки. Після їх смерті були видані свідоцтва про смерть, в яких було записані їх призвіща “ОСОБА_2”. В свідоцтві про народження позивачки зазначено прізвище “ОСОБА_4”, яке мала до шлюбу, замість вірного “ОСОБА_2”. При зверненні до нотаріуса ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, з причини розбіжності у написанні її дошлюбного прізвища у свідоцтві про народження з призвіщем її батьків на момент смерті, як зазначено у свідоцтві про смерть. Крім того позивачкою був втрачений шестимісячний строк для прийняття спадщини. Данні обставини перешкоджають ОСОБА_1 прийняти спадок та розпоряджатися спадковим майном, що дало їй підстави для звернення до суду з вказаним позовом.

     Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

     Представник відповідача у судове засідання не з'явився, направив заяву, в якій визнав позовні вимоги, просив справу слухати за його відсутності та винести рішення у попередньому судовому засіданні.

     Представник Татарбунарської Державної нотаріальної контори проти вимог позову не заперечував.

     Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

     Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволенню позовних вимог.

     З копії свідоцтва про смерть НОМЕР_3 (а.с.8) вбачається, що прізвище померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 записано «ОСОБА_2».

     Але у свідоцтві про народження позивачки НОМЕР_4 ( а.с.7) прізвище помилково вказано «ОСОБА_4».

Копією свідоцтва про одруження НОМЕР_5 (а.с.7) підтверджується, що позивачка 10.11.1968 року  уклала шлюб, змінивши прізвище на „ОСОБА_1”.

Довідкою №300 від 24.06.2008 року (а.с. 10) виданою Глибоківською сільською радою Татарбунарського району Одеської області підтверджується, що ОСОБА_2 по день смерті проживав по АДРЕСА_1.

Згідно  довідки №272 від 13.06.2008 року (а.с. 9) виданою Глибоківською сільською радою Татарбунарського району Одеської області, ОСОБА_3по день смерті проживала разом зі своєю донькою ОСОБА_1 в АДРЕСА_2.

     З копій ощадних книжок рахунків НОМЕР_1, НОМЕР_2 ( а.с. 12) видно, що призвіще ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказано «ОСОБА_2».

Відмова нотаріуса (а.с. 14) свідчить про неможливість позивачки отримати свідоцтво про право на спадщину у зв'язку з тим, що позивачкою був втрачений шестимісячний строк для прийняття спадщини та розбіжності у написанні прізвища її батьків та дошлюбного призвіща.

     Суд визнає доведеним факт родинних стосунків позивачки з ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та був її батьком. А також ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що була її матір'ю.

     Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у томі числі зачаті за життя спадкодавця на народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

     У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_1 дійсно є єдиною спадкоємицею першої черги по закону, оскільки є дочкою померлих, а тому вона має право на спадкування грошових внесків, що належали її померлим батькам.

     За таких обставин суд вважає, що за позивачкою має бути визнано право власності на грошові внески, виписані на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

     На підставі викладеного, керуючись ст.ст.58-60, 213, 215 ЦПК України, ст.ст.1216,1217,1258,1261 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

     Позов ОСОБА_1 до Татарбунарського відділення Ощадбанку про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на грошові внески задовольнити.

     Визнати факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3на час життя були у законому шлюбі.

    Визната факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3є батьками ОСОБА_1.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на грошові внески у Татарбунарському відділенні Ощадбанку України №6790 на ощадних книжках по рахунках НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які належали померлим ОСОБА_2 та ОСОБА_3.  

           Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

     Суддя                                                Тимошенко