Справа № 0418/6282/2012

Провадження № 2/0203/657/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2013 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                    Католікяна М.О.,

при секретарі                              Письменній К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

у с т а н о в и в:

13 вересня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторони перебували в шлюбі з вересня 1990 року по березень 2011 року. За час шлюбних відносин сторони придбали два гаражі. На разі виникла необхідність у поділі вказаного майна. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання за ним права власності на гараж № 92 в Обслуговуючому кооперативі «Гаражно-будівельний кооператив «Кіровець» по вул. Сергія Лазо в м. Дніпропетровську та визнання за відповідачем права власності на гараж № 65, розташований там же (а.с.а.с. 2, 3).

У судовому засіданні представник позивача підтримала позов у повному обсязі, а відповідач та його представник не заперечували проти задоволення позову.

01 лютого 2013 року ухвалою суду було прийнято визнання відповідачем позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 08.09.1990 р. по 10.03.2011 р.

26 лютого 1996 року відповідач за договором купівлі-продажу придбала гараж № 92 в Обслуговуючому кооперативі «Гаражно-будівельний кооператив «Кіровець», розташованому по вул. Сергія Лазо в м. Дніпропетровську. Договір було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 і зареєстровано у реєстрі за № 1-1132. Право власності на гараж було зареєстроване за відповідачем (а.с.а.с. 10 – 16, 45).

01 листопада 1996 року відповідач за договором купівлі-продажу придбала гараж № 65 в Обслуговуючому кооперативі «Гаражно-будівельний кооператив «Кіровець», розташованому по вул. Сергія Лазо в м. Дніпропетровську. Договір було посвідчено державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 і зареєстровано у реєстрі за № 2-11044. Право власності на гараж було зареєстроване за відповідачем (а.с.а.с. 17 – 23, 45).

Станом на теперішній час між сторонами склався порядок користування вказаним майном: гараж № 92 знаходиться у постійному користуванні позивача, а гараж № 65 – відповідача.

Решта майна, придбаного сторонами під час шлюбу, фактично ними поділена у позасудовому порядку.

Відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 2 статті 4 Цивільного кодексу УРСР цивільні права і обов’язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з угод, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 22 Кодексу про шлюб та сім’ю України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Аналогічні положення містила в собі стаття 16 Закону України від 07.02.1991 р. № 697-ХІІ «Про власність».

Ураховуючи положення приведених норм, суд вважає, що право спільної сумісної власності сторін безумовно поширюється на спірні гаражі. Вони були придбані під час шлюбу, не є речами індивідуального користування, що є підставою для такого висновку суду.

У відповідності з частиною 1 статті 69, частиною 1 статті 70 Сімейного кодексу України (далі – СК) дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За правилами частини 1 статті 71 СК майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Таким чином, зважаючи на те, що порядок користування спірним майном фактично встановлений, а також на визнання відповідачем позову, суд вважає за можливе позов задовольнити.

У порядку статті 88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати останнього в сумі 267,34 грн.

(а.с. 1).

Керуючись статтями 4 – 11, 15, 18, 57 – 60, 79, 88, 208, 209, 212 – 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити.

Поділити майно, придбане ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час шлюбу, наступним чином:

-          визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж № 92 в Обслуговуючому кооперативі «Гаражно-будівельний кооператив «Кіровець», розташованому по вулиці Сергія Лазо в місті Дніпропетровську (інвентаризаційна справа № 4342, реєстровий № Г-18-74);

-          визнати за ОСОБА_2 право власності на гараж № 65 в Обслуговуючому кооперативі «Гаражно-будівельний кооператив «Кіровець», розташованому по вулиці Сергія Лазо в місті Дніпропетровську (інвентаризаційна справа № 5967, реєстровий № Г-29-50).

Стягнути з ОСОБА_2 (ІН – НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІН – НОМЕР_2) судові витрати в сумі 267,34 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 223 ЦПК України, і може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його постановлення. У разі якщо рішення було постановлено за відсутності особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 05 лютого 2013 року.

Суддя                                                                                 М.О. Католікян