ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/15260/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Салюк Л.Ю.,
за участю:
представника позивача Ніколаєва О.В.,
представника відповідача Пахучина М.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до прокуратури Полтавської області про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк», позивач) звернулось до суду з позовом до прокуратури Полтавської області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову прокуратури Полтавської області про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у діяльності Полтавського головного регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк» № 6 від 13.12.2012 року.
В обґрунтування позову зазначено, що 13.12.2012 року заступником прокурора Полтавської області Криловим О.Б. було винесено постанову № 6 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, які регулюють банківську діяльність у діяльності Полтавського головного регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк». Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що станом на теперішній час жодним законом України, який регулює банківську діяльність, на прокуратуру не покладено функції нагляду за банківською діяльністю, у прокуратури відсутні права та повноваження здійснювати подібний нагляд. Позивач зазначає, що функція нагляду за додержанням і застосуванням законів, які регулюють банківську діяльність, банківськими установами надано виключно Національному банку України, а прокуратура не має права підміняти органи відомчого управління та контролю і втручатися у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить законодавству. Крім того, Національним банком України у порядку нагляду проводились відповідні перевірки діяльності банку, в тому числі і по питанням, що намагається перевірити прокуратура, за результатами яких порушень законів, що регулюють банківську діяльність, встановлено не було. Позивач також вказує на те, що в оскаржуваній постанові про проведення перевірки не зазначено підстав, які б свідчили або вказували на можливі порушення законності в банківській діяльності з боку банку. В постанові також існує протиріччя стосовно діяльності банку, яка підлягає перевірці. Оскаржувана постанова не підтверджена будь-якими доказами, а тому підлягає скасуванню. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789) надано право прокуратурі на проведення перевірок за письмовим зверненням або за власною ініціативою. Перевіркою ПП «Пума 2000» було встановлено укладання фіктивних договорів з ПАТ КБ «Приватбанк». В свою чергу посадові особи ПП «Пума 2000» уклали фіктивні договори купівлі-продажу обладнання з ПВКП «Оксамит», яке в подальшому перепродавалось та встановлювалось у відділеннях ПАТ КБ «Приватбанк». Також встановлено, що ПВКП «Оксамит» фактично не здійснює фінансово-господарську діяльність, а створено з метою незаконного формування податкового кредиту та мінімізації податкових зобов'язань. Таким чином, з метою встановлення законності здійснення операцій між ПП «Пума 2000», ПВКП «Оксамит» та ПАТ КБ «Приватбанк», виникла необхідність проведення перевірки діяльності позивача в особі Полтавського головного регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк», про що і було прийнято постанову № 6 від 14.12.2012 року. Проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що внаслідок проведення посадовими особами ПП «Пума 2000» ряду безтоварних операцій, підробки актів виконаних робіт, незаконно конвертовано грошові кошти у готівку у розмірі 32 млн. грн. для ПАТ КБ «Приватбанк», що призвело до мінімізації податкових зобов'язань на суму понад 6 млн. грн., про що складено рапорт, який 21.01.2013 року внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42013180000000010. З огляду на викладене, відповідач просив відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 13.12.2012 року заступником прокурора Полтавської області Криловим О.Б. було прийнято оскаржувану постанову про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів № 6, а саме постановлено: провести перевірку в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у діяльності Полтавського головного регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк».
В постанові від 13.12.2012 року № 6 вказано, що підставою для проведення зазначеної перевірки стала необхідність встановлення законності здійснення господарських операцій між ПП «Пума 2000», ПВКП «Оксамит» та ПАТ КБ «Приватбанк».
Встановлюючи правомірність оскаржуваної постанови суд аналізує норми Закону № 1789, який визначає повноваження та порядок проведення прокурорського нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 19 Закону № 1789 предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно ч. 2 ст. 19 Закону № 1789 перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 20 Закону № 1789 встановлено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Згідно ч. 1 ст. 21 Закону № 1789 перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону № 1789 для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону.
З огляду на викладене, судом встановлено, що оскаржувана постанова була прийнята з метою проведення перевірки господарської діяльності Полтавського головного регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк» по відношеннях з контрагентами ПП «Пума 2000» та ПВКП «Оксамит», що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 19 Закону № 1789.
Аналізуючи наведені норми, оскаржувана постанова була прийнята відповідно до порядку, вставленого Законом № 1789, з огляду на що в суду відсутні підстави для визнання постанови від 13.12.2012 року № 6 протиправною та такою, що підлягаю скасуванню.
Суд також зазначає, що постанова від 13.12.2012 року № 6 прийнята з метою проведення перевірки дотримання за додержанням і застосуванням законів, які регулюють господарську діяльність ПАТ КБ «Приватбанк», а тому, здійснюючи відповідний нагляд, прокуратура Полтавської області не підміняє Національний банк України у здійсненні ним функцій нагляду за дотриманням законодавства, яке регулює банківську діяльність.
Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про покладення витрат зі сплати судового збору на відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Таким чином, з огляду на відсутність підстав для задоволення позову, вимога про повернення судового збору не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 05 лютого 2013 року.
Суддя М.В. Бондар